31 березня 2022 року Справа № 160/4832/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» (вул. Олександра Островського, смт. Дніпровське, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, 51650, код ЄДРПОУ 00383372) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, -
28.03.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення №0029870717 від 08.02.2022 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску із застосованою сумою штрафних санкцій у розмірі 962,35 грн.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/4832/22 передана до розгляду судді Віхровій В.С.
Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява, подана Приватним акціонерним товариством «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат», підписана генеральним директором О.Майстренко, проте до суду не надано жодного доказу на підтвердження повноважень О.Майстренко на підписання позовної заяви як генеральний директор Приватного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат».
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3 ст. 55 КАС України).
Отже, право директора юридичної особи брати участь у справі, у тому числі право на підписання позовної заяви повинно підтверджуватись законом, статутом та/або положенням.
Сторона у справі має право на звернення до суду через представника, керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Згідно правової позиції Верховного Суду висловленої в ухвалі по справі №826/4872/16 від 25.05.2018 року, звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (Golder v. the United Kingdom, § 38; Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 рок).
За наведених обставин, враховуючи що матеріали позовної заяви не містять доказів щодо наявності у О.Майстренко повноважень на підписання позовної заяви, як генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат», суд вважає, що позовна заява, подана до суду 28.03.2022 року, підписана особою, яка не має повноважень на підписання за матеріалами, долученими до позовної заяви.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
При цьому, суд зазначає, що частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 2, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова