Справа № 442/1731/22
Провадження № 1-кс/442/491/2022
03 квітня 2022 року слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
підозрюваного - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі у кримінальному проваджені № 12022141110000211 від 01.04.2022 клопотання слідчого слідчого відділу Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислава Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, має на утриманні малолітню дитину, раніше неодноразово судимого за вчинення майнових злочинів, востаннє 11.10.2017 Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 6 років,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
В провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні за № 12022141110000211 від 01.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України „Про затвердження Указу Президента України „Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022, на всій території Україні з 05:30 год. 24.02.2022 введено воєнний стан. Так, зазначає, що під час дії воєнного стану ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_7 01.04.2022 приблизно о 13 год. 30 хв. зайшли на подвір'я будинку АДРЕСА_2 , де у останніх виник умисел на викрадення чужого майна. ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_3 реалізовуючи спільний злочинний умисел, в цей же час, під приводом перевірки, ввівши в оману власника будинку - ОСОБА_8 , змусили його відчинити замок вхідних дверей будинку та з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, а саме ОСОБА_3 відштовхнув потерпілого від вхідних дверей та вони у двох проникли в будинок потерпілого, де діючи з прямим умислом на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, які посягають на чужу власність, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання майнової шкоди власнику майна, бажаючи її настання, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що за їх діями спостерігає ОСОБА_8 , шляхом вільного доступу, за попередньою змовою групою осіб, повторно, відкрито викрали із спальної кімнати з підлоги бензопилу марки „ДНІПРОМАШ”, з шафи кільце з металу жовтого кольору (обручку) та з спальної кімнати з тумби мобільний телефон марки Alcatel, які належать ОСОБА_8 , після чого залишили приміщення будинку, чим заподіяли матеріальну шкоду потерпілому, розмір якої встановлюється.
Таким чином, зазначає, що ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Вказує, що обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є докази, зібрані у ході досудового розслідування, а саме: заява ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 01.04.2022, протокол огляду місця події від 01.04.2022, протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 01.04.2022, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 01.04.2022, протокол огляду відеозаписів від 02.04.2022, протокол допиту свідка ОСОБА_10 , протокол огляду речових доказів від 02.04.2022, протокол затримання особи ОСОБА_3 , підозрюваного у вчинені злочину від 01.04.2022, протокол затримання особи ОСОБА_7 , підозрюваного у вчинені злочину від 01.04.2022.
Зазначає, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а також враховуючи те, що останній ніде не працює, суспільно-корисною діяльністю не займається, веде антисоціальний спосіб життя, не має на утриманні осіб, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, під страхом покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_3 , усвідомлюючи міру покарання, передбачену ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, шляхом умовлянь, підкупу, застосовуючи насильство, чи погрожуючи його застосуванням або іншим чином може незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою надання ними показань, які його виправдовуватимуть, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, вказує, що ОСОБА_3 востаннє раніше неодноразово судимий за вчинення майнових злочинів, востаннє 11.10.2017 Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 6 років, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не стає та продовжує вчиняти нові злочини, оскільки на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового умисного тяжкого злочину, а тому, на думку досудового слідства, ОСОБА_3 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а тому наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів на думку слідства не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки їх відвернення можливе лише за умови утримання ОСОБА_3 в умовах ізоляції від суспільства. Наголошує, що метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_3 , є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування і суду та впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні. Вказані потреби досудового розслідування виправдовують застосування до ОСОБА_3 єдиного правильного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, як ступінь втручання у права та свободи особи.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави. Вказав, що підозра є обґрунтованою, вважає ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України доведеними, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не дасть змоги запобігти переліченим ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_4 просили у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту. ОСОБА_3 повідомив, що в нього на утриманні перебуває малолітня дитина, мати якої померла. Зазначив, що дитина проживає з старенькою тещею за адресою: АДРЕСА_3 .
Вислухавши сторін кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141110000211 від 01.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
З копії протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.04.2022 вбачається, що ОСОБА_3 було затримано 01.04.2022 о 21 год. 30 хв. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді.
Частиною 1 статті 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; 4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.
Вивчивши долучені до клопотання матеріали, вислухавши пояснення сторін, слідчий суддя керуючись положенням ст. 208 КПК України прийшов до висновку, що затримання ОСОБА_3 01.04.2022 о 21 год. 30 хв. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді - було законним, оскільки ОСОБА_3 виявлено неподалік місця події, на нього вказав потерпілий, на місці події наявні камери відеоспостереження, ознаки на одязі ОСОБА_3 вказують на те, що він вчинив злочин.
02.04.2022 о 14 год. 20 хв. ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
При цьому з наданих слідчим та прокурором матеріалів слідчий суддя вбачає обґрунтованість підозри, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків щодо підозрюваного слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 , та те, що оскільки ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення майнових злочинів, востаннє 11.10.2017 Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 6 років, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не стає та продовжує вчиняти нові злочини, оскільки на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового умисного тяжкого злочину, а тому ОСОБА_3 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя вважає не доведеним слідчим та прокурором ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням вимог статей 177, 178, 183 КПК України, враховуючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання за інкриміноване діяння, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності з наданими даними про особу підозрюваного, вважаю, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а відтак існуючими правовими підставами для часткового задоволення клопотання.
Доводи сторони захисту не спростовують висновків слідчого судді.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на виконання ч.ч. 2, 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3 , дані про особу і майновий стан підозрюваного, розмір заподіяної шкоди кримінальним правопорушенням, а також дані, що містяться в долучених до матеріалів клопотання протоколах за результатами проведення слідчих дій, які дають на даній стадії кримінального провадження наявність достатніх підстав для висновку про обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_3 , приходжу до висновку, що розмір застави має бути встановлений в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 49 620 грн, оскільки на переконання слідчого судді внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Крім того, слідчий суддя, вважає необхідним у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України.
В судовому засіданні ОСОБА_3 повідомив, що в нього на утриманні перебуває малолітня дитина, мати якої померла, ОСОБА_11 . Зазначив, що дитина проживає з старенькою тещею за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно зі ст. 1 Закону України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов'язків з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.
Згідно зі ст. 30 Закону України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” особа, якій стало відомо про дитину, яка залишилася без батьківського піклування, зобов'язана негайно повідомити про таку дитину службу у справах дітей або уповноважений орган Національної поліції за місцем її перебування. Служба у справах дітей разом з уповноваженим органом Національної поліції після одержання відомостей про дитину, позбавлену батьківського піклування, зобов'язані негайно провести обстеження умов перебування дитини та обставин відсутності батьківського піклування і протягом двох місяців вжити заходів щодо надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Встановлення фактів відсутності батьківського піклування реєструється у книзі первинного обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Оскільки на утриманні в ОСОБА_3 міститься малолітня дитина, - ОСОБА_11 , суд вважає за необхідне, повідомити про дитину, яка залишилася без батьківського піклування службу у справах дітей Бориславської міської ради та Дрогобицький РВП ГУ НП у Львівській області та доручити їм негайно провести обстеження умов перебування дитини та обставин відсутності батьківського піклування.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184, 208, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого слідчого відділу Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту фактичного затримання (01.04.2022) та в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні - до 30.05.2022 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_3 розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Борислава Львівської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у разі їх наявності);
- носити електронний засіб контролю.
Підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки.
Визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного, та строк дії ухвали слідчого судді, в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні - до 30.05.2022 включно.
Попередити ОСОБА_3 чи іншу особу, яка виявить бажання стати заставодавцем про те, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала про застосування запобіжного заходу - взяття під варту оголошена підозрюваному ОСОБА_3 .
Повідомити про дитину, яка залишилася без батьківського піклування, - ОСОБА_11 , службу у справах дітей Бориславської міської ради Львівської області та уповноважених осіб Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області та зобов'язати їх негайно провести обстеження умов перебування дитини та обставин відсутності батьківського піклування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1