Справа № 308/3061/22
3/308/1855/22
01 квітня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
не працюючого, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 15.02.2022 року о 16.35 год. на а/д М 06 810+700м, керував транспортним засобом марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: тремтіння пальців рук, зіниці які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився о 16.40 год. Водій двічі протягом року піддавався адмінстягненню за ст. 130 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки та розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України (https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam//), причин неявки суд не повідомив, заяв про відкладення не подавав.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи. Враховуючи наведене та вимоги ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розгляд справи проводити без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положеньстатей 9 Конституції України, а такожстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.3 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. п. 2, 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, працівники поліції вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За відмову від проходження медичного огляду водій несе відповідальність згідно з чинним законодавством так само, як і за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №264245 від 15.02.2022 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, з якого вбачаються обставини вчиненого адміністративного правопорушення; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО №5320682 від 15.02.2022 на ОСОБА_1 за ч.4 ст. 126 КУпАП, довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області ДПП Норожової Д., з якої вбачається, що згідно облікових баз даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідними категоріями ВХО №253886 терміном дії від 15.06.2018 до 15.06.2020; довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області ДПП, у якій згідно облікових баз даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України гр. ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП 02.06.2021 та згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області накладено стягнення у вигляді штрафу та позбавлений права керування терміном на один рік (справа №308/5409/21); за ч.3 ст. 130 КУпАП 27.09.2021 рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області накладено стягнення у вигляді штрафу та позбавлений права керування терміном на десять років (справа №308/8224/21),розпискою ОСОБА_1 від 15.02.2022 згідно якої підтвердив факт залишення на зберігання транспортний засіб ВАЗ 707-65РЕ за адресою: а/д НОМЕР_2 , а також відеозаписом з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення даного адміністративного правопорушення на якому зафіксовано обставини з місця події та з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Наведені вище докази, досліджені судом, в своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, а тому вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, тобто останній, будучи особою, яка керує транспортним засобом, та особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп'яніння, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило