30 березня 2022 року
справа №380/22285/21
провадження № П/380/22523/21
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Глинянської міської ради Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 80720, Львівська область, Львівський район, м. Глиняни, вул. Шевченка, 38, код ЄДРПОУ 04374430) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Глинянської міської ради Львівського району Львівської області щодо відмови, оформленої листом від 12.11.2021 №1469, в наданні ОСОБА_1 публічної інформації на запит від 11.11.2021;
- зобов'язати Глинянську міську раду Львівського району Львівської області прийняти до розгляду запит на отримання публічної інформації від 11.11.2021 з наданням повної, точної та достовірної публічної інформації відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
Обґрунтовуючи позові вимоги посилається на те, що 11.11.2021 позивач надіслала на електронну пошту Глинянської міської ради Львівського району Львівської області запит на публічну інформацію, в якому просила надати інформацію про: повний перелік об'єктів комунальної власності на території ОТГ; перелік об'єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування із зазначенням: номеру договору, дати укладення, найменування особи якій передано майно в оренду чи користування, майно яке передано в оренду чи користування, строк дії договору; перелік незадіяних земельних ділянок (земель) і майнових об'єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування; перелік земельних ділянок (земель), що пропонуються для здійснення забудови на території ОТГ; актуальні списки орендарів місцевих земельних ділянок; інформацію про громадян яким ОТГ затвердила проекти землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок та передала у власність у межах норм безоплатної приватизації відповідні земельні ділянки (відповідно до ст.118 ЗК України) за період з 01.01.2021 по 11.11.2021 із зазначенням: ПІБ громадянина, номер та дата прийнятого рішення сільської ради, площа земельної ділянки, цільове використання земельної ділянки, присвоєний кадастровий номер; повний перелік земельних ділянок, які було передано ОТГ ГУ Держгеокадастром у Львівській області із земель державної власності до земель комунальної власності.
У відповідь на запит відповідач надіслав лист №1469 від 12.11.2021, яким відмовив у наданні запитуваної інформації зазначивши, що Закон України «Про звернення громадян» не передбачає можливості надіслання звернень електронною поштою. Відповідно до cт.5 Закону у звернені має бути зазначено прізвище, ім'я, по-батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, прохання чи вимоги. Таке письмове звернення має бути підписане особисто заявником з зазначенням дати. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 29.12.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що із змісту запиту, що надійшов на електронну адресу міської ради, неможливо ідентифікувати особу заявника. Зазначає, що з листа можна встановити лише прізвище, ім'я, по-батькові та електронну пошту заявника. Тобто не можна з впевненістю встановити чи дійсно особа ОСОБА_1 направляла цей запит, чи взагалі така людина існує. Даний запит, котрий надісланий через електронну пошту, не можливо відрізнити від спам-розсилання. У своїй відповіді Глинянська міська рада просить частково персоніфікувати запит з метою відокремлення його від спам-розсилання. Зазначає, що ідентифікуючі документи не долучені і до матеріалів позовної заяви.
Крім того зазначає, що надісланий на електронну пошту запит не відповідає вимогам п.5 ст. 19 Законом України «Про доступ до публічної інформації». З цих підстав просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 11.11.2021 надіслала на електронну адресу Глинянської міської ради Львівського району Львівської області інформаційний запит на публічну інформацію, в якому просила надати публічну інформацію у формі відкритих даних:
1) повний перелік об'єктів комунальної власності на території вашої ОТГ;
2) перелік об'єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування із зазначенням: номеру договору, дати укладення, найменування особи якій передано майно в оренду чи користування майно яке передано в оренду чи користування, строк дії договору;
3) перелік незадіяних земельних ділянок (земель) і майнових об'єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування;
4) перелік земельних ділянок (земель), що пропонуються для здійснення забудови на території ОТГ;
5) актуальні списки орендарів місцевих земельних ділянок;
6) інформацію про громадян яким ОТГ затвердила проекти землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок та передала у власність у межах норм безоплатної приватизації відповідні земельні ділянки (відповідно до ст.118 ЗК України) за період з 01.01.2021 по 11.11.2021 р. із зазначенням: ПІБ громадянина, номер та дата прийнятого рішення сільської ради, площа земельної ділянки, цільове використання земельної ділянки, присвоєний кадастровий номер;
7) повний перелік земельних ділянок які було передано ОТГ ГУ Держгеокадастром у Львівській області із земель державної власності до земель комунальної власності.
За результатами розгляду запиту Глинянська міська рада Львівського району Львівської області у відповідь надіслала лист №1469 від 12.11.2021, в якому зазначила, що Закон України «Про звернення громадян» не передбачає звернень надісланих електронною поштою. Відповідно до ст. 5 Закону у звернені має бути зазначено прізвище, ім'я, по-батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, прохання чи вимоги. І головне, письмове звернення повинно бути підписано особисто заявником з зазначенням дати. Уразі недотримання цих вимог звернення розгляду не підлягає.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови в наданні ОСОБА_1 публічної інформації на запит від 11.11.2021 протиправними, звернулася до суду з адміністративним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Право кожного на інформацію передбачене статтею 5 Закону України «Про інформацію», відповідно до якої кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VІ, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з ст. 12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Згідно з статтею 19 Закону № 2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Суд зазначає, що інформаційний запит позивача від 11.11.2021 відповідає вимогам Закону № 2939-VІ, оскільки містить всі необхідні вимоги, які викладені у статті 19 вказаного Закону, а саме ім'я (найменування) запитувача та адресу електронної пошти.
За змістом статті 1 Закону № 2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб'єктом владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 10 Закону № 2939-VІ розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VІ встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до статті 22 Закону № 2939-VІ розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
Судом з'ясовано що позивач звернулась до відповідача із запитом про надання інформації в порядку, визначену Закону № 2939-VІ, проте звернення позивача було розглянуто в порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян».
З цього приводу суд зазначає, що стаття 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» містить вичерпний перелік підстав за яких розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту, і підстава на яку покликається відповідач до даних не належить.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи у співставленні з позовними вимогами, достатнім та ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій Глинянської міської ради Львівського району Львівської області щодо відмови, оформленої листом від 12.11.2021 №1469, в наданні ОСОБА_1 публічної інформації на запит від 11.11.2021 та зобов'язання Глинянської міської ради Львівського району Львівської області розглянути запит на отримання публічної інформації від 11.11.2021 та надати відповідь відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не надано відповіді по кожному питанню запиту ОСОБА_1 в межах наданих йому законом повноважень та у встановленому законом орядку, що в свою чергу суперечить вимогам Законом України «Про доступ до публічної інформації», яким встановлено обов'язок розпорядника інформації, яким є відповідач, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п. 9 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» остання звільнена від його сплати.
Щодо стягнення з Глинянської міської ради Львівського району Львівської області на користь позивача понесені ним судові витрати, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч.ч.1, 4, 7 ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).
Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами, однак вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд встановив, що між позивачем та адвокатом Бєловим Олегом Олеговичем укладено договір про надання правової допомоги № 020/03 від 02.03.2020.
Зі змісту п.п.1.1 вказаного договору предметом даного Договору є надання правової допомоги в порядку та на умовах визначених цим Договором.
Одним із видів правової допомоги є здійснення представництва в судах усіх інстанцій (п. 2 Договору).
Відповідно до п. 4 цього Договору, клієнт здійснює письмове замовлення, оформлене у формі Додатку до цього Договору, що є невід'ємною частиною Договору та зобов'язується оплатити адвокату гонорар (винагороду) за надану правову (правничу) допомогу та виконанні інші роботи згідно Договору щодо послу наведених в Замовленні та у встановленому Клієнту Рахунку (Рахунках) за тарифами встановлених розділами І-ІІ прейскуранту «Ставок гонорару адвоката Бєлова Олега Олеговича».
Згідно з рахунком №09/01 від 07.12.2021 до договору про надання правової допомоги № 020/03 від 02.03.2020 вартість правової допомоги становить 3800 грн.
Суд, з аналізу матеріалів справи, вважає, що суть справи, обсяг робіт та час, витрачений адвокатом на виконання робіт, вказаних в акті виконаних робіт, є не співмірними з розміром понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
У зв'язку з тим, суд приходить до висновку, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яку належить стягнути на користь позивача становить 1000,00 грн.
Відповідно до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Глинянської міської ради Львівського району Львівської області на користь позивача необхідно стягнути по 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Глинянської міської ради Львівського району Львівської області щодо відмови, оформленої листом від 12.11.2021 №1469, в наданні ОСОБА_1 публічної інформації на інформаційний запит від 11.11.2021.
Зобов'язати Глинянську міську раду Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 80720, Львівська область, Львівський район, м. Глиняни, вул. Шевченка, 38, код ЄДРПОУ 04374430) розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на публічну інформацію від 11.11.2021 та надати відповідь відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Стягнути з Глинянської міської ради Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 80720, Львівська область, Львівський район, м. Глиняни, вул. Шевченка, 38, код ЄДРПОУ 04374430) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан