Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1714/21
номер провадження 2-а/695/9/22
24 березня 2022 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.
за участю секретаря с/з Варданян Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач обґрунтовує свій позов тим, що він працює водієм та здійснює вантажні перевезення автомобілем MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричепом у межах України.
Так, 29.05.2021 року близько 15 години 55 хвилин, по вул. Ярмаркова 9, м. Кременчук, він був зупинений поліцейським батальйону ПП Управління патрульної поліції в м. Кременчук, який зобов'язав надати для огляду посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб та вантаж. Позивач надав для огляду вищевказані документи. Про причини зупинки його ніхто не повідомив. Після огляду документів та транспортного засобу поліцейський сказав, що допущено порушення п.п. 22.5 ПДР, а саме за перевезення щебеню, маса якого складала 34,57 т. У відповідь позивач зазначив, що порушення ніякого не вчинив та просив заміряти вагу транспорту, вантажу за допомогою сертифікованого вимірювального приладу. Заміри вантажу відповідним чином проведені не були, в постанові вони також відсутні. У постанові не вказано, яка саме була маса вантажу та на скільки вона перевищує дозволену.
На пояснення та зауваження позивача, поліцейський сказав, що все ж таки порушення ПДР. На місці було складено постанову, протокол також ніхто не складав. Розгляд справи не проводився, пояснення у нього не було відібрано.
Поліцейський без належних доказів та перевірки виніс постанову, якою наклав на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.
Позивач вважає, що постанова про накладення стягнення не відповідає вимогам законодавства, є протиправною та підлягає скасуванню, а справа підлягає закриттю з підстав, передбачених ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
16.07.2021 р. відкрито провадження у справі.
07.09.2021 р. до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача просив відмовити в позові в повному обсязі та справу розглянути без його участі.
Ухвалою суду від 19.10.2021 р. було залучено в якості співвідповідача - Департамент патрульної поліції.
17.11.2021 р. від представника співвідповідача надійшов відзив, в якому представник просив відмовити в позові, провести розгляд справи у відсутність представника департаменту.
У судове засідання позивач не з'явився, але надіслав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позов просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, але у відзивах просили розглядати справу в їх відсутність
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини.
29.05.2021 року поліцейським батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області винесено постанову серії ДП18 №446631 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 29.05.2021 року на 452 км, близько 15 години 55 хвилин, по вул. Ярмаркова 9, м. Кременчук, керуючи транспортним засобом МАN ТGХ 18.440, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом ТІRSАN, номерний знак НОМЕР_2 , перевозив вантаж - щебінь фр/ 20-40 мм, загальна вага якого складала 54,570 тон, чим перевищив встановлені обмеження, чим порушив п. 22.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене. 1 ст. 132-1 КУпАП, за що до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Відповідачами направлено до суду відзиви, які є ідентичними. В них зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР. Особи, які порушують ПДР несуть відповідальність згідно законодавств. Єдині вимоги до проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами викладені в Правилах проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 року № 30. Відповідно до п. 4 Правил рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують, нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Під час перевірки реєстраційних документів на транспортні засоби MAN TGX 18.440, номерний знак НОМЕР_3 , TIRSAN, номерний знак НОМЕР_2 , а також товарно-транспортної накладної №15702 від 29.05.2021 року (під час документального контролю) поліцейським було встановлено, що загальна маса транспортних засобів з вантажем перевищує норми, встановлені п. 22.5 ПДР України. Оскільки позивач не надав для перевірки дозволу на участь в дорожньому русі великовагового транспортного засобу, було встановлене порушення ним п. 22.5 ПДР України. Позивачу було повідомлено про порушення ним п.22.5 ПДР України, роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок та строки оскарження постанови, порядок та строки сплати адміністративного стягнення. Позивач під час перевезення вантажу, який за габаритом перевищував максимально допустимі норми, не дотримався визначених у дозволі умов та режиму руху транспортного засобу, тому перевозив вантаж без погодження з відповідними органами. Також у відзиві зазначено, що на місці зупинки проводився документальний габаритно-ваговий котроль.
Положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Предметом розгляду у даній справі є постанова інспектора поліції по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП.
Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
У силу п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
За приписами ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч.1 ст.132-1 КУпАП покладено на органи Національної поліції.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оскаржувана постанова судом перевіряється на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Крім того, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015р., у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема статтею 132-1 КУпАП.
Згідно з п.2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно п.10 розділу III вказаної Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, нормами КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як встановлено ч.ч.2, 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду №524/1284/17 від 19.02.2020.
Відповідальність за ч.1 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Відповідно до п. 2 вищевказаних Правил, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306.
Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
В оскаржуваній постанові не зазначено вид транспортного засобу (контейнеровоз тощо), його технічні характеристики, а також територіальне значення дороги.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі - Порядок №879)
Відповідно до п.п.16,18,19 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.
Згідно п.20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Таким чином, проведення габаритно-вагового контролю щодо здійснення відповідних вимірювань, віднесення того чи іншого транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних, є виключною компетенцією Укртрансбезпеки.
Відповідачем не надано доказів проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача компетентними органами у спеціально відведених та належно облаштованих для цього місцях, які б свідчили про перевищення встановлених габаритно-вагових обмежень.
До матеріалів справи позивачем додані товаро-транспортні накладні за 29.05.2021 р. та 30.05.2021 р., з яких вбачається різниця у цифрових значеннях стосовно ваги автомобіля та щебня, що ставить під сумнів достовірність встановленого органом Національної поліції перевищення обмежень.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, стороною відповідача не доведено належними доказами яким чином було зафіксовано вагу щебня, автомобіля та визначено загальну масу, що призвела до перевищення габаритно-вагових обмежень.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, постанова серії ДП18 №446631 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП підлягає скасуванню.
Згідно ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи, що суд дійшов висновку про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Таким чином, заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 454, 00 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Керуючись ст. ст. 251, 245, 258 КУпАП, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову поліцейського 1 взводу 3 роти Батальйону ПП у м. Кременчук, серії ДП 18 № 446631 від 29.05.2021 року, за ч.1 ст. 132-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення відносно мене ОСОБА_1 , з підстав неправомірності накладення та відсутності складу правопорушення, а справу закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 відшкодування по сплаті судового збору в сумі 454,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя М.Ю. Степченко