Справа № 305/504/22
Номер провадження 1-кс/305/133/22
01.04.2022. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області
ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, -
Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 , за погодженням із виконувачем обов'язків начальника Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_9 , звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, шляхом проведення незаконних операцій у сфері обігу наркотичних засобів, у порушення вимог ст.12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсорів» №60/95-ВР від 15.02.1995, незаконно придбав кристалічну речовину білого кольору. У подальшому 28.01.2022 близько 15.30 год., знаходячись біля адміністративної будівлі Рахівського районного суду в м. Рахів по вул. Карпатська 15, ОСОБА_4 незаконно збув громадянину ОСОБА_10 шляхом передачі із рук в руки вищевказану кристалічну речовину білого кольору, яка була упакована в поліетиленовий згорток, що поміщений у пачку сигарет марки «ВОND-25».
Згідно висновку експерта №СЕ-19/107-22/1057-НЗПРАП від 11.03.2022, вищевказана кристалічна речовина білого кольору містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, маса якого (у перерахунку на метамфетамін основу) становить 0,2087 га, що більше невеликих розмірів, передбачених наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» №188 від 01.08.2000.
Відомості про дане кримінальне правопорушення 28.01.2022 внесено до ЄРДР за №12022078140000034 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України
31 березня 2022 року, в порядку ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, який відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Підозра ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом огляду місця події, показами свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були залучені в якості понятих, допитами працівників поліції ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які перебували у складі конвою, висновками дактилоскопічної експертизи та експертизи наркотичних засобів.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Вказане кримінальне правопорушення згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
На думку органу досудового розслідування до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Так, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 є особою, відносно якої на розгляді у Рахівському районному суді та Закарпатському апеляційному суді перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296 (№12020075140000101 скероване до суду 14.12.2020 та №12020070140000612 скероване до суду 28.12.2020) та ч.3 ст.185 КК України (№12020070140000676 скероване до суду 12.02.2021).
Ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 10.12.2020 у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020075140000101 від 04.10.2020 за ч.2 ст.296 КК України, відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, із строком дії від 10.12.2020 по 07.02.2021.
У подальшому 26.12.2020 ОСОБА_4 було повідомлено про нову підозру у вчиненні двох тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, у період дії ухвали суду про застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, у зв'язку із чим ухвалою слідчого судді від 26.12.2020 відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020070140000676 від 26.12.2020 за ч.3 ст.185 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 уже перебував у місцях позбавлення волі, та добре усвідомлює можливі наслідки при доведенні його винуватості, оскільки ч.1 ст.307 КК України, - передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Ризик незаконного впливу ОСОБА_4 обґрунтовується тим, що свідки даного кримінального правопорушення безпосередньо судом не допитані, а тому розуміючи наслідки доведення його винуватості підозрюваний може вдатися до незаконного впливу на таких.
Ризик того, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання обов'язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України.
Ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується обґрунтовується тим, що він уже являється обвинуваченим у вчиненні двох не тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст.296 КК України та двох тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, що вказує на його стійку протиправну поведінку.
Окрім того слідчий просить врахувати обставини визначені у ст.178 КПК України, а саме, вагомість наявних доказів, тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відсутність нарікань на стан здоров'я, те, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не одружений, не має утриманців, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків, його репутацію, як особи, яка згідно п.14 ч.1 ст.3 КПК України, раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, порушення ним раніше обраних запобіжних заходів, зокрема за ухвалою слідчого судді від 10.12.2020 у кримінальному провадженні №12020075140000101.
На думку сторони обвинувачення, до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків з вищенаведених підстав.
З огляду на викладене слідчий у клопотанні просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб з моменту винесення ухвали.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив таке задовольнити. Вказав, що, в даному випадку, обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме те, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинення кримінального правопорушення йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування, впливати на свідків, що перешкоджатиме встановленню об'єктивних даних в кримінальному провадженні. Окрім цього, прокурор зазначив, що ОСОБА_4 раніше вже порушував умови запобіжного заходу, у зв'язку з чим до нього було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Отже, на його думку, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив таке задовольнити.
Адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що клопотання не підлягає до задоволення, оскільки є необґрунтованим. Слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків на які вони посилаються у клопотанні. Окрім цього, на думку захисника пред'явлена ОСОБА_4 є необґрунтованою. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до його підзахисного запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства. Вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним для ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, так як таке необґрунтоване. Жодного наміру ухилятися від слідства чи суду віна не має.
Заслухавши учасників справи, вивчивши клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
У відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав, вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи подане клопотання слідчий суддя враховує також практику Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) зазначив, що особа може бути затримана відповідно до пункту 1 (с) статті 5 Конвенції лише в рамках кримінального провадження з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.
Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.
Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, «обґрунтованість» підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину. Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Таким чином, вивчивши подане клопотання та додані до нього докази, а також враховуючи тривалість проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважаю, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.
Так, матеріалами клопотання, зокрема копіями: 1) протоколу огляду місця події від 28.01.2022 у ході якого вилучено пачку сигарет «Bond» з 6 сигаретами та згортком з полімерного матеріалу з речовиною; 2) висновку дактилоскопічної експертизи від 07.02.2022, згідно якого сліди пальців рук, виявлені на пачці з-під сигарет марки «Bond» залишені ОСОБА_4 ; 3) висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 11.03.2022, згідно якого надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін; 4) протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.03.2022, згідно яких ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 впізнали на фотознімках, серед інших осіб ОСОБА_4 , який передав заарештованому ОСОБА_10 пачку сигарет марки «Bond»; 5) показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були залучені в якості понятих під час огляду місця події; 6) допитами ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які перебували у складі конвою та бачили як ОСОБА_4 передав заарештованому ОСОБА_10 пачку з-під сигарет, перевіривши яку вони виявили пакет із речовиною білого кольору, доводиться обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Дослідження цих документів у сукупності, формують у слідчого судді внутрішнє переконання про те, що мали місце обставини, зазначені у клопотанні про тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу. При цьому, висновок про обґрунтованість підозри не констатує наявності у діях ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Окрім цього, необхідно також відмітити, що у відповідності до положень ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Як на докази про наявність ризиків передбачених ст.177 цього кодексу, слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, який відноситься до категорії тяжких, йому може бути призначено покарання позбавлення волі на строк до 8 років, свідки даного кримінального правопорушення безпосередньо судом не допитані, а тому розуміючи наслідки доведення його винуватості підозрюваний може вдатися до незаконного впливу на таких. Окрім цього, слідчий зазначає, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак не зробив для себе правильних висновків та продовжив вчиняти кримінальне правопорушення.
Оцінюючи обґрунтованість зазначених ризиків, слідчий суддя виходить також з наступного.
Так, у справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).
ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
З урахуванням встановленої слідчим суддею наявності обґрунтованої підозри, вагомих доказів у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкості покарання за правопорушення, передбачене ч.1 ст.307 КК України, конкретних обставин вчиненого правопорушення, його підвищеної суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного, який раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, що підтверджується копією вимоги про судимість, не перебуває на спеціальних обліках, та з огляду на матеріали клопотання, слідчий суддя погоджується з слідчим та прокурором, що існують обґрунтовані ризики коли підозрюваний ОСОБА_4 намагатиметься переховуватися від органів досудового розслідування, вчиняти спроби щодо знищення, схову або спотворення будь-яких обставин які можуть мати істотне значення для встановлення істини у справі, тощо.
Щодо можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , інших, більш м'яких запобіжних заходів, то слідчий суддя погоджується із слідчим та прокурором про те, що застосування до ОСОБА_4 запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Так, як вбачається з копії інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12020075140000101 за ч.2 ст.296 КК України до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк від 10.12.2020 по 07.02.2021.
Проте, порушуючи умови запобіжного заходу, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України. У зв'язку з цим, 26.12.2020 йому повідомлено про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Наведені обставини підтверджуються копією інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020070140000676 за ч.3 ст.185 КК України.
Отже, зважаючи на вищевикладене, у слідчого судді виникають обґрунтовані сумніви у тому, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Разом з цим, обираючи підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити йому розмір застави.
Так, нормами ч.4 ст.183 КПК України регламентовано, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , зважаючи на тривалість досудового розслідування, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких.
Нормами частини 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Частиною 4 ст.182 КПК України регламентовано, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст.182 КПК України).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року встановлено на рівні 2481 гривня.
При визначенні розміру застави слідчим суддею враховується тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , а саме, умисного тяжкого злочину. При цьому, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ніде не працює, не має утриманців та раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Іншими відомостями щодо міцності його соціальних зв'язків слідчий суддя не володіє.
Таким чином, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде достатньою та необхідною для забезпечення підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків та не становитиме для нього надмірного тягару.
Окрім цього, у разі внесення визначеного даною ухвалою розміру застави, на підозрюваного ОСОБА_4 необхідно покласти наступні обов'язки: 1) прибувати по кожному виклику до слідчого, прокурора, суду у визначений час; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) здати у разі наявності закордонний паспорт.
Керуючись положеннями ст.ст.132, 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 196, 205, 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, військовозобов'язаного, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Початок строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання цієї ухвали.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу не може перевищувати 60 діб з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 .
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99240 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 , з-під варти та повідомити про це орган досудового розслідування та суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави, вважати його таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави ОСОБА_4 звільняється з-під варти і на нього покладаються наступні обов'язки:
1) прибувати по кожному виклику до слідчого, прокурора, суду у визначений час;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) здати у разі наявності закордонний паспорт.
Вказані обов'язки покладаються на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці з моменту звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 зазначених обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.
Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1