Справа №463/1369/22
Провадження №1-кс/463/972/22
31 березня 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 , про закриття кримінального провадження, від 15.07.2021 року про закриття кримінального провадження № 42017140410000151 від 21.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, -
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на постанову слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (далі - ДБР), ОСОБА_5 від 15.07.2021 року про закриття кримінального провадження № 42017140410000151 від 21.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Скаргу обґрунтовує тим, що ДБР проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017140410000151 від 21.07.2017. Постановою слідчого ОСОБА_5 від 15.07.2021 вказане кримінальне провадження було закрито. Вважає, що в ході досудового розслідування слідчиим так іне було встановлено кола осіб, які в ніч з 27 на 28 квітня 2017 року допитували ОСОБА_4 та застосовували щодо нього фізичне та моральне насильство та не знайдено достатніх підстав для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Окрім цього вважає, що при винесенні постанови про закриття слідчий не надав належної оцінки обставинам справи, письмовим доказам, не провів необхідних слідчих дій, відповідно постанова необгрунтована, тому просить скаргу задовольнити, а постанову скасувати.
В судовому засіданні заявник адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав з наведених мотивів, просив таку задовольнити.
Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові в судове засідання повторно не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду скарги, не повідомив суд про причини своєї неявки, а тому, відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарги проведено без його участі.
Заслухавши пояснення скаржника, вивчивши та дослідивши матеріали скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження за № 42017140410000151 від 21.07.2017, а також подані заперечення, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 3 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно дост. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії"). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах "Танрікулу проти Туреччини" та "Ґюль проти Туреччини").
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року в справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Як вбачається з матеріалів скарги в провадженні слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 перебувало кримінальне провадження № 42017140410000151 від 21.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Постановою слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 від 15.07.2021 вказане кримінальне провадження було закрито.
Частини 1, 2 ст. 22 КПК України передбачають, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження з підстав неправильності та неповноти досудового розслідування, слідчий суддя вважав за необхідне з метою перевірки доводів заявника оглянути матеріали кримінального провадження та надати правову оцінку процесуальним діям слідчого під час проведення досудового розслідування, за наслідками яких була винесена оскаржувана постанова.Так слідчими першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження№ 42017140410000151 від 21.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. Відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_4 від 14.07.2017 про вчинення кримінального правопорушення. Згідно із заявою ОСОБА_4 , у період з 27.04.2017 по 28.04.2017 співробітники СБ України перевищили свої службові повноваження та нанесли тілесні ушкодження військовослужбовцю ОСОБА_4 .За цим фактом 21.07.2017 зареєстроване кримінальне провадження № 42017140410000151 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. Начальником першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_6 12.04.2021 доручено здійснення досудового розслідування слідчому першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_5 . Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 КК України, є тяжким злочином. Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що у період з 27.04.2017 по 28.04.2017 співробітники 4 відділу 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України, виконували доручення в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України.
ОСОБА_4 08.08.2017 визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 42017140410000151.
Так, допитаний як потерпілий ОСОБА_4 , показав, що 27.04.2017 року близько 13:00 його ( ОСОБА_4 ) до себе в кабінет викликав командир військової частини полковник ОСОБА_7 розпитати про результати відновлення техніки в підрозділі. За декілька хвилин до ОСОБА_7 в кабінет зайшли два співробітника СБУ з м. Яворова. Вони попросили ОСОБА_7 , щоб ОСОБА_4 і ще одного військовослужбовця прапорщика ОСОБА_8 відпустили з ними до їхнього відділу, розташованого на території 24 ОМБР. Командир дав дозвіл і вони вийшли зі штабу. ОСОБА_4 сів у свій автомобіль з одним із співробітників СБУ та ОСОБА_8 . Другий співробітник СБУ поїхав перед ними на своєму авто. По прибутті до відділу СБУ в м. Яворові всі пройшли до кабінету, перед тим виклавши свої особисті речі з кишень разом з мобільними телефонами.
Зайшовши до кабінету ОСОБА_4 почав давати пояснення щодо виявлених недоліків по техніці і ця співбесіда тривала близько години. Після закінчення бесіди ці два співробітника СБУ, котрі забрали ОСОБА_4 з частини та проводили опитування, завели його в сусідній кабінет та продовжили допит.
Слідчим досліджено допит, який тривав декілька годин, а з отриманих пояснень останнього встановлено що при допиті застосовували фізичне та моральне насильство. Враховуючи наведене згідно свідчень потерпілого, ОСОБА_4 , він був фактично затриманий, перебував під контролем офіцерів СБУ без зв'язку та без їжі майже 22 години. В той же день в обід ОСОБА_4 звернувся в мед пункт до військової частини та в результаті отримав звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою Наступного дня, у зв'язку з неможливістю рухатись та дихати ОСОБА_4 звернувся до лікарні (прийомний покій) де йому надали першу медичну допомогу та направили на рентген. За результатами рентгену ОСОБА_4 було поставлено діагноз перелом 4 ребер та крововилив в легені. Окрім того звільнення у зв'язку з хворобою було продовжено до 07.05.2017, а вже після вихідних 10.05.2017 ОСОБА_4 вийшов на службу.
ОСОБА_4 05.05.2017 звернувся в Яворівський ГУНП Львівської області із заявою про вчинення кримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 146 КК України. У той же день ОСОБА_4 отримав скерування для проходження судово-медичної експертизи та в період до 19.05.2017 її пройшов (копії підтверджуючих документів додані та слідженні слідчим).
Той факт що ОСОБА_4 в період з 13.00 год. 27.05.2017 по 10.30 год. 28.04.2021 незаконно затриманий та незаконно позбавлений волі працівниками ВКР могли підтвердити роздруківки телефонних дзвінків з базових станцій, ОСОБА_4 дружина ОСОБА_9 , прапорщик ОСОБА_8 та начальник фінансово-економічно служби в/ч НОМЕР_1 , який бачив ОСОБА_4 автомобіль під відділом СБУ. Окрім цього слідством допитано як свідка ОСОБА_9 яка підтвердила показання, надані ОСОБА_4 .
Враховуючи надані покази ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , слідчим долучений та вивченніий висновком судово-медичної експертизи №259/2017 від 02.10.2017 встановлено у ОСОБА_4 наступні тілесні ушкодження: - закриті переломи 8-9- 10-11 правих ребер з крововиливом в ліву плевральну порожнину («малий гематоракс»). Синяки на правій боковій поверхні грудної клітки, які за ознакою тривалого розладу здоров'я кваліфікуються як тілесне ушкодження середньої тяжкості; - злам коронки другого правого різця на верхній щелепі, який відноситься до легкого тілесного пошкодження з короткочасним розладом здоров'я; садно на лобі справа, синяк на лівій боковій поверхні грудної клітки, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, указані ушкодження утворилися внаслідок дії тупого предмету (предметів). Зазначені ушкодження могли утворитися при ударних діях тупого предмету(предметів), в послідовності одне за одним, у термін, що не суперечить зазначеному потерпілим( в ніч з 27 на 28 квітня 2017 року). Індивідуальні особливості контактної поверхні: тупого предмету(предметів) яке знайшли відображення в морфологічній характеристиці названих пошкоджень. Не виключається їх виникнення при обставинах, зазначених гр. ОСОБА_4 при його допиті 08.08.2017 як потерпілого. В представлених матеріалах кримінального провадження відсутні судово-медичні дані про можливість утворення ушкоджень внаслідок самовільного падіння з висоти власного зросту на тверду площину.
Окрім цього у даному провадженні слідчим допитано ряд свідків по справі: допитаний як свідок ОСОБА_10 показав, що 29.04.2017 ввечері він бачив ОСОБА_4 вдома у останнього, та замітив його хворобливий стан і наявність синців та саден, які як пояснив ОСОБА_4 отримав перебуваючи на службі. Допитаний як свідок ОСОБА_11 показав, що 29.04.2017 зранку він бачив ОСОБА_4 вдома у останнього, та замітив його хворобливий стан і наявність синців та саден, які як пояснив ОСОБА_4 завдали співробітники СБУ.Допитаний як свідок ОСОБА_12 показав, що участі у допиті ОСОБА_4 , який відбувся в одному з кабінетів № 5,6 4 відділу 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України, він не приймав. 28.04.2017 близько 00.42 год. він поїхав з співробітником на ім'я ОСОБА_13 та водієм до смт Шкло, де в смітнику в пакеті знайшов декілька дисків з даними. Йому не відомо хто наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 .Допитаний як свідок ОСОБА_14 показав, що з приводу подій 27.04.2017 та 28.04.2017, які мали місце щодо ОСОБА_4 мало що пам'ятає, оскільки пройшло уже майже 6 місяців. Допитаний як свідок ОСОБА_15 надав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_14 .
Допитаний як свідок ОСОБА_16 показав, що з приводу подій 27.04.2017 та 28.04.2017, які мали місце щодо ОСОБА_4 у той день з Києва прибули представники військової контррозвідки (далі - ВКР) СБ України, які мали на меті провести ряд процесуальних дій з ОСОБА_4 . На скільки йому відомо, вони збиралися провести допит ОСОБА_4 на підставі відкритого кримінального провадження із кваліфікацією за ст. Ill КК України, за фактами державної зради та відношення до цих фактів ОСОБА_4 . Допитаний як свідок ОСОБА_17 показав, що стосовно ОСОБА_4 ним особисто здійснено не було, в тому числі фізичного чи психічного насильства не застосовував. Про факт нанесення фізичних ушкоджень ОСОБА_4 йому нічого не відомо.Допитані як свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 надали показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_17 .
Варто зазначити, що слідчим долучено та вивчено протоколом огляду оптичного диску DVD-R TDK 16-Xj 120min|4,7GB встановлено, що на даному диску записано 1 відеофайл “РІСТ 0002.АУГ на якому вбачається процес опитування громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, за національністю українця, громадянина України. За своєю тривалістю відео становить 08.45 хв. Під час огляду вказаного відеозапису, жодних насильницьких дій по відношенню до ОСОБА_4 не застосовується.
Проведеним розслідуванням не встановлено факту заподіяння істотної шкоди чи тяжких наслідків. Натомість у доводах адвоката ОСОБА_3 викладені факти неефективного проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42017140410000151 від 21.07.2017 слідчим у кримінальному провадженні. В такому випадку у КПК України передбачена належна правова процедура усунення слідчого від розслідування. Зокрема, у відповідності до п. 8 ч.2 ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого, в тому числі у випадку неефективного досудового розслідування - усуното.
Враховуючи наведене, постанова слідчого про закриття кримінального провадження мотивована, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України). Слідчий суддя звертає увагу, що обов'язковими елементами складу злочину є суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт та об'єктивна сторона. Висновок про закриття кримінального провадження можливий за відсутності складу злочину у разі, якщо в діянні відсутній хоча б один із наведених елементів. Дослідивши постанову на її відповідність в цій частині то така виконана в повному обсязі з дотриманням вимог встановлених чинним законодавством.
Окрім цього внесення відомостей в ЄРДР за вказаною заявою про кримінальне правопорушення ґрунтується на нормах закону, що було належною підставою для задоволення скарги. Обов'язок слідчого або прокурора чи слідчого судді не вимагав оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Перевірка такої заяви повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Лише потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст.284 КПК.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 42017140410000151 від 21.07.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 365 КК України, судом встановлено, що постанова про закриття кримінального провадження від 15.07.2021 не підлягає скасуванню, а у скарзі - слід відмовити.
Керуючись вимогами статей 303, 306, 307, 372 КПК України, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 , про закриття кримінального провадження, від 15.07.2021 року про закриття кримінального провадження № 42017140410000151 від 21.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України - відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.04.2022.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення
Слідчий суддя ОСОБА_1