Справа № 308/1281/22
1-кп/308/92/22
30 березня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Ужгород, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071030001547 від 10.11.2021 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 Кримінального кодексу України,-
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071030001547 від 10.11.2021 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України.
Згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 03.02.2022 р. обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 2-ох місяців - до 01 квітня 2022 року.
За правилами ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою до двох місяців у зв'язку із наявними ризиками передбаченими КПК України, зокрема незаконного впливу на потерпілу та свідків, які не допитані в судовому засіданні, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Просив врахувати той факт, що обвинувачений раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, на шлях виправлення не став.
Потерпіла в судовому засіданні залишила вирішення питання на розсуд суду.
Захисники в судовому засіданні заперечували проти продовження строків тримання під вартою, оскільки ризики відсутні. Зазначили, що всі матеріали досліджені, потерпіла та свідок допитані. Просили застосувати більш м'який запобіжний захід, а в разі продовження строків тримання під вартою, визначити менший розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Так, запобіжні заходи загалом, в тому числі тримання під вартою як один з їх видів, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка , іншого підозрюваного, обвинуваченого тощо, знищити , сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Оцінюючи аргументацію сторін щодо наявності чи відсутності ризиків, які є підставою тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 суд приходить до висновку, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були в основі обрання даного виду запобіжного заходу не відпали. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, враховуючи тяжкість злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до десяти років, те, що ОСОБА_7 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину в період іспитового строку, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом вважає, доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зважаючи на викладене, враховуючи стадію судового провадження, обсяг не досліджених доказів (допит свідків) суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам визначених ст. 177 КПК України. З урахуванням вищенаведеного та того, що судове провадження не завершено, суд дійшов висновку про необхідність продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких випливає з наведеного обґрунтування. З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України, суд приходить до переконання, що розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим своїх обов'язків, передбачених КПК України, слід встановити в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 49 620,00 грн.
Керуючись ст.ст. 176-178,183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд ,-
Продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 25 травня 2022 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 , покладених на нього обов'язків передбачених Кримінально-процесуальним Кодексом України - двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп.
Роз'яснити, що обвинувачений ОСОБА_7 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до суду на його першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими по справі;
- залишити на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Повний текст ухвали проголошено 31 березня 2022 р. о 14-00 год.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1