308/771/19
01.04.2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освітою середньою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України,-
Угода про визнання винуватості досягнута під час судового розгляду кримінального провадження.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 23.09.2018, близько 16 год. 15 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходячись на АЗС «ВІ Рlus», що розташовується за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Тельмана 2 «Б», підійшли до службового автомобіля органу поліції марки СКС моделі «RLN- 03РП», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , належний на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 Головному управлінню Національної поліції в Закарпатській області, та з метою перешкоджання законним діям працівників правоохоронного органу, тобто виконанню покладених на працівників правоохоронного органу службових обов'язків, а також підриву авторитету співробітників правоохоронних органів, умисно, усвідомлюючи те, що працівники органу поліції знаходяться при виконанні службових обов'язків, почали висловлюватись на адресу працівників поліції, які перебували у форменому одязі, а саме: дільничного офіцера поліції Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_8 , начальника сектору реагування № 1 Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_9 та старшого дільничного офіцера поліції Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_10 нецензурною лайкою.
З метою припинення протиправних дій вказаних осіб, зазначеними працівниками поліції зроблено усне зауваження ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 попередженно про застосування до них заходів фізичного впливу на підставі ст. 44 Закону України «Про національну поліцію».
Продовжуючи свої протиправні дії, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно- небезпечний та протиправний характер своїх дій, їх суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення фізичного болю та завдання тілесних ушкоджень працівнику поліції, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_3 підійшов до старшого дільничного офіцера поліції Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_10 та знаходячись у вертикальному положенні, обличчям до потерпілого, наніс один удар рукою, затиснутою в кулак, в область обличчя останнього, та в подальшому, застосовуючи правила рукопашного бою, затиснув обома руками шию ОСОБА_11 та повалив його на землю, утримуючи його в такому положенні близько однієї хвилини, чим завдав ОСОБА_10 тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку та забою м'яких тканин лівої щоки, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
В цей час до ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , які лежали на землі та боролись, підійшов ОСОБА_7 , який продовжуючи свої протиправні дії, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, з метою спричинення фізичного болю та тілесних ушкоджень працівнику поліції, почав наносити ОСОБА_10 своїми руками, затиснутими в кулак та ногами, численні удари в область голови та різних частин тіла (всього близько десяти ударів), внаслідок чого завдав працівнику поліції тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, забою волосистої частини голови, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
В ході нанесення вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_7 працівнику поліції - дільничному офіцеру поліції Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітану поліції ОСОБА_10 , ОСОБА_6 знаходячись на відстані близько двох метрів від указаних осіб, продовжуючи свої протиправні дії, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, з метою спричинення фізичного болю працівнику поліції та недопущення надання допомоги капітану поліції ОСОБА_10 та запобігання нанесенню останньому тілесних ушкоджень, застосував відносно начальника сектору реагування № 1 Ужгородського РВГІ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_9 близько чотирьох поштовхів в область рук та тулуба.
Окрім цього, 23.09.2018 близько 16 год. 40 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , знаходячись на АЗС «ВІ Рlus», що розташовується за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Тельмана 2 «Б», з корисливим мотивом, намагались заволодіти службовим транспортним засобом марки СКС моделі «RLN-03РП», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 належним на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 Головному управлінню Національної поліції в Закарпатській області, однак свої дії до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками поліції.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків та за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, як незакінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинених правопорушеннях визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому, показавши, що в подальшому не вчинятиме подібних діянь. Просив укладену з прокурором угоду про винуватість затвердити.
Захисник обвинуваченого - ОСОБА_4 також просив укладену з прокурором угоду про винуватість затвердити.
Між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором ОСОБА_2 досягнута домовленість про призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 345 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та на підставі ст. 70 КК України остаточно, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, із звільненням від відбування покарання з випробуванням, в порядку ст. 75 КК України та покладенням обов'яків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд розглянув справу на підставі ст. 473, ч. 5 ст. 474 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 заявив, що наслідки угоди йому зрозумілі.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Узгоджені сторонами вид та міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
За наведених обставин, укладену угоду належить затвердити та визнати винним обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази: відсутні.
Судові витрати за проведення експертизи в сумі 1371,14 грн. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 473, 474, 475 КПК України суд, -
Угоду про визнання винуватості від 01.04.2022 року укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_2 - затвердити.
Обвинуваченого ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання:
-за ч. 2 ст. 345 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
-за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, строком на 3 (три) роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Судові витрати за проведення експертизи в сумі 1371,14 грн. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
На вирок, у випадках передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1