Справа № 375/107/21
Провадження№2/375/156/22
(заочне рішення)
25 березня 2022 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Чорненької О.І.,
при секретарі судового засідання Киричок В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Рокитне, в порядку загального позовного провадження, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Лайт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
27.01.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, яким просить визнати виконавчий напис № 92801 виданий 17.11.2020, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Лайт Фінанс» заборгованості в розмірі 16 295,71 грн., таким що не підлягає виконанню.
Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що 17 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за номером 92801 від 17.11.2020, згідно з яким, 22.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. відкрито виконавче провадження № 63968436 по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Крім того, позивач подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 63968436 з виконання виконавчого напису № 92801 від 17.11.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Лайт Фінанс» заборгованості, що відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П.В.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 11 лютого 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 92801, виданого 17.11.2020р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Лайт фінанс» заборгованості за кредитним договором № 21041 від 11.09.2019 р. у розмірі 16 295,71 грн., який знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П.В. (ВП № 63968436).
У підготовчому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Блажкевич В.С. заявлені позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
За результатами підготовчого судового засідання, призначеного на 10 годину 21 квітня 2021 року, судом винесено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Блажкевич В.С., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явились та про причини своїє неявки суд не повідомили.
Представник відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Лайт фінанс» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини своїє неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав та будь-яким іншим чином свою позицію щодо заявленого позову не висловив.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, однак письмових пояснень по суті позову до суду не надав.
Крім того, ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 21 квітня 2021 року його зобовязано надати докази - документи на підставі яких ним було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Лайт фінанс» заборгованості за кредитним договором не надав. Натомість надав суду лист, відповідно до якого з нотаріальної контори були вилучені всі документи нотаріального діловодства у межах кримінального провадження у звязку з чим виконати ухвалу суду про надання доказів неможливо.
Позивач, відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені шляхом надсилання судових повісток поштовим зв'язком.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 128 ЦПК України судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їхньою діяльністю.
З положення частини 1 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
За таких оставин особа вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що відповідає вимогам статті 130 ЦПК України.
Однак, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович у судове засідання не з'явилися та про причини своєї неявки суд не повідомили.
Таким чином, визначений частиною 3 статті 279 ЦПК України строк для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив.
Відповідач та треті особи у наданий судом строк та станом на момент розгляду справи своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористались, відзив на позов не подали, будь-яких клопотань та заяв від відповідача та третіх осіб до суду не надходило, відтак відповідно до частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Крім того, вимогами статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
відповідач не подав відзив;
позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи позицію позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, прийнявши всі заходи по виклику відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статтей 223, 280 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступного.
17 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за номером 92801 від 17.11.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Лайт Фінанс" заборгованості за кредитним договором № 21041 від 11 вересня 2019 року у розмірі 16295 гривень 71 копійку, у тому числі: заборгованості за сумою кредиту 1995 гривень, простроченої заборгованості по несплаті відсотків за користування кредитом 13300 гривень 71 копійку, строкової заборгованості за штрафами іпенями 1000 гривень, а також 1200 гривень за вчинення виконавчого напису нотаріусом. Загальна сума, яка підлягає стягненню 17495 гривень 71 копійок.
На виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса 22 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. відкрито виконавче провадження по примусовому стягненню з боржника - ОСОБА_1 на
користь стягувача ТОВ "Фінансова компанія "Лайт Фінанс" заборгованості у сумі 17495 гривень 71 копійок, та винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору - основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1749 гривень 57 копійок.
В подальшому, 15 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на користь ТОВ «ФК «Лайт Фінанс» в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором.
Крім того, оглядом примірника договору № 21041, укладеного 11 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансова компанія "Лайт Фінанс" встановлено, що відповідно до п 7.6 сторони дійшли згоди, що у разі укладання договору в електронній формі, а саме на сайті: www.creditlite.cjv.ua беззаперечно прийняттям (акцептом) умов даного договору позичальником є проставлення в особистому кабінеті на сайті Товариства спеціальної відмітки про згоду укласти договір на запропонованих товаристом умовах. Підписання позичальним договору відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Виконання вищезазначених дій означає для прийняття позичальником всіх умов договору та його укладення в електронному вигляді, що згідно пункту 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до укладення договру в письмовому вигляді, у зв'язку з чим створює для позичальника та товариства такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Пунктом 4.2 зазначеного договору передбачено, що спори, що можуть виникнути у звязку з цим договором підлягають вирішенню шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди - шляхом розгляду в судах України. Сторони підтверджують, що цей кредитний договір виконується за місцем знаходження кредитора (вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 129, м. Київ, 03150), та у випадку спору між сторонами за цим договором, позов може пред'являтись також за місцем виконання договору.
Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 88 вказаного Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до пункту 1.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі - Порядок), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин", відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст. 88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст. 88 Закону України "Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст. 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22.02.2017 колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", згідно якого визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Київський апеляційний адміністративний суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.
Ухвалою від 06.03.2017 у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.
Касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017. Тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 була відновлена.
Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" № 23 від 21.03.2017. Резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" № 92 від 24.11.2017.
Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає саме Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку та підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 2075 від 11.11.1999, № 693 від 24.04.2000 та № 1602 від 29.11.2001.
Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів нотаріально посвідчених договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки договір фінансового кредиту було укладено у формі електронного документа то для вчинення виконавчого напису відповідачем приватному нотаріусу не міг бути поданим нотаріально посвідчений кредитний договір.
З огляду на вказане, в момент вчинення виконавчого напису №92801, а саме 17 листопада 2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення.
Крім того, на думку суду, неможливість вчинення виконавчого напису у цій справі була обумовлена й іншими обставинами.
Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
В постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15-ц зазначено, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена також Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється таким чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи направлялась стягувачем вимога боржнику про погашення суми заборгованості за кредитом (усунення порушень вимог кредитного договору).
Оскільки відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, враховуючи, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, а також, що нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосовано не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, суд приходить висновку, що спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачкою, відповідно до квитанції №85 від 25 січня 2021 року сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 908 гривень, та відповідно до квитанції №86 від 25 січня 2021 року нею сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 454 гривні.
Таким чином, з урахуванням викладеного з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лайт Фінанс" на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню: сплачений останньою судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову у сумі 1362 гривні, що підтверджується відповідними квитанціями
На підставі викладеного, ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 133-141, 223, 258- 259, 263-265, 274, 279-281 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лайт Фінанс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович та приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 92801, вчинений 17 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лайт Фінанс", заборгованості в сумі 16295,71 грн. за кредитним договором № 21041 від 11 вересня 2019 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лайт Фінанс" на користь ОСОБА_1 :
сплачений нею судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень та за подання заяви про забезпечення позову у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні, всього у сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.
Заочне рішення може бути переглянуто Рокитнянським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити рішення до безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
повне наіменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
представник позивача: адвокат Блажкевич Віктор Степанович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 145 від 02.02.1996, ордер серії КВ 483478 від 05.03.2021, адреса для листування: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська,2-В, офіс 4;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Лайт Фінанс», код ЄДРПОУ 39872035, юридична адреса: 03150, м.Київ, вул.Червоноармійська, 129;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору 1: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович, 08205, м. Ірпінь, вул. Соборна, 193, оф.7;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору 2: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса для листування: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.
Повний текст судового рішення виготовлено 25 березня 2022 року.
Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА