Справа № 712/2395/22
Провадження № 2-а/712/60/22
01 квітня 2022 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Романенко В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції Черкаської області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Орел Максима Олеговича, тертя особа: Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Адвокат Кваша Ігор Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції Черкаської області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Орел Максима Олеговича, тертя особа: Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Одночасно з позовною заявою представником позивача адвокатом Кваша І.В. скеровано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору позивача ОСОБА_1 за оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, яке обґрунтовано тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 4913437 від 17.10.2021 року Інспектором роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції Черкаської області Департаменту патрульної поліції Капралом поліції Орлом Максимом Олеговичем притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 гривень.
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування зазначеної постанови.
Повідомляють суд, що позивач є пенсіонером, окрім пенсії іншого жодного доходу не отримує, а тому не має можливості здійснити оплату судового збору, в зв'язку із відсутністю достатніх коштів для сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України № 3674-VІ «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому положення Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу. У розумінні приписів статті 8 Закону України №3674-VІ «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
В клопотанні про звільнення від сплати судового збору представником позивача зазначено, що позивач є пенсіонером, окрім пенсії іншого жодного доходу не отримує, а тому не має можливості здійснити оплату судового збору, в зв'язку з відсутністю достатніх коштів для сплати судового збору.
Водночас до клопотання про звільнення від сплати судового збору додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 23.03.2022, з яких вбачається, що за період з 1 кварталу по 4 квартал 2021 року ОСОБА_1 отримував доходи від приватного акціонерного товариства «Юрія».
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.03.2022 року № 569 ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та з січня 2021 року по грудень 2021 року отримав пенсію за віком у розмірі 46964,24 грн.
Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору. Позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання ним позовної заяви у встановленому законом порядку, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не знаходить правових підстав для звільнення його від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
При цьому, суд роз'яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із такою заявою із обов'язковим наданням необхідних доказів.
Крім того, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Аналогічна правова позиція щодо відмови у звільненні від сплати судового збору наведена в ухвалах Верховного Суду: від 27.01.2020 року справа №215/4776/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87205012), від 27.01.2020 року справа №215/3308/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87170887), від 27.01.2020 року справа №215/2630/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87170877), від 02.01.2020 року справа №215/3308/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86754852), від 27.12.2019 року справа №212/1558/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86717736), від 27.12.2019 року справа №215/3553/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84134173), від 28.04.2020 року справа №215/4776/18 (http://reestr.court.gov.ua/Review/88986884), які, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
За таких обставин, ОСОБА_1 слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У справі щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір (відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній з 1 січня 2022 року - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в 2022 році складає 2481,00 грн.) у розмірі 496,20 грн.
Вказану суму судового збору необхідно сплатити за такими реквізитами: рахунок отримувача: UA238999980313111206000023766; отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./Соснів.р-н/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37930566; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код МФО отримувача: 899998; призначення платежу: судовий збір у адміністративній справі із зазначенням номера справи.
Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом з тим, позивач до позовної заяви надав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що про наявність постанови позивач дізнався 16 лютого 2022 року, отримавши від Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.02.2022 року, що вбачається і з трек-номеру 1802807505575, що міститься на конверті, в якому надійшла Постанова про відкриття виконавчого провадження (копії додаються до позовної заяви).
Після отримання листа з постановою про відкриття виконавчого провадження позивач звернувся до Соснівського ВДВС, де йому було надано копію постанови у справі про адміністративне правопорушення, з якою він відповідно в цей день ознайомився.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 запроваджено на всій території держави воєнний стан тривалістю 30 днів починаючи з 05 год. 30 хв. 24.02.2022.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року було оголошено про проведення загальної мобілізації в Україні.
Довідкою Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 (копія додається) засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та підтверджено, що обставини в Україні з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У зв'язку із вказаними обставинами було неможливо звернутися до суду з позовом про оскарження Постанови у встановлений законом строк.
Окрім того, у Позивача не було достатніх доказів для оформлення позовної заяви та клопотання про звільнення від судового збору.
Зокрема, на адвокатський запит від 16.02.2022 року Головним управлінням пенсійного фонду України в Черкаській області було надано відповідь лише 18.03.2022 року, яка була отримана адвокатом 21.032.2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Стаття 289 КУпАП України передбачає, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду із даним позовом з поважних причин, у зв'язку з чим цей строк підлягає поновленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 106, 108, 121, 160, 161, 169, 243, 248, 286 КАС України,
Заяву адвоката Кваша Ігоря Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду.
Відмовити адвокату Кваша Ігорю Володимировичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції Черкаської області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Орел Максима Олеговича, тертя особа: Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції Черкаської області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Орел Максима Олеговича, тертя особа: Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Позивачу надати строк для виправлення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали, попередивши, що в разі невиконання ухвали суду, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Соснівського районного
суду м. Черкаси В.А. Романенко