01 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1433/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» (далі - ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП», позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2022 №0000001/7.3-19 та №0000002/7.3-19.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.12.2021 відповідачем складений акт за №0043/7.3-19/090037669268 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» з питань дотримання законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг із звільнення від оподаткування за митними деклараціями: від 10.07.2019 року №UA205090/2019/083921, від 09.08.2019 року №UA205090/2019/095002, від 25.02.2019 року №UA205090/2019/030714, від 26.02.2019року №UA205090/2019/031185, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031835, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031930, від 11.03.2019 року №UA205090/2019/035548, від 15.02.2019 року №UA205090/2019/025903. За результатами вказаної перевірки відповідачем прийнятті податкові повідомлення-рішення ВІД 04.01.2022 №0000001/7.3-19 про збільшення мита у сумі 62 896,18 грн. з донарахованим штрафом на суму 6289,62 грн. (разом 69 185,80 грн.) та №0000002/7.3-19 про збільшення ПДВ на суму 12579,24 грн. з донарахованим штрафом на суму 1257,92 грн. (разом 12 705,16 грн.). В обґрунтування вище перерахованих донарахувань згідно акту перевірки покладено виключно на копії листів уповноваженого органу Польщі від 12.03.2021 №1401-ІОС.4331.78.2020, від 24.06.2021 №1401-ІОС.4331.78.2020. При цьому, згідно висновку контролюючого органу, викладеному в акті перевірки, що декларації про походження на партію Товарів, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро та сертифікати перевезення EUR. 1 не можуть бути підставою для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до товарів оформлених за митними деклараціями: від 10.07.2019 року №UA205090/2019/083921, від 09.08.2019 року №UA205090/2019/095002, від 25.02.2019 року №UA205090/2019/030714, від 26.02.2019року №UA205090/2019/031185, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031835, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031930, від 11.03.2019року №UA205090/2019/035548, від 15.02.2019 року №UA205090/2019/025903.
Позивач не погоджується із вищезазначеними податковими повідомленнями рішеннями, з огляду на те, що вказані листи уповноваженого органу Польщі не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Польщі до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера. Тобто, відсутня інформація про звернення уповноваженого органу до експортера, так як і відсутні докази того, що сертифікат з перевезення товару та декларація походження товару визнанні недійсними чи про притягнення експортера до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів.
Відповідно до статті 32 розділу VI "Домовленості про адміністративне співробітництво" Протоколу І до Угоди про асоціацію Митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.
Згідно з положеннями статті 33 розділу VI «Домовленості про адміністративне співробітництво» Протоколу І до Угоди про асоціацію подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.
Крім того, з метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR. 1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.
У той же час, сертифікати про походження EUR. 1 та декларації про походження товару не скасовані, недійсними не визнані, тобто є чинними, а відтак є єдиним документом, що підтверджує походження товару з країн Європейського Союзу, та надає пільги зі сплати митних платежів.
Зазначає, що поставлений товар має підтвердження походження з країн Європейського Союзу відповідно до Протоколу 1 до Угоди про асоціацію, тому зазначає, що прийняті митним органом спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України.
У відзиві на позовну заяву від 28.02.2022 №11358/22 відповідач заперечує проти позову та просить в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що згідно із пунктом 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, відповідно до наказу Волинської митниці від 22.11.2021 №377 проведена документальна невиїзна перевірка ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУПП» з дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні товару за МД: від 10.07.2019 року №UA205090/2019/083921, від 09.08.2019 року №UA205090/2019/095002, від 25.02.2019 року №UA205090/2019/030714, від 26.02.2019року №UA205090/2019/031185, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031835, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031930, від 11.03.2019року №UA205090/2019/035548, від 15.02.2019 року №UA205090/2019/025903.
З огляду на вказане, позивачу направлено письмове повідомлення від 24.11.2021 №7.3-19/6116 про початок документальної невиїзної перевірки, в якому зазначалось про можливість надання додаткових документів, що стосуються предмету перевірки. Проте, платником податків в ході проведення перевірки не надано достатніх доказів в обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин і виконання зовнішньоекономічних операцій, перевірки ділової репутації контрагента та достовірності інформації даних, що міститься в наданих ними документів.
Перевірка була розпочата у зв'язку з надходженням до Волинської митниці листів уповноваженого органу Польщі від 12.03.20211 №1401-ІОС.4331.78.2020 та від 24.06.2021 №1401-ІОС.4331.78.2020 про результати перевірки декларацій походження на партію товару, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро, що складені на інвойсах від 05.08.2019 №VAT 020/07/2019/ від 27.06.2019 №F/01/07/2019 та сертифікатів перевезення товарів EUR.1 від 07.02.2019 №PL/MF/AN0447203,від 18.02.2019 №PL/MF/AN0447217, від 18.02.2019 №PL/MF/AN0447216, від 18.02.2019 №PL/MF/AN0447218, від 22.02.2019 №PL/MF/AN0447222, від 01.03.2019 №PL/MF/AN0447232, в яких зазначено, що експортер не надав доказів преференційного походження, тому товари не можуть вважатись такими, що відповідають положенням Доповнення І «Визначення поняття «походження товару» і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Відповідно дані документи не можуть бути підставою для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до товарі, зазначених у МД від 10.07.2019 року №UA205090/2019/083921, від 09.08.2019 року №UA205090/2019/095002, від 25.02.2019 року №UA205090/2019/030714, від 26.02.2019року №UA205090/2019/031185, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031835, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031930, від 11.03.2019року №UA205090/2019/035548, від 15.02.2019 року №UA205090/2019/025903.
Вважає, що проведена документальна невиїзна перевірка, та, як результат, прийняті податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.
З огляду на вище зазначене, вважає, що податкові повідомлення від 04.01.2022 №0000001-7.3-19, №0000002-7.3-19 прийняті у повній відповідності норм чинного законодавства, а тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.
18.03.2022 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
Матеріалами справи підтверджено, що Волинською митницею проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» з питань дотримання законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг із звільнення від оподаткування за МД: від 10.07.2019 року №UA205090/2019/083921, від 09.08.2019 року №UA205090/2019/095002, від 25.02.2019 року №UA205090/2019/030714, від 26.02.2019року №UA205090/2019/031185, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031835, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031930, від 11.03.2019року №UA205090/2019/035548, від 15.02.2019 року №UA205090/2019/025903, за результатами якої складено акт від 14.12.2021 №0043/7.3-19/09/0037669268.
У вказаному акті перевірки зазначено, що з питань правильності та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування було перевірено МД: від 10.07.2019 року №UA205090/2019/083921, від 09.08.2019 року №UA205090/2019/095002, від 25.02.2019 року №UA205090/2019/030714, від 26.02.2019року №UA205090/2019/031185, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031835, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031930, від 11.03.2019року №UA205090/2019/035548, від 15.02.2019 року №UA205090/2019/025903.
При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товару за МД від 10.07.2019 №UA205020/2019/083921, встановлено, що ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» здійснено митне оформлення товару: «напівпричіп тентований вантажний, бувший у використанні - 1 шт.:- марка згідно з довідником: KRONE;- модель згідно з довідником: SDP27 PROFI LINER;- календарний рік виготовлення: 2006;- модельний рік виготовлення: 2006;- номер кузова: WKESDP27061294002;- призначення: для використання по дорогах загального користування;- маса в разі максимального завантаження: 35500кг;- вантажопідйомність: 28800кг;- тип - напівпричіп тентований, 3 осі; Виробник: KRONE.DE. Торговельна марка: KRONE.. », за кодом товару 87163980000 згідно УКТ ЗЕД, із застосуванням тарифної преференції по ввізному миту «410» - «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», з умовним нарахуванням мита (код платежу 020, спосіб платежу 06) - 6889,73 грн.
Підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита на товар за кодом УКТЗЕД 8716398000 та умовного нарахування мита, стала декларація про походження складена експортером на партію товару до 6000 євро на інвойсі від 27.06.2019 № F/01/07/2019 та заявлений до митного оформлення за даною МД (графа 44 МД під кодом « 7016»)
При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товару за МД від 10.07.2019 №UA205020/2019/083921, встановлено, що ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» здійснено митне оформлення товару: « напівпричіп тентований вантажний, бувший у використанні - 1 піт.:- марка згідно з довідником: KRONE;- модель згідно з довідником: SDP27;- календарний рік виготовлення: 2004;- модельний рік виготовлення: 2004;- номер кузова: WKESDP27041209649;- призначення: для використання по дорогах загального користування;- маса в разі максимального завантаження: 34500кг;- вантажопідйомність: 27800кг;- тип - напівпричіп тентований, 3 осі. Виробник: KRONE. Торговельна марка: KRONE, за кодом товару 8716398000 згідно УКТ ЗЕД, із застосуванням тарифної преференції по ввізному миту «410» - «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським. Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони », з умовним нарахуванням мита (код платежу 020, спосіб платежу 06) - 6582,31 грн. Підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита на товар за кодом УКТЗЕД 8716398000 та умовного нарахування мита, стала декларація про походження складена експортером на партію товару до 6000 євро на інвойсі від 05.08.2019 № VAT 020/07/2019 та заявлений до митного оформлення за даною МД (графа 44 МД під кодом « 7016»).
Однак у листі уповноваженого органу Польщі від 12.03.2021 №1401-ІОС.4331.78.2020 (доведений листом Держмитслужби від 07.04.2021 №15/15-03/7.3/527) про результати перевірки декларацій походження на партію товару, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро, що складені на інвойсах від 05.08.2019 №VAT 020/07/2019, від 27.06.2019 №F01/07/2019, зазначається, що немає можливості підтвердити автентичність і справжність декларації походження, тому товари не можуть вважатись преференційного походження.
Враховуючи вище зазначене, декларації походження, складені на інвойсах від 05.08.2019 № VAT 020/07/2019, від 27.06.2019 № F/01/07/2019 не можуть бути підставою для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до товарів, оформлених за митними деклараціями: від 10.07.2019 №UA205020/2019/083921, від 09.08.2019 №UA205090/2019/095002 .
При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товару за МД від 11.03.2019 №UA205090/2019/035548 , встановлено, що ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» здійснено митне оформлення товару: «напівпричіп тентований вантажний, бувший у використанні - 1 шт.: - марка згідно з довідником SCHWARZMULLER - модель товару, сукупна вартість, яких не перевищує 6000 євро, що складені експортером згідно з довідником SPA 3/Е - календарний рік виготовлення - 2007 - модельний рік виготовлення - 2007 - номер кузова НОМЕР_1 - призначення - для використання по дорогах загального користування; - маса в разі максимального завантаження 35500кг - вантажопідйомність 29200кг - тип-напівпричіп тентований, 3 осі. Виробник SCHWARZMULLER, DE. Торговельна марка SCHWARZMULLER », за кодом товару 8716398000 згідно УКТ ЗЕД, із застосуванням тарифної преференції по ввізному миту «410» - «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони », з умовним нарахуванням мита (код платежу 020, спосіб платежу 06) - 7457,58 грн. Підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита на товар за кодом УКТЗЕД 8716398000 умовного нарахування мита став сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 01.03.2019 №PL/MF/AN0447232 та заявлений до митного оформлення за даною МД (графа 44 МД під кодом «0954»).
При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товару за МД від 28.02.2019 №UА205090/2019/031930, встановлено, що ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» здійснено митне оформлення товару: « напівпричіп бортовий тентований вантажний, бувший у використанні - 1шт: - марка згідно з довідником SCHWARZMULLER- модель згідно з довідником SPA 3/Е- календарний рік виготовлення-2006- модельний рік виготовлення-2006- номер кузова НОМЕР_2 - призначення - для використання по дорогах загального користування;- маса в разі максимального завантаження 35500кг- вантажопідйомність 28800кг- тип-напівпричіп бортовий тентований, 3 осі Виробник SCHWARZMULLER, DE. Торговельна марка SCHWARZMULLER», за кодом товару 8716398000 згідно УКТ ЗЕД, із застосуванням тарифної преференції по ввізному миту «410» - «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони », з умовним нарахуванням мита (код платежу 020, спосіб платежу 06) -7288,05 грн. Підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита на товар за кодом УКТЗЕД 8716398000 та умовного нарахування мита став сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 22.02.2019 №PL/MF/AN0447222 та заявлений до митного оформлення за даною МД (графа 44 МД під кодом «0954»).
При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товару за МД від 28.02.2019 №UA205090/2019/031835, встановлено, що ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» здійснено митне оформлення товару: «напівпричіп бортовий тентований вантажний, бувший у використанні - 1шт:марка згідно з довідником SCHWARZMULLER- модель згідно з довідником SPA 3/Е- календарний рік виготовлення-2008- модельний рік виготовлення-2008- номер кузова НОМЕР_3 - призначення - для використання по дорогах загального користування;- маса в разі максимального завантаження 35500кг- вантажопідйомність 28900кг- тип-напівпричіп бортовий тентований,3 осі. Виробник SCHWARZMULLERDE. Торговельна марка SCHWARZMULLER», за кодом товару 8716398000 згідно УКТ ЗЕД, із застосуванням тарифної преференції по ввізному миту «410» - «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони », з умовним нарахуванням мита (код платежу 020, спосіб платежу 06) -8502,72 грн. Підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита на товар за кодом УКТЗЕД 8716398000 та умовного нарахування мита став сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 18.02.2019 №PL/MT/AN0447218 та заявлений до митного оформлення за даною МД (графа 44 МД під кодом «0954»)
При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товару за МД від 26.02.2019 №UA205090/2019/031185, встановлено, що ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» здійснено митне оформлення товару: «напівпричіп бортовий тентований вантажний, бувший у використанні - 1шт: - марка згідно з довідником SCHWARZMULLER- модель згідно з довідником SPA 3/Е- календарний рік виготовлення-2008- модельний рік виготовлення-2008- номер кузова НОМЕР_4 - призначення - для використання по дорогах загального користування;- маса в разі максимального завантаження 35500кг- вантажопідйомність 27000кг- тип-напівпричіп бортовий тентований, 3 осі. Виробник SCHWARZMULLER, DE. Торговельна марка SCHWARZMULLER», за кодом товару 8716398000 згідно УКТ ЗЕД, із застосуванням тарифної преференції по ввізному миту «410» - «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони », з умовним нарахуванням мита (код платежу 020, спосіб платежу 06) -8502,06грн. Підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита на товар за кодом УКТЗЕД 8716398000 та умовного нарахування мита став сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 18.02.2019 №PL/MF/AN0447216 та заявлений до митного оформлення за даною МД (графа 44 МД під кодом «0954»).
При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товару за МД від 25.02.2019 №UА205090/2019/030714, встановлено, що ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» здійснено митне оформлення товару: «напівпричіп бортовий тентований вантажний, бувший у використанні - 1шт: - марка згідно з довідником SCHWARZMULLER- модель згідно з довідником SPA 3/Е- календарний рік виготовлення-2008- модельний рік виготовлення-2008- номер кузова НОМЕР_5 - призначення - для використання по дорогах загального користування;- маса в разі максимального завантаження 35500кг- вантажопідйомність 29000кг- тип-напівпричіп бортовий тентований, 3 осі Виробник SCHWARZMULLER, DE. Торговельна марка SCHWARZMULLER» за кодом товару 8716398000 згідно УКТ ЗЕД, із застосуванням тарифної преференції по ввізному миху_«410» - «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони », з умовним нарахуванням мита (код платежу 020, спосіб платежу 06) -9118,34грн. Підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита на товар за кодом УКТЗЕД 8716398000 та умовного нарахування мита став сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 18.02.2019 №PL/MF/AN0447217 та заявлений до митного оформлення за даною МД (графа 44 МД під кодом «0954»).
При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товару за МД від 15.02.2019 №UA205090/2019/025903, встановлено, що ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» здійснено митне оформлення товару: «напівпричіп бортовий тентований вантажний, бувший у використанні - 1шт: - марка згідно з довідником SCHWARZMULLER- модель згідно з довідником SPA 3/Е- календарний рік виготовлення-2008- модельний рік виготовлення-2008- номер кузова НОМЕР_6 - призначення - для використання по дорогах загального користування;- маса в разі максимального завантаження 35500кг- вантажопідйомність 28900кг- тип- напівпричіп бортовий тентований, 3осі. Виробник SCHWARZMULLER, DE. Торговельна марка SCHWARZMULLER» за кодом товару 8716398000 згідно УКТ ЗЕД, із застосуванням тарифної преференції по ввізному миту «410» - «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони », з умовним нарахуванням мита (код платежу 020, спосіб платежу 06) - 85555,39 грн. Підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита на товар за кодом УКТЗЕД 8716398000 та умовного нарахування мита став сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 15.02.2019 №PL/MF/AN0447203 та заявлений до митного оформлення за даною МД (графа 44 МД під кодом «0954»).
У листі уповноваженого органу Польщі від 24.06.2021 №1401-ІОС.4331.78.2020 (доведений листом Держмитслужби від 07.04.2021 №15/15-03/7.3/527) про результати перевірки сертифікатів перевезення товарів EUR.1 від 07.02.2019 №PL/MF/AN0447203, від 18.02.2019 №PL/MF/AN0447217, від 18.02.2019 №PL/MF/AN0447216, від 18.02.2019 №PL/MF/AN0447218, від 22.02.2019 №PL/MF/AN0447222, від 01.03.2019 №PL/MF/AN0447232, зазначається, що експортер не надав документів про підтвердження преференційного походження товарів вказаних у вищезазначених документах про походження товару, відповідно сертифікати перевезення товарів EUR.1 не можуть бути підставою для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до товарів зазначених у МД від 25.02.2019№UA205090/2019/03 0714,від 26.02.2019 № UA 205090/2019/031185,від 28.02.2019 № UA 205090/2019/031835, від 28.02.2019№ UA 205090/2019/031930, від 1.03.2019№UA205090/2019/035548,від 15.02.2019 № UA 205090/2019/025903.
Враховуючи інформацію уповноваженого органу Польщі, сертифікати перевезення товарів EUR.1 не можуть бути підставою для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до товарів зазначених у МД від 25.02.2019 №UA205090/2019/030714, від 26.02.2019 №UA205090/2019/031185, від 28.02.2019 №UA205090/2019/031835, від 28.02.2019 №UA 205090/2019/031930, від 11.03.2019№UA205090/2019/035548, від 15.02.2019 №UA 205090/2019/025903.
Отже, товари, митне оформлення яких здійснено за вказаними митними деклараціями, не можуть бути визнані такими, що мають преференційне походження з Європейського Союзу, та відповідно не мають права на преференцію.
Таким чином, документальною невиїзною перевіркою з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за вищезазначеними МД встановлено порушення ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП»:
- статті 26 Глави 1 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, пп. (с) п.1 ст.15,п. 1,п. 5 ст.21 Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншого боку, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-V1I, ч. 7 ст. 36, ч. 2 ст. 48, ч. 1 ст. 257, пп.1, 5, 6 ч. 8 ст. 257, ч. 1 ст. 270, ч. 4, 5 ст. 280, ч. 1 ст. 281 Митного кодексу України, в результаті чого занижене податкове зобов'язання по сплаті мита за вищезазначеними МД на загальну суму 62 896,18 грн.;
- п. 185.1 ст. 185, п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за вищезазначеними МД на загальну суму 12 579,24 грн.
За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.01.2022 №0000001/7.3-19, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання», код платежу 15010100 - 69 185,80 грн., в т.ч.: 62 б896,18 грн. податкове зобов'язання, 6 289,62 грн. штрафна санкція; від 04.01.2022 № 0000002/7.3-19, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів», код платежу 14070100 - 13 837,16 грн, в т.ч.: 12 579,24 грн. податкове зобов'язання, 1 257,92 грн. штрафна санкція.
Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Пунктами 23 та 29 частини першої статті 4 МК України передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до частини першої статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
Згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Пунктом 7 частини першої статті 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Частиною третьої вказаної статті передбачено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Частиною другою статті 351 МК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані, зокрема, отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення (пункт 5 частини першої статті 352 цього Кодексу).
Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Водночас частиною першою статті 300 МК України передбачено, що умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, ПК України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Порядок надання документів, необхідних для підтвердження права на звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, підставою для висновку про заниження суб'єктом господарювання податкових зобов'язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
У відповідності до частини сьомої статті 36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Частинами третьою-шостою статті 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями. Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
Частинами першою, другою статті 44 МК України визначено, що для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару. У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов'язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.
Згідно з частиною першою статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014 № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію).
Відповідно до пункту 1 статті 29 Угоди про асоціацію кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до графіків, встановлених у додатку I-A до цієї Угоди.
Пунктами 1, 2 статті 26 Угоди передбачено, що її положення застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цих цілей «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди («Щодо визначення концепції 2походження товарів2 і методів адміністративного співробітництва»).
Статтею 16 Розділу V Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію (надалі - Протокол 1) встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у додатку III до цього Протоколу; або UA/EU/P1/ua 14;
(b) у випадках, вказаних у статті 22 (1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією-інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати (текст декларації-інвойс наведений у додатку IV до Протоколу).
Статтею 22 Розділу V Протоколу 1 встановлені умови складання декларації-інвойс, зокрема, декларація-інвойс, зазначена в статті 16 (1) (b) цього Протоколу, може бути складена:
(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу, або
(b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.
Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.
Стаття 28 Розділу V Протоколу І встановлює, що до складу документації, зазначеної в статтях 17(3) і 22(3) цього Протоколу, використовуваної для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу, можуть входити, «interalia» (переклад - також), в тому числі:
(a) прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у міжнародній системі обліку;
(b) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;
(c) документи, що підтверджують обробку матеріалів у Європейському Союзі або Україні, видані чи складені в ЄС або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;
(d) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні згідно з цим Протоколом;
(e) належні свідчення про обробку, виконану з межами Європейського Союзу або України згідно з положеннями статті 12 даного Протоколу, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.
Як свідчать матеріали справи, Волинською митницею за результатами документальної невиїзної перевірки ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» з питань дотримання законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг із звільнення від оподаткування за МД: від 10.07.2019 року №UA205090/2019/083921, від 09.08.2019 року №UA205090/2019/095002, від 25.02.2019 року №UA205090/2019/030714, від 26.02.2019року №UA205090/2019/031185, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031835, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031930, від 11.03.2019 року №UA205090/2019/035548, від 15.02.2019 року №UA205090/2019/025903, висновки якої були покладені в основу оспорюваних у межах даної справи податкових повідомлень-рішень, встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань по сплаті мита за вищевказаними МД та податку на додану вартість.
При цьому, до таких висновків митний орган дійшов у зв'язку з надходженням до Волинської митниці листів уповноваженого органу Польщі від 12.03.20211 №1401-ІОС.4331.78.2020 та від 24.06.2021 №1401-ІОС.4331.78.2020 про результати перевірки декларацій походження на партію товару, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро, що складені на інвойсах від 05.08.2019 №VAT 020/07/2019/ від 27.06.2019 №F/01/07/2019 та сертифікатів перевезення товарів EUR.1 від 07.02.2019 №PL/MF/AN0447203,від 18.02.2019 №PL/MF/AN0447217, від 18.02.2019 №PL/MF/AN0447216, від 18.02.2019 №PL/MF/AN0447218, від 22.02.2019 №PL/MF/AN0447222, від 01.03.2019 №PL/MF/AN0447232, в яких зазначено, що експортер не надав доказів преференційного походження, тому товари не можуть вважатись такими, що відповідають положенням Доповнення І «Визначення поняття «походження товару» і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Тому, як зазначає митний орган, ці документи не можуть бути підставою для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до товарі , зазначених у МД від 10.07.2019 року №UA205090/2019/083921, від 09.08.2019 року №UA205090/2019/095002, від 25.02.2019 року №UA205090/2019/030714, від 26.02.2019року №UA205090/2019/031185, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031835, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031930, від 11.03.2019року №UA205090/2019/035548, від 15.02.2019 року №UA205090/2019/025903.
Суд вважає такі висновки відповідача помилковими з огляду на наступне.
У першу чергу суд звертає увагу на те, що долучені до відзиву на позовну заяву копії листів уповноваженого органу Польщі від 12.03.2021 №1401-ІОС.4331.78.2020 та від 24.06.2021 №1401-ІОС.4331.78.2020 складені на іноземній мові, та їх переклад на українську мову відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, суду не надано.
Вказані листи уповноваженого органу Республіки Польща не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення були надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджували право на преференцію.
Крім того, оскільки декларації-інвойс та сертифікати з перевезення товару EUR.1 є офіційними документами відповідно до яких настають передбачені законом юридичні наслідки, тому такі документи можуть бути визнані нечинними чи недійсними у встановленому законом порядку.
Суд враховує, що декларації-інвойси від 05.08.2019 №VAT 020/07/2019/ від 27.06.2019 №F/01/07/2019 та сертифікат перевезення товарів EUR.1 від 07.02.2019 №PL/MF/AN0447203, від 18.02.2019 №PL/MF/AN0447217, від18.02.2019 №PL/MF/AN0447216, від 18.02.2019 №PL/MF/AN0447218, від 22.02.2019 №PL/MF/AN0447222, від 01.03.2019 №PL/MF/AN0447232 не скасовані, недійсними не визнані, тобто є чинними, доказів протилежного суду не надано, як і не надано доказів притягнення експортера до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів, відтак є документами, що підтверджують походження товару з країн Європейського Союзу, та надають пільги зі сплати митних платежів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що товари, митне оформлення яких здійснено за МД: від 10.07.2019 року №UA205090/2019/083921,від 09.08.2019 року №UA205090/2019/095002, від 25.02.2019 року №UA205090/2019/030714, від 26.02.2019року №UA205090/2019/031185, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031835, від 28.02.2019 року №UA205090/2019/031930, від 11.03.2019 року №UA205090/2019/035548, від 15.02.2019 року №UA205090/2019/025903 на підставі вказаних вище декларацій-інвойсів та сертифікатів перевезення товару EUR.1, є такими, що мають преференційне походження з країн Європейського Союзу для надання режиму вільної торгівлі в рамках Угоди, а тому пільги надані (отримані) позивачем правомірно, з дотриманням вимог Протоколу 1 Угоди.
Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.01.2022 №0000001/7.3-19 та № 0000002/7.3-19, відтак такі рішення слід визнати протиправними та скасувати.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 4 962,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6999967963 від 31.01.2022.
Щодо заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 300,00 грн., то суд приходить до таких висновків.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
В позовній заяві представник позивача зазначила суми судових витрат, які позивач поніс та з великою долею ймовірності очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи, а саме: у сплаті судового збору в сумі 4 962,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 8 300,00 грн.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання професійної правничої допомоги від 24.01.2022, Додаток №1 до Договору про надання професійної (правової) допомоги від 24.01.2022, Довіреність, Платіжне доручення №6999947963 від 31.01.2022.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі «East/West Aliance Limited» проти України»), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов'язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною. Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх співмірність, розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи заперечення відповідача та те, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 2000,00 грн., оскільки жодних адвокатських запитів матеріали адміністративної справи не містять як і відповіді на відзив.
Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд також враховую позицію Верховного Суду викладену у постанові від 14.07.2021 у справі № 808/1849/18.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, розумно обґрунтованими є заявлені витрати на професійну правничу допомогу з підготовки написання позовної заяви, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 2000,00 грн., а решту витрат повинен повести позивач.
Керуючись статтями 2, 72-77, 134, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Волинської митниці від 04.01.2022 року №0000001/7.3-19 та №0000002/7.3-19.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, будинок, 12, код ЄДРПОУ 37669268) судовий збір у розмірі 4 962,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський