Справа № 309/1269/22
Провадження № 1-кс/309/254/22
про обрання запобіжного заходу
01 квітня 2022 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022071050000122 внесеному до ЄРДР від 31 березня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , -
До Хустського районного суду Закарпатської області 01.04.2022 року надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022071050000122 внесеному до ЄРДР від 31 березня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено про те, що 31 березня 2022 року о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , умисно, усвідомлюючи протиправність карність та суспільну небезпечність своїх дій, а настання суспільно - небезпечних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов у під'їзд загального користування приміщення офісу кредитної спілки “Менчул”, яке розташоване за адресою м. Хуст, вул. Карпатської Січі,41 Закарпатської області, де з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення за рахунок таємного викрадення чужого майна, під час дії указу Президента України №64/2022 року «Про введення воєнного стану в України» викрав велосипед марки «24 Discovery FLINT AM Vbr», вартістю 3100 гривень, який належить ОСОБА_7 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
У подальшому ОСОБА_4 продав викрадений велосипед громадянину ОСОБА_8 за грошові кошти в розмірі 500 гривень, а о 20 годині 50 хвилин був затриманий працівниками СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області в порядку ст. 208 КПК України.
У діях ОСОБА_4 вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена в умовах воєнного стану.
01 квітня 2022 року стороною обвинувачення, у відповідності до ст.278 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: витягом з ЄРДР від 31.03.2022 року; протоколом огляду місця події від 31.03.2022 року із фототаблицями; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 31.03.2022 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; постановою про визнання речовим доказом від 31.03.2022 року.
Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого, згідно ч. 4 ст. 185 КК України, передбачена у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
ОСОБА_4 ніде не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, перебуваючи на волі зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків. Крім того, ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення крадіжки, а тому може переховуватись з метою уникнення покарання, як на стадії досудового розслідування так і судового розгляду, що у відповідності до вимог ст. 177 КПК України є ризиками та підставами для обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, жоден із більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою не зможе запобігти наведеним вище ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на наведені в ньому обставини та просив його задоволити.
Захисник ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки підозрюваний не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив не обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки бажає взяти участь в обороні України.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.
Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 суд враховує те, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою буде обґрунтованим не лише якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини та рішень Європейського суду з прав людини.
Так у справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції про захист прав людини полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін обгрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться могла вчинити правопорушення.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за яке передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від п'яти до восьми років і за матеріалами справи підозра ОСОБА_4 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд також враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та приходить до висновку, що з врахуванням того, що хоч підозрюваний по місцю проживання характеризується посередньо, раніше судимий за вчинення крадіжки, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, що є ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Перебуваючи на волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вказаного злочину, може в подальшому перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності такої поведінки підозрюваного.
Як вбачається з матеріалів провадження, якими обґрунтовуються доводи клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних. Отже, за переконанням слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить прояв встановлених ризиків, та не буде ефективним і доцільним в рамках даного кримінального провадження та свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених КПК.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 182, 184,193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 - задоволити.
Застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, без освіти, не працюючого, раніше судимого у кримінальному провадженні №12022071050000122 внесеному до ЄРДР від 31 березня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України строком на 60 днів починаючи із 20 год. 50 хвилин 31 березня 2022 року до 20 год. 50 хвилин 29 травня 2022 року включно.
Визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний спеціальний (депозитний) рахунок отримувача: UA198201720355209001000018501; МФО (код банку отримувача) - 820172; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; Банк отримувача - ДКСУ м.Київ; одержувач коштів - ТУ ДСА України в Закарпатській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Хустського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Закарпатської УПВ №9 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному, слідчому та прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що для проходження військової служби у Збройних силах України йому необхідно звернутись із клопотанням про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для проходження військової служби у якому викласти обставини, які свідчать про те, що він підпадає для проходження військової служби, висновок про придатність його до несення військової служби в умовах воєнного стану та викласти обставини, які вказують на відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також ризик ухилення його від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1