м. Вінниця
01 квітня 2022 р. Справа № 120/17938/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про скасування постанови
09.12.2021 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - відповідач).
У позовній заяві Головне управління просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню № 66571803 від 01.12.2021 в сумі 10200 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є боржником у виконавчому провадженні № 66571803, відкритому постановою від 20.08.2021 з метою виконання рішення суду від 12.01.2021 у справі № 120/7527/20-а. Згідно виконавчого листа Головне управління зобов'язане здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії починаючи із 01.04.2019, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом Головного управління від 28.08.2021 відповідача повідомлено про добровільне виконання покладеного рішенням суду від 12.01.2021 у справі № 120/7527/20-а обов'язку в частині проведення перерахунку пенсії. Одночасно проінформовано, що виплата заборгованості (суми перерахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 28.02.2021) буде здійснена після виділення коштів із Державного бюджету України.
Однак відповідач дійшов висновку про неповне виконання Головним управлінням рішення суду без поважних причин, що стало підставою для накладення штрафу постановою головного державного виконавця від 16.11.2021 у сумі 5100 грн., а згодом постановою від 01.12.2021 у сумі 10200,00 грн. за повторне невиконання рішення суду.
Позивач із постановою від 01.12.2021 у сумі 10200,00 грн. не погоджується, мотивуючи її протиправність тим, що причиною невиплати перерахованої ОСОБА_1 пенсії є відсутність у Пенсійному фонді України коштів на такі цілі та не виділення їх із Державного бюджету України, що є поважною причиною та виключає підстави для застосування штрафних санкцій.
Ухвалою від 14.12.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк для подання заяв по суті справи та витребувано у відповідача докази.
21.12.2021 відповідачем подано витребувані докази відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Мотивуючи підстави заперечення позовних вимог зазначає, що станом на 01.12.2021 боржником (Головним управлінням) не надано доказів повного виконання рішення суду у справі № 120/7527/20-а, що є достатньою підставою для накладення на боржника у виконавчому провадженні № 66571803 штрафу у сумі 10200,00 грн.
Також відповідач у відзиві просив врахувати, що позивачем є суб'єкт владних повноважень, а тому навіть у випадку задоволення його позову відсутні підстави для присудження в користь Головного управління сплаченого при зверненні до суду судового збору в сумі 2270,00 грн.
Ухвалою від 29.12.2021 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 120/16438/21-а в якій предметом оскарження була постанова про накладення штрафу у цьому ж виконавчому провадженні в сумі 5100 грн.
Ухвалою від 01.04.2022 провадження у справі поновлено.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі № 120/7527/20-а, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та, окрім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням довідки Головного управління ДФС у Вінницькій області № 200/05-00-27 від 23.10.2020, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
05.03.2021 судом видано виконавчий лист.
На підставі цього виконавчого документа постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Паламрчука В.В. від 20.08.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 66571803 щодо виконання судового рішення та надано боржнику строк для надання відповіді та документального підтвердження щодо виконання рішення суду (а.с. 6-7).
Листом від 28.08.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило державного виконавця, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі № 120/7527/20-а добровільно виконане. Зазначено, що на виконання рішення суду Головним управлінням проведено розрахунок розміру пенсії стягувача, який станом на 01.04.2019 склав - 6009,73 грн. та донараховано стягувачу кошти в сумі 20796,48 грн. за період з 01.04.2019 по 28.02.2021, що підтверджується розрахунком на доплату. Поряд із цим наголошено, що сума заборгованості у розмірі 20796,48 грн. за період з 01.04.2019 по 28.02.2021 буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки згідно положень ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України (а.с. 8-9).
До цього листа позивач додав докази перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 та розрахунок суми доплати по пенсійній справі № N/A 473 ОСОБА_1 за період з квітня 2019 року по лютий 2021 року (а.с. 10-11).
04.11.2021 відповідач надіслав на адресу позивача вимогу державного виконавця за № 16196/2.3-22/5, якою зобов'язав боржника надати документальне підтвердження щодо повного та фактичного виконання рішення суду по справі № 120/7527/20-а в строк до 15.11.2021 (а.с. 12-13).
На виконання вимоги Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом від 11.11.2021 № 0200-0802-5/72424 повідомило відповідача про вжиті ним заходи на виконання судового рішення. Позивач зазначив про те, що Пенсійним фондом України листом від 25.06.2021 до Міністерства соціальної політики України ініційовано питання збільшення асигнувань з державного бюджету на погашення заборгованості з пенсійних виплати за рішеннями судів у 2021 році та повторного відкриття для Пенсійного фонду України окремої бюджетної програми "Погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду". Позивач вказав, що ним вжито всіх можливих заходів у відповідності до чинного законодавства щодо виконання судового рішення на користь стягувача, однак зазначена заборгованість буде виплачена стягувачу після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України (а.с. 14-16).
В подальшому, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 16.11.2021 в рамках виконавчого провадження № 66571803 на боржника у зв'язку з невиконанням в повному обсязі судового рішення без поважних причин накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. і зобов'язано останнього протягом десяти робочих днів виконати рішення суду, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне не виконання рішення суду.
Не погоджуючись із винесеною постановою про накладення штрафу від 16.11.2021, позивач звернувся до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2021 по справі № 120/16438/21-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Паламарчука В.В. про накладення штрафу від 16.11.2021 у виконавчому провадженні ВП № 66571803.
Постановою державного виконавця від 01.12.2021 повторно накладено на відповідача штраф в сумі 10200 грн. за повторне невиконання рішення суду від 12.01.2021 у справі №120/7527/20-а без поважних причин (а.с. 18-19).
Не погодившись із постановою органу Державної виконавчої служби від 01.12.2021 позивач звернувся до суду із позовом який розглядається у цій справі з метою її скасування.
Надаючи оцінку оскарженій постанові органу державної виконавчої служби, суд керується такими мотивами.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами статті 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктами 1, 16, 22 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені нормативні положення в контексті цієї справи, суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас обов'язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У свою чергу, обов'язковою умовою для накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі є встановлення факту повторного невиконання рішення без поважних причин.
Отже, обов'язковою умовою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі є: 1) встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин та застосування до нього штрафу у розмірі 5100 грн; 2) повторне невиконання рішення без поважних причин.
Як встановлено судом, прийняттю спірної постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі (10200 грн.) передувало прийняття першої постанови від 16.11.2021 про накладення на боржника у виконавчому провадженні ВП № 66571803 штрафу у розмірі 5100 грн.
Однак, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2021 по справі № 120/16438/21-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Паламарчука В.В. про накладення на Головне управління штрафу від 16.11.2021 у виконавчому провадженні ВП № 66571803.
До того ж зазначеним судовим рішенням констатовано неможливість виконання боржником судового рішення з поважних причин, які обумовлюються відсутністю необхідного фінансового забезпечення відповідного пенсійного органу.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про неправомірність оскаржуваної постанови від 01.12.2021 про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання без поважних причин рішення суду зобов'язального характеру у виконавчому провадженні № 66571803, адже скасування постанови від 16.11.2021 виключає повторність, як обов'язкову умову для накладення штрафу за постановою від 01.12.2021.
Таким чином, перевіривши основні доводи учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскарженого рішення і докази, надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову повністю.
Питання про розподіл судових витрат у справі суд вирішує з урахуванням ч. 1 ст. 139 КАС України, у відповідності до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що позивач є органом державної влади, тобто суб'єктом владних повноважень, що не дає правових підстав для відшкодування позивачу судових витрат на сплату судового збору, навіть якщо позов буде задоволено.
Проте суд з вказаними доводами не погоджується та зазначає, що у спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень виступає саме орган ДВС, посадовою особою якого (державним виконавцем) щодо позивача прийнято індивідуальний акт (рішення) при здійсненні владно-управлінських функцій.
Водночас сам по собі статус позивача як органу державної виконавчої влади автоматично не свідчить про наявність у нього в межах спірних правовідносин статусу суб'єкта владних повноважень в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що у спорі який розглядається позивач вважаться учасником виконавчого провадження (юридичною особою), який звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів як боржника у виконавчому провадженні у зв'язку з прийняттям державною виконавчою службою (суб'єктом владних повноважень) щодо нього індивідуального рішення (акта).
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Паламарчука В.В. від 01.12.2021 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штрафу в розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду зобов'язального характеру у виконавчому провадженні № 66571803.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 287 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403);
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 43316784)
Суддя Богоніс Михайло Богданович