СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/380/22
ун. № 759/2017/21
11 березня 2022 року Cвятошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12021100080000140 від 20.01.2021 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5
захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 ,
29.01.2021 року до Святошинського районного суду м.Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12021100080000140 від 20.01.2021 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
Ухвалою суду від 20.01.2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20.03.2022 року.
10.03.2022 року прокурор Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю фізичної та технічної можливості бути присутнім у судовому засіданні у зв'язку з введенням на території України воєнного стану, в тому числі дистанційно, тобто у приміщенні іншого суду, а також за допомогою власних технічних закладів, до суду не з'явився, надіслав на електронну пошту суду клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу
В судовому засіданні прокурор Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підтримала в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ухилявся від суду, отже, наявні обґрунтовані ризики вважати, що він може переховуватись від суду, знищити, сховати, або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, протизаконно впливати на потерпілих та свідків, іншим чином перешкодити кримінальному провадженню або вчинити інший злочин.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, що на його утриманні перебувають неповнолітні діти, які на даний час потребують батьківського піклування.
У зв'язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної можливості дистанційного зв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України не вдалося забезпечити безпосередню участь обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні. Крім того, за повідомленням керівництва вказаної установи відсутня можливість доставити обвинуваченого до зали суду через введення на території України воєнного стану.
Вважаю, що клопотання прокурора можливо розглянути без участі обвинуваченого, виходячи з такого.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно статті 122 цього закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Враховуючи вищевикладене, положення статті 2 КПК України (згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура), положення ч.3 ст.331 КПК України (щодо обов'язку суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, незалежно від наявності клопотань), введений на даний час на території України Указом Президента воєнний стан, суд дійшов до висновку, що відсутність учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Заслухавши думки сторін судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення суд з'ясовує всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. Отже, існує достатньо підстав вважати, що обвинувачений опинившись на волі, знову зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).
Також, обвинувачений не має місця роботи або іншого джерела доходів, що свідчить про можливість вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд вважає встановленим відсутність постійного місця проживання обвинуваченого не тільки в м. Києві, а й області, незважаючи на наданий договір оренди квартири, укладений ОСОБА_4 з ОСОБА_7 , оскільки такий договір не міг бути укладений в умовах перебування ОСОБА_4 під вартою. Крім того, в розпорядження суду не надано жодного документу, підтверджуючого належність даної квартири ОСОБА_7 , сплату хоча б одного платежу за оренду, або інших доказів реальності зазначеного правочину.
Таким чином, суд вважає, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не можуть забезпечити прибуття обвинуваченого до суду, отже, клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою задоволенню не підлягає.
Крім того, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства, суд при постановленні ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 369 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021100080000140 від 20.01.2021 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 09.05.2022 року включно та утримувати його у ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України.
Повний текст ухвали складено та оголошено 15.03.2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1