Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6270/21
Номер провадження2/711/777/22
23 березня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді Демчика Р.В.
при секретарі Кофановій АО.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію , -
ПАТ «Черкаське хімволокно», яке діє в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ», звернулось до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію.
В обґрунтування позову вказує, що на підставі відповідної ліцензії і рішень Черкаської міської ради № 520 від 24.05.2000 року забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у місті Черкаси.
Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в буд. АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ».
Оскільки в будинку АДРЕСА_1 встановлений будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповідно до п. п. 40-49 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, у разі відсутності будинкових засобів обліку теплової енергії, споживач оплачує послуги пропорційно опалювальній площі (об'єму) квартири та з урахуванням температури повітря зовнішнього середовища.
В квартирі АДРЕСА_2 в травні 2018 року встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, тому, згідно п. 20 вказаних вище Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
У період до встановленням лічильника обліку гарячого водопостачання нарахування за дану послугу здійснювалися згідно п.21 вищевказаних правил, а саме у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справлялася згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну зареєстровану особу.
Згідно з Інформаційною довідкою з Держаного реєстру речових прав на нерухоме мано, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухового майна №274589508 від 13.09.2021 року єдиним власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 23.06.2009 року виданого Придніпровським районним виконавчим комітетом.
Окрім того, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 21.04.2021 року було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги №1917, відповідно до якого відповідачу надано розстрочку у погашенні заборгованості , що утворилася станом на 01.04.2021 року на суму 18 334.63 грн., однак відповідачами умови спірного договору не виконувалися, не була внесена плата передбачена договором про реструктуризацію заборгованості, а тому відповідно до п.8 договору він вважається розірваним.
Починаючи з січня 2013 року відповідачі своєчасно та в повному обсязі не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого за вказаною вище адресою утворилась заборгованість, яка станом на 01.08.2021 року складає 13184 грн. 53 коп.
У відповідності до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає солідарно до стягнення борг за період з 01.01.2013 року по 01.08.2021 року в сумі 13184.53 грн, згідно листа-розрахунку по о/р 30059089 за вказаний період нараховані інфляційні та 3% річних за період з 01.01.2013 року по 01.08.2021 року і складають 23390.10 грн та 6413.99 грн, а всього 42988.62 грн.
Судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2270 грн. 00 коп. просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
26.11.2021 року відповідачами по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, з даного відзиву вбачається, що відповідачі позовні вимоги не визнають в частині нарахування інфляційних нарахувань та 3% річних, також просять застосувати позовну давність та скоригувати суму боргу з урахуванням внесених платежів та перерахунку оплати.
30.11.2021 року представником позивача ОСОБА_3 надано відповідь на відзив.
В судове засідання представник позивача за довіреністю Лекіашвілі В.В. не з'явився, подавши до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, а також, просив розглянути справу у його відсутності. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку - шляхом направлення судових повісток за їх зареєстрованим місцем проживання.
Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків:
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
На ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» покладений обов'язок - забезпечення тепловою енергією населення, організацій та підприємств всіх форм власності. Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється Відокремленим підрозділом «Черкаська ТЕЦ» ПАТ «Черкаське хімволокно».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. № 572, споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).
Оскільки в будинку АДРЕСА_1 встановлений будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири.
В квартирі АДРЕСА_2 в травні 2018 року встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, тому, згідно п. 20 вказаних вище Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
У період до встановленням лічильника обліку гарячого водопостачання нарахування за дану послугу здійснювалися згідно п.21 вищевказаних правил, а саме у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справлялася згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну зареєстровану особу.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі статтею 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком) та комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами).
Статтями 7, 8 вищевказаного Закону визначені права та обов'язки споживачів й виконавця комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами договорів, а обов'язком споживача - є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. При цьому, п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону передбачено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
За змістом ст. ст. 67-68, 162 ЖК України наймач чи власник житла зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.
Крім того, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Разом з тим, частиною 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 5 ст. 13 вказаного вище Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Згідно Інформаційною довідкою з Держаного реєстру речових прав на нерухоме мано, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухового майна №274589508 від 13.09.2021 року єдиним власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 23.06.2009 року виданого Придніпровським районним виконавчим комітетом.
Також встановлено, що в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2 з 29.12.2010 року та ОСОБА_1 з 05.07.1989 року.
Отже, відповідно до вищевикладеного, відповідачі по справі являються споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які їм надає ПрАТ «Черкаське хімволокно» за вказаною вище адресою.
В ч. 3 ст. 13 Конституції України передбачено, що власність зобов'язує. Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України (далі - «ЦК України») власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.18 «Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за № 630 споживачі зобов'язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.
Відповідно до ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В судовому засіданні встановлено, що починаючи з січня 2013 року відповідачем не оплачувалися послуги за централізоване опалення, внаслідок чого станом на 01.08.2021 року утворилася заборгованість в сумі 42988.62 грн., з яких: заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 13184.53 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 23390.10 грн. та 3% річних у розмірі 6413.99 грн.
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що відповідачами, заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
Враховуючи указане клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції / пункт 1 статті 32 Конвенції/ наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникати переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Терміни позовної давності, що є звичайним явищем в національних законодавствах держав-учасників Конвенції, виконують кілька завдань, у тому числі забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись, у разі прийняття рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» / судове рішення від 20 вересня 2011 року у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти російської федерації а.570, та судове рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства п.51.
Вищезазначене дає підстави для висновку про те, що здійснення і захист цивільних прав тісно пов'язані з фактором часу. Цивільні правовідносини не існують абстрактно, а виникають, змінюються та припиняються в часі. Обмеження строку для розгляду спору стимулює учасників процесу до надання доказів, підвищує їх достовірність і тим сприяє встановленню судами істини, а відтак ефективному поновленню порушеного права. Встановлення строку позовної давності також сприяє стабілізації цивільних правовідносин, усуненню невизначеності у відносинах між їх учасниками.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За частинами першою, другою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Так, згідно з листом-розрахунком по ОР №30059089 за адресою АДРЕСА_3 за надані послуги з централізованого опалення погашення заборгованості за період 01.01.2013 по 01.08.2021 (а.с. 5-6) здійснювалось, проте не в повному обсязі. Відповідачами сплачувались кошти не в розмірах, які нараховувались позивачем, а в довільних сумах, що відповідно дає підстави вважати, що відповідачем неодноразово переривався перебіг позовної давності.
Крім того, як встановлено матеріалами справи 21.04.2021 року між відповідачем ОСОБА_2 та ПАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ» укладено договір про реструктуризацію боргу. Відповідно до договору про реструктуризацію заборгованості позивач надав відповідачеві розстрочку у погашенні заборгованості, що утворилась в період з січня 2013 року по квітень 2021 року, на суму 18 334.63 грн.
Щодо посилання відповідачів на заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів та пені)за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на період дії карантину, суд зазначає наступне.
Як зазначено в постанові №918/329/16 від 26 квітня 2017 року ВГС України, формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою (штрафом, пенею) у розумінні положень ст.549 ЦК України іст.230 ГК України
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим. Тому інфляційні та річні не є додатковими вимогами в розумінні ст. 266 ЦК України (правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові по справі № 918/329/16 від 26 квітня 2017 року).
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.
Враховуючи, вищевикладене на користь позивача необхідно стягнути інфляційні витрати в розмірі 23390.00 грн., та 3 % річних у розмірі 6413.99 грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в сумі 2270.00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №305 від 22.09.2021 року, а тому до стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» підлягає по 1135 грн. 00 коп. з кожного понесених позивачем судових витрат.
Керуючись, ст. 9, 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 67, 68, 162 ЖК України, ст.ст. 12-13, 81, 82, 89, 141, 223, 259, 264-265, 268, 280-282, 354 ЦП України суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», яке діє в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» ( (місцезнаходження за адресою: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, IBAN НОМЕР_4 , ЄДРПОУ 00204033, МФО 354507, Філія - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк») заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та Внесках за період з 01.01.2013 року по 01.08.2021 року, в сумі 13184 грн. 53 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 23 390 грн. 10 коп. та 3% річних у розмірі 6 413 грн. 99 коп., а всього 42 988 грн 62 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (місцезнаходження за адресою: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 00204033), в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (місцезнаходження за адресою: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, IBAN НОМЕР_5 , код ЄДРПОУ ВП 33282969, код банку 300346, АТ «АЛЬФА-БАНК») судовий збір в розмірі 2 270 грн. в рівних частках, тобто по 1135 грн. 00 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Р. В. Демчик