Справа №461/710/22
Провадження №2/461/673/22
29 березня 2022 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Гель І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - головного державного виконавця Першого Суворівського відділу у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шенгелая Михайла Аркадійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Ідея Банк», в якому просить визнати виконавчий напис №12037 від 12.10.2021 року, який вчинив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 71944,83 грн. таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис №12037 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 71944,83 грн. Позивач зазначила, що в момент вчинення виконавчого напису нормативно-правовий акт, який допускав вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних договорах, був визнаний незаконним та нечинним за рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, що набрало законної сили, відтак законних підстав для можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі не існувало. Окрім того, позивач стверджує, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом Сазоновою О.М. не перевірено безспірність заборгованості. Просить позов задоволити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.01.2022 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.01.2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення, що здійснюється головним державним виконавцем Першого Суворівського відділу у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шенгелаєм Михайлом Аркадійовичем в рамках виконавчого провадження №6776367, яке здійснюється на підставі виконавчого напису №12037 від 12.01.2022 року, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 71944,83 грн. - до набранням рішенням суду законної сили.
02.03.2022 року представник відповідача Жовтонецький В. на електронну адресу Галицького районного суду м.Львова скерував клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із введенням воєнного стану на території України.
21.03.2022 року представник відповідача Жовтонецький В. скерував на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги заперечив. Вказав, що між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було укладено договір кредиту та страхування Z75.00303.006509921 від 16.03.2020, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 49 999,00 грн. під процентну ставку 9,99% річних на строк 36 календарних місяців, а позичальниця отримала такі кошти та зобов'язалася повернути їх в порядку та на умовах цього Договору. Оскільки, ОСОБА_1 , як позичальник згідно кредитного договору, власних зобов'язань не виконувала, станом на 06.09.2021 року в неї утворилась заборгованість у розмірі 70044,83 гривень. АТ «Ідея Банк» надіслало позивачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань та довідку - розрахунок заборгованості, які ОСОБА_1 залишені без задоволення. У зв'язку з цим, банк звернувся до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості, надавши при цьому усі передбачені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України документи. Таким чином, спірний виконавчий напис, вчинений 12.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. за №12037, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 71944,83 грн. відповідає всім вимогам Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а відтак є законним та підлягає виконанню. Просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача та відмовити у задоволенні позову.
Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.
Указом Президента України Зеленського В.О. №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Однак, Верховний Суд зазначив, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Зокрема, відповідно до рекомендацій Ради суддів України, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
Виходячи з поточної ситуації, яка склалася у м.Львові, де відсутні активні бойові дії, Галицький районний суд м.Львова здійснює свою діяльність у штатному режимі, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та недопущення порушення конституційного права позивача на судовий захист, а також з врахуванням того факту, що представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив суд проводити розгляд справи без участі представника відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання та здійснювати розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах, які суд вважає достатніми для прийняття рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Частиною першою статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.
Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у неї суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.
Виходячи з норм Закону України "Про нотаріат", у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Судом встановлено, що 16.03.2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування Z75.00303.006509921, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 49 999,00 грн. під процентну ставку 9,99% річних на строк 36 календарних місяців, а позичальниця отримала такі кошти та зобов'язалася повернути їх в порядку та на умовах цього Договору.
Однак, ОСОБА_1 як позичальник згідно кредитного договору, власних зобов'язань не виконувала, внаслідок чого у неї виникла кредитна заборгованість, що станом на 06.09.2021 становила 70 044,83 грн., з яких: 28 244,45 грн. - строковий основний борг; 16 625,61 грн. - прострочений основний борг; 4 687,66 грн. - прострочені проценти; 257,53 грн. - строкові проценти; 1 444,97 грн. - строкова плата за обслуговування кредиту; 18 784,61 грн. - прострочена плата за обслуговування кредиту.
12.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис №12037 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 71944,83 грн.
12.01.2022 року за виконавчим написом №12037 від 12.10.2021 року Головним державним виконавцем Першого Суворівського відділу у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шенгелаєм Михайлом Аркадійовичем відрито виконавче провадження №67767367 /а.с.29-30/.
В межах виконавчого провадження №67767367 Головним державним виконавцем Першого Суворівського відділу у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шенгелаєм Михайлом Аркадійовичем винесено постанови про арешт коштів та майна боржника /а.с.31-34/.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).
Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).
У частині першій статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (в редакції діючій на час вчинення оспорюваного виконавчого напису).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 і від них Велика Палата Верховного Суду не відступала, на час розгляду справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) зроблено висновок, що «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню».
У пунктах 17, 18, 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»). Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік)».
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у разі стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, у тому числі п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 12.10.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Однак, як убачається з матеріалів справи, що серед документів наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір при подачі позову в розмірі 992,40 грн., а також судовий збір, сплачений за подання заяви про забезпечення позову, в розмірі 496,20 грн. підлягає стягненню з Акціонерного товариства «Ідея Банк».
Окрім того, відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України у разі у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 49, 55, 77, 78, 81, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - головного державного виконавця Першого Суворівського відділу у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шенгелая Михайла Аркадійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №12037, вчинений 12.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 71944,83 грн.
Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення, що здійснюється головним державним виконавцем Першого Суворівського відділу у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шенгелаєм Михайлом Аркадійовичем в рамках виконавчого провадження №6776367, яке здійснюється на підставі виконавчого напису №12037 від 12.01.2022 року, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 71944,83 грн., продовжують діяти протягом дев'яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів,з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», ЄДРПОУ 19390819, адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова, 11.
Відповідач: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 9.
Третя особа: головний державний виконавець Першого Суворівського відділу у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шенгелай Михайло Аркадійович, адреса: 65102, м. Одеса, вул. Перша Сортувальна, 36 Г.
Суддя Зубачик Н.Б.