441/2037/21 2/441/151/2022
(заочне)
28.03.2022 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Перетятько О.В.,
за участі секретаря Сороки М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами в порядку спадкування за заповітом
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області, у якій просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , покликаючись на те, що після звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на нього. Зазначає, що спір щодо зазначеного спадкового майна відсутній, жодних спадкоємців, які претендують на будинок, крім нього, немає, в інший спосіб реалізувати своє право на спадкове майно не може, з огляду на що, просить позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Мартин В.І. подала до суду письмову заяву, в якій позов підтримала, просила про його задоволення та про розгляд справи у її та позивача відсутності (а.с. 60).
Представник Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області, який був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву не подав, тому згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів (а.с. 43, 59).
Відповідно до ст. 128 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, за відсутності заперечень позивача, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, оглянувши заяви представника позивача, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно норм гл. 84 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За положеннями ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.
За положеннями ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до положень ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Із копій свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 та про народження серії НОМЕР_3 , вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 (а.с. 8-10).
Після смерті матері позивача відкрилась спадщина, яка складається, в тому числі, із житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .
Із копії заповіту, посвідченого секретарем Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області Процах В.С., зареєстрованого в реєстрі за № 46 від 19.06.2008, інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 60674287 від 24.06.2020 вбачається, що ОСОБА_2 заповіла все своє майно, яке б належало їй на день смерті, де б воно не було і з чого б не складалося, і на що за законом мала б мати право, в тому числі, належний їй житловий будинок, сарай, що знаходяться в с. Коропуж, земельний пай, присадибну земельну ділянку, заповіла своєму синові - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11, 13).
Як вбачається із копії Спадкової справи № 24/2020, копій свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 29.07.2020, зареєстрованих в реєстрі за № 667, № 669, після смерті матері - ОСОБА_2 позивач успадкував земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0.3145 га та 2.4094 га, що на території Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області, кадастрові номери відповідно 4620984500:01:000:0098 та 4620984500:11:000:0014 (а.с. 14, 15).
ОСОБА_2 у встановленому законодавством порядку право власності на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 не зареєструвала, що підтверджується долученою інформаційною довідкою КП «Городоцьке Бюро технічної інвентаризації» № 277 від 07.09.2021, довідкою, виданої Самбірським МБТІ № 1219 від 25.06.2020 (а.с. 20, 21).
Із позовної заяви, копії постанови приватного нотаріуса Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Павлишин Х.М. № 80/02-31 від 29.07.2020, копії Спадкової справи № 24/2020, вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 йому було відмовлено у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на вищевказане майно (а.с. 12).
Із копії технічного паспорту, будинкової книги, погосподарських книг, видно, що будинок за адресою - АДРЕСА_1 1962 року побудови, відповідає будівельним нормам, за ним закріплена земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, згідно довідок Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області № 363 від 08.10.2020 та № 468 від 12.11.2020, ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаному будинку разом зі сином - ОСОБА_1 , позивачем по справі (а.с. 16-19, 22, 23, 24-25, 26-33).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
З огляду на вищенаведене, оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, котрий має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а також враховуючи фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин і досліджені судом під час розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що обставин, які б вказували, що ОСОБА_2 при житті набула або володіла житловим будинком з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , неправомірно, в суді не встановлено, спадкодавець все належне їй майно заповіла позивачу по справі, який фактично спадщину прийняв, у встановлений законом термін звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає, частину спадкового майна ОСОБА_1 оформив, заповіт, складений померлою на його ім'я не скасовувався, а тому, є підстави до визнання за позивачем права власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 13, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрованим та проживаючим по АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , 2738 грн. 20 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяви про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя Перетятько О.В.