СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-і/759/2/22
ун. № 759/25119/21
11 березня 2022 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12021100080002483 та кримінальному провадженні за №12021105080001923 відносно ОСОБА_3 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває вищезазначене кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявила клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Обвинувачена зможе переховуватися від суду, перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні під час судового провадження іншим чином, не працює, має не зняту та не погашену судимість за вчинення корисливого злочину, не одружена, осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність у останньої міцних соціальних зв'язків, та, враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Захисник ОСОБА_5 , заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що прокурором не доведені та не обгрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
У зв'язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної можливості дистанційного зв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України не вдалося забезпечити безпосередню участь підозрюваної ОСОБА_3 у судовому засіданні. Крім того, за повідомленням керівництва вказаної установи відсутня можливість доставити обвинувачену до зали суду через введення на території України воєнного стану.
Вважаю, що клопотання прокурора можливо розглянути без участі підозрюваної, виходячи з такого.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно статті 122 цього закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Враховуючи вищевикладене, положення статті 2 КПК України (згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура), положення ч. 3 ст. 331 КПК України (щодо обов'язку суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, незалежно від наявності клопотань), введений на даний час на території України Указом Президента воєнний стан, суд дійшов до висновку, що відсутність учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Заслухавши думки сторін судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ретельно проаналізувавши доводи, наведені прокурором, суд дійшов до висновку про те, що такі обставини як зміст та обсяг обвинувачення, конкретні обставини злочинів, які інкриміновані обвинуваченій, дані про особу обвинуваченої, у своїй сукупності свідчать про те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Так, на даний час існують такі ризики як: обвинувачена, перебуваючи на волі зможе переховуватися від суду, перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні під час судового провадження іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи її попередню поведінку.
Також суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 , у разі визнання її винуватою у злочинах, у вчиненні яких вона обвинувачується, дані про особу обвинуваченої, а саме: її вік, стан здоров'я, щодо якої на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування її під вартою, а саме, те, що вона не неодружена, не працює, має не зняту та не погашену судимість за вчинення корисливого злочину.
За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням до обвинуваченої інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, суд знаходить правові підстави для визначення ОСОБА_3 , застави - 10 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на думку суду є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 травня 2022 року включно, і утримувати її у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити ОСОБА_3 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на неї обов'язків, у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 24810 грн., після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені п.п.1-4,8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, 4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками даного кримінального провадження, 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 15.03.2022 року.
Суддя ОСОБА_1