справа № 563/323/22
провадження № 1-кс/563/69/22
01 квітня 2022 року м.Корець
Слідчий судя Корецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 погодженого з керівником Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12022060510000061 від 30.03.2022 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської обл., громадянина України, освіта вища, командира 3 піхотної роти 99 батальйону Житомирського корпусу резерву військової частини НОМЕР_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
Слідчий СВ відділення поліції №1 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 за погодженням з прокурором звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання вказує, що капітан ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він, являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації займаючи посаду командира 3 піхотної роти 99 батальйону Житомирського корпусу резерву військової частини НОМЕР_1 , 28 березня 2022 року, близько 23 години 00 хвилин перебуваючи у взводному опорному пункті (далі - ВОП) « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який був розташований на відкритій ділянці місцевості по АДРЕСА_1 , на ґрунті неприязних раніше відносин, з метою умисного вбивства заступника командира з морально психологічного забезпечення 3 піхотної роти НОМЕР_2 батальйону Житомирського корпусу резерву військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_7 , наблизився до спеціально обладнаного бліндажа, що розташований на території домоволодіння по АДРЕСА_2 (за координатами х50.955372 у29.484070), де відпочивав останній. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел капітан ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті потерпілого ОСОБА_7 та бажаючи їх настання, з метою вбивства цієї особи, переслідуючи намір на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , дістав правою рукою з кишені власного одягу предмет схожий на гранату типу РГД-5, привів його до положення бойового застосування, направивши його в бліндаж, в якому перебував ОСОБА_8 , та закинув рукою у середину приміщення бліндажа, після чого відбувся вибух, внаслідок якого ОСОБА_7 почав кричати та просити про допомогу. Він же, капітан ОСОБА_5 з метою доведення свого злочинного умислу направленого на вбивство ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті потерпілого ОСОБА_7 та бажаючи їх настання, з метою вбивства цієї особи, переслідуючи намір на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , дістав правою рукою з кишені власного одягу ще один предмет схожий на гранату типу РГД-5, привів його до положення бойового застосування, направивши його в бліндаж, в якому перебував ОСОБА_8 який просив про допомогу, та закинув рукою у середину приміщення бліндажа, після чого відбувся другий вибух, внаслідок якого ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми стегнової артерії вен та підшкірних вен стегон, в результаті чого ОСОБА_7 помер на місці.
По даному факту відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060510000061 від 30 березня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
31 березня 2022 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Слідчий зазначає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зважаючи на тяжкість вчиненого умисного злочину ОСОБА_5 слідчий вважає, що утримати ОСОБА_5 від здійснення перешкод кримінальному провадженню, ухилення від виконання процесуальних рішень може лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб. Вважає, що вказані обставини у клопотанні спростовують можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник-адвокат підозрюваного ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечила, просила застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вважає, що для забезпечення виконання процесуальних обов'язків підозрюваним ОСОБА_5 буде співмірною міра запобіжного заходу така як домашній арешт, зважаючи на те, що ОСОБА_5 має вищу військову освіту, міцні соціальні зв'язки, одружений, має сім'ю, двоє малолітніх дітей, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Вважає, що слідчим не доведено нележними доказами ризиків, які є достатніми та переконливими для застосування найбільш суворого запобіжного заходу. Саме лише формальне перерахування положень ч.1 ст.177 КПК України для засування такого виняткового запобіжного заходу не є достатноьою підставою для обгрутнування заявленого клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_9 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.115 КК України, не визнав. Підтримав позицію захисника та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Наміру переховуватися від органів досудового розлідування не має, натомість бажає довести свою невинуватість.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених до нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно вплинути на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, так як санкція цієї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його особи.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Можливий ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, підтверджується, тим що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного є безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.
Можливий ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
Підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець ОСОБА_5 , займаючи посаду командира 3 піхотної роти 99 батальйону Житомирського корпусу резерву військової частини НОМЕР_1 , маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків.Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином.
Ризик щодо можливості вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний виконуючи бойові завдання в складі свого підрозділу має доступ до озброєння на бойових позиціях в умовах воєнного стану, що само по собі утворює реальний ризик вчинити кримінальне правопорушення із застосування зброї. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
При оцінці пояснень сторони захисту про те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 не відповідає дійсним фактичним обставинам справи, слідчий суддя зазначає, що на цій процесуальній стадії слідчий суддя не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. В матеріалах кримінального провадження наявні докази, які на даному етапі кримінального провадження свідчать про обгрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Відхиляючи доводи сторони захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_5 не має умислу на перешкоджання кримінальному провадженню та порушення процесуальних обовязків, слідчий суддя бере до уваги і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування, впливати на свідків чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також порушувати процесуальні обов'язки іншим чином, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В даному випадку, на думку слідчого судді, прокурором доведено всі обставини передбачені ч.1 ст.194 КПК України.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
Оцінивши у сукупності всі обставини, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Наведені обставини в сукупності свідчать про те, що є необхідність в застосуванні такого найбільш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_5 як тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та забезпечить дотримання розумних строків судового розгляду, тому клопотання захисника про обрання міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобу елктронного контролю задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні:1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Слідчий суддя не визначає підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, відповідно до п. 1 ч.4 ст. 183 КПК України, оскільки злочин, у якому він підозрюється вчинений з застосуванням насильства та спричинив загибель людини.
Згідно ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваного увчиненні кримінального правопорушення від 30 березня 2022 року заступником начальника СВ ВП №1 Коростенського ГУНП в Житомирській області майором поліції ОСОБА_10 фактично затримано ОСОБА_5 о 14 год. 38 хв. 30 березня 2022 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 199, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задоволити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб з утриманням на ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ).
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання особи 14 год. 38 хв. 30 березня 2022 року.
Встановити строк дії ухвали до 15 год. 55 хв. 28 травня 2022 року.
Захиснику-адвокату ОСОБА_4 в задоволенні клопотання - відмовити.
Виконання ухвали доручити СВ відділення поліції №1 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Слідчий суддя: