ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.12.2021Справа № 910/4756/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс»
до державного концерну «Укроборонпром»
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник»
про визнання протиправним та скасування розпорядження № 3/р від 24.01.2020
та за
позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест»
до Державного концерну «Укроборонпром»
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник»
про визнання протиправним та скасування наказу № 37 від 14.02.2020
Представники:
від позивача (ТОВ «Купер Прайс») Натхта М.С.
від позивача (ТОВ «СІФ Інвест») Пронін С.І.
від відповідача Царюк В.В.
від третьої особи Приходько В.П.
До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» до Державного концерну «Укроборонпром» (далі - Концерн) про визнання протиправним та скасування розпорядження державного концерну «Укроборонпром» від 24.01.2020 № 3/р «Про результати контролю окремих питань діяльності державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник».
Суд своєю ухвалою від 01.04.2021 відкрив провадження у справі № 910/4756/21, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, залучив до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник» (далі - ДП «КДЗ «Буревісник»).
Позовні вимоги мотивовані такими обставинами. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 24.07.2014 у справі № 15/175-б товариство з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» визнано кредитором державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» на суму 34496916,70 грн. З метою погашення заборгованості державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» 29.03.2018 державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник» та товариство з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» уклали договір № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2. Державний концерн «Укроборонпром 24.01.2020 видав розпорядження № 3/р «Про результати контролю окремих питань діяльності державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник», яке стало підставою для звернення з позовом до суду про визнання вищевказаного договору недійсним, що ставить під загрозу погашення заборгованості боржника.
Державний концерн «Укроборонпром» у своєму відзиві (т. 1 а.с. 163-171) відхилив позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що задоволення вимог позивача можливе лише у процедурі санації боржника та/або ліквідації банкрута. Оскільки наразі Господарський суд міста Києва у справі № 15/175-б не ухвалив жодного з вищевказаних рішень, що унеможливлює задоволення вимог кредиторів, доводи позивача про погашення його кредиторських вимог за рахунок залучення коштів інвестора є передчасним. Крім того відсутній зв'язок між оскаржуваним розпорядженням Концерну, залученням потенційного інвестора та задоволення вимог кредиторів. Також відповідач зазначив, що діяв в межах наданих йому повноважень.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до державного концерну «Укроборонпром» про визнання протиправним та скасування наказу від 14.02.2020 № 37 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу державного концерну «Укроборонпром» від 17.10.2018 № 362» (далі - Наказ).
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» вважає, що дії Концерну є такими, що суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними, а оскаржуваний Наказ суперечить врегульованій законодавством процедурі списання нерухомого майна. Майном, дозвіл на списання якого Концерн надав на підставі наказу від 17.10.2018 № 362, є 69 споруд і будівель, що мають 3 та 4 категорії аварійності, є ветхими і знаходяться в непридатному стані. Оскільки стан майна не покращився, зміна Концерном свого рішення шляхом скасування оскаржуваним Наказом наказу від 17.10.2018 № 362, на думку позивача, не відповідає такому стандарту поведінки як добросовісність. Суперечність поведінки процедурі списання нерухомого майна позивач обґрунтовує відсутністю у законодавстві (Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 № 1314), можливості скасовувати раніше надану згоду на списання нерухомого майна.
Обґрунтовуючи право на позов товариство з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» посилається на те, що є стороною за договором № 40-92 від 29.03.2018, за яким спільно ДП «КДЗ «Буревісник» .
Суд своєю ухвалою від 07.06.2021 відкрив провадження у справі № 910/8840/21, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Позивач подав клопотання про об'єднання в одне провадження справи № 910/8840/21 зі справою № 910/4756/21, що перебуває в провадженні судді Ковтуна С.А.
На обґрунтування поданого клопотання позивач вказав, що у межах справи № 910/4756/21 здійснюється розгляд позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» до Державного концерну «Укроборонпром» про визнання протиправним та скасування розпорядження державного концерну «Укроборонпром» від 24.01.2020 № 3/р «Про результати контролю окремих питань діяльності державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник».
Водночас предметом спору у справі № 910/8840/21 є визнання протиправним та скасування наказу від 14.02.2020 № 37 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу державного концерну «Укроборонпром» від 17.10.2018 № 362».
Позовні заяви у справах містять позовні вимоги, пред'явлені до одного й того самого відповідача та об'єднуються однорідністю вимог. Так, оспорюваний наказ від 14.02.2020 № 37 державного концерну «Укроборонпром» прийнятий після та з урахуванням розпорядження від 24.01.2020 № 3/р державного концерну «Укроборонпром», скасування якого є предметом розгляду справи № 910/4756/21.
Суд своєю ухвалою від 08.06.2021 задовольнив клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» про об'єднання справ в одне провадження, передав матеріали справи № 910/8840/21 на розгляд судді Ковтуна С.А. у межах справи № 910/4756/21.
Державний концерн «Укроборонпром» (відзив у т. 2 а.с. 166-175) відхилив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест», зазначивши, що:
- за своєю правовою природою оскаржуваний наказ є актом локальної дії, що стосується лише правовідносин між Концерном та ДП «КДЗ «Буревісник» і жодним чином не зачіпає права або охоронювані законом інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест»;
- Концерн є суб'єктом, уповноваженим управляти майном ДП «КДЗ «Буревісник», а прийняття оскаржуваного наказу здійснено в межах статутних завдань Концерну;
- оскаржуваний наказ прийнято у зв'язку із не проведенням ДП «КДЗ «Буревісник» списання майна у строки, визначені наказом № 362 від 17.08.2018.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник» є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, що перебуває в управлінні Державного концерну «Укроборонпром». Майно ДП «КДЗ «Буревісник» є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання. Контроль за ефективністю використання, збереження та обліком закріпленого за ДП «КДЗ «Буревісник» майна здійснює Концерн. Списання з балансу ДП «КДЗ «Буревісник» не повністю амортизованих основних фондів здійснюється за згодою Концерну.
З 2011 року стосовно ДП «КДЗ «Буревісник» розпочата процедура банкрутства, про що 30.11.2011 Господарським судом міста Києва постановлено ухвалу про порушено провадження у справі № 15/175-б.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» є одним із кредиторів ДП «КДЗ «Буревісник» (ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 15/175-б від 24.07.2014).
В рамках процедури банкрутства комітетом кредиторів ДП «КДЗ «Буревісник» проведено конкурс з відбору інвесторів для участі у відновленні платоспроможності ДП «КДЗ «Буревісник», за результатами якого рішенням комітету кредиторів ДП «КДЗ «Буревісник» № 13 від 07.10.2016 обрано потенційного інвестора ДП «КДЗ «Буревісник» - товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «СІФ Інвест». Інвестиційна пропозиція ТОВ «СІФ Інвест» передбачала, з метою погашення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника, будівництво житлового комплексу на частині території боржника. У зв'язку з цим комітет кредиторів вирішив запропонувати ДП «КДЗ «Буревісник» подати документи до ДК «Укроборонпром» щодо списання майна, яке тривалий час не використовується у виробничій діяльності та яке розташоване на території потенційного інвестиційного проекту.
29.03.2018 державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник» (сторона-1) та товариство з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» (сторона-2) уклали договір № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 (далі - Договір).
За умовами Договору сторони зобов'язались збудувати житловий комплекс з об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури. Об'єктом забудови є земельна ділянка площею 9,5071 га, за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2, яка надана стороні-1 в постійне користування. У зв'язку з цим, відповідно до п. 3.2 Договору, сторона-1 зобов'язалась оформити права на частину земельної ділянки з цільовим призначенням, що дозволяє здійснити будівництво, утримання та обслуговування об'єктів, а сторона-2 зобов'язалась надати організаційне та методологічне сприяння у виконанні зазначеного обов'язку сторони-1.
05.04.2018 державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник» (сторона-1) та товариство з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» (сторона-2) уклали додаткову угоду № 01 до Договору, відповідно до п. 4 якої сторона-2 у повному обсязі, за рахунок власних та/або залучених від третіх осіб коштів, фінансує всі витрати, пов'язані з оформленням та зміною цільового призначення земельної ділянки, а також демонтажем списаних споруд.
Отже, списання майна, яке знаходиться на земельній ділянці під забудовою, є обставиною, яка впливає на стан виконання Договору в цілому.
Механізм списання об'єктів державної власності, якими є об'єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), іншими необоротними матеріальними активами, визначає Порядок списання об'єктів державної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007, № 1314 (далі - Порядок).
Відповідно до вимог Порядку для встановлення факту непридатності майна і неможливості та/або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна утворюється комісія із списання майна.
Також Порядком визначено, що списання майна здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб'єктом управління рішення про надання згоди на його списання. Рішення про надання згоди на списання нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи) приймається суб'єктом управління лише за погодженням з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб'єкта господарювання. Рішення про надання згоди на списання майна оформлюється у формі розпорядчого акта, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа.
Визначення майна, що підлягає списанню, здійснювалось комісією державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник», та погоджувалось з Концерном. Всього було визначено 69 об'єктів, що підлягають списанню, а саме: 1) деревообробне виробництво, інвентарний номер 01-0008, рік випуску 1967; 2) заготівельне виробництво, інвентарний номер 01-0006, рік випуску 1969; 3) артсвердловина № 2 з пультовою, інвентарний номер 02-0066, рік випуску 1975; 4) компресорна, інвентарний номер 01-0003, рік випуску 1967; 5) градирня 3-ох секційна, інвентарний номер 15-0197, рік випуску 1967; 6) склад сантехніки та електроприладів, інвентарний номер 02-0094, рік випуску 1972; 7) склад наглядної агітації, інвентарний номер 02-0061, рік випуску 1975; 8) склад обладнання, інвентарний номер 02-0062, рік випуску 1969; 9) водонасосна станція з хлораторною, інвентарний номер 02-0090, рік випуску 1967; 10) приміщення будівельних майстерень зона А, інвентарний номер 02-0076, рік випуску 1989; 11) приміщення будівельних майстерень зона Б, інвентарний номер 02-0076, рік випуску 1989; 12) артсвердловина № 1 з пультовою, інвентарний номер 02-0085, рік випуску 1965; 13) артсвердловина № 3 з пультовою, інвентарний номер 02-0091, рік випуску 1970; 14) ремонтно-механічний цех, інвентарний номер 01-0007, рік випуску 1968; 15) будинок експедиції, інвентарний номер 02-0062, рік випуску 1973; 16) тимчасова теплиця, інвентарний номер 15-20203, рік випуску 1967; 17) очисні споруди промстоків, інвентарний номер 15-20211, рік випуску 1970; 18) реагентне господарство, інвентарний номер 02-0010, рік випуску 1969; 19) виробництво ПДМ, інвентарний номер 01-0005, рік випуску 1965; 20) склад для збереження хімікатів, інвентарний номер 02-0095, рік випуску 1972; 21) будівля для випробування абразивних кругів, інвентарний номер 01-0052, рік випуску 1970; 22) виробництво литва та металевих конструкцій, інвентарний номер 02-0069, рік випуску 1982; 23) склад, інвентарний номер 02-0053, рік випуску 1968; 24) арка металева (ДОК), інвентарний номер 15-0073, рік випуску 1983; 25) склад-модуль з легких металевих конструкцій, інвентарний номер 15-0104, рік випуску 1994; 26) актогараж на 50 машин, інвентарний номер 02-0084, рік випуску 1978; 27) зварочно-мідна дільниця гаража, інвентарний номер 02-0084, рік випуску 1978; 28) навіс над оглядовою канавою, інвентарний номер 12-0078, рік випуску 1991; 29) зарядна станція кислотних акумуляторів, інвентарний номер 02-0064, рік випуску 1991; 30) зарядна станція лужних акумуляторів, інвентарний номер 02-0064, рік випуску 1991; 31) насосна станція водо-зворотного забезпечення, інвентарний номер 15-20219, рік випуску 2005; 32) приміщення-бокс для 5-ти авто, інвентарний номер 02-0107, рік випуску 2005; 33) склад ЛВЖ, ГЖ, інвентарний номер 02-0096, рік випуску 1973; 34) порізка товстолистного металу, інвентарний номер 02-0077, рік випуску 1991; 35) приміщення для фарбування ВБК-116, інвентарний номер 02-0081, рік випуску 2005; 36) відкритий склад металів, інвентарний номер 15-20205, рік випуску 1972; 37) склад лісоматеріалів, інвентарний номер 15-20204, рік випуску 1973; 38) склад газобалонів, інвентарний номер 02-0056, рік випуску 1974; 39) склад ПММ, інвентарний номер 02-0097, рік випуску 1973; 40) склад сипучих матеріалів, інвентарний номер 02-0057, рік випуску 1974; 41) склад хімікатів, інвентарний номер 02-0063, рік випуску 1974; 42) будівля для пожежної охорони, інвентарний номер 02-0082, рік випуску 2005; 43) склад хімікатів, лаків, фарб, інвентарний номер 02-0075, рік випуску 1971; 44) універсальний ДОК № 4, інвентарний номер 02-0100, рік випуску 1975; 45) розчинний вузол, інвентарний номер 02-0055, рік випуску 1975; 46) універсальний ДОК № 3, інвентарний номер 02-0099, рік випуску 1974; 47) універсальний ДОК № 1, інвентарний номер 02-0098, рік випуску 1973; 48) адміністративна споруда ВМТЗ, інвентарний номер 02-0058, рік випуску 1973; 49) універсальний ДОК № 2, інвентарний номер 02-0054, рік випуску 1975; 50) будівля-приміщення пультової АЗС, інвентарний номер 02-0105, рік випуску 1991; 51) автодороги, тротуари, доріжки і площадки на промисловому майданчику, інвентарний номер 15-20207, рік випуску 1968; 52) асфальтна площадка навколо гаража, інвентарний номер 15-20212, рік випуску 1979; 53) дорога до гаража, інвентарний номер 15-20213, рік випуску 1979; 54) резервуар залізобетонний для води 1000 м.куб., інвентарний номер 15-0192, рік випуску 1966; 55) резервуар теплої води об'ємом 50 м.куб., інвентарний номер 15-0193, рік випуску 1967; 56) резервуар чистої води об'ємом 1000 м.куб., інвентарний номер 15-0194, рік випуску 1977; 57) лінія зовнішнього освітлення по периметру, інвентарний номер 21-0203, рік випуску 1968; 58) внутрішньомайданчикові теплові мережі, інвентарний номер 22-0226, рік випуску 1966; 59) зовнішні мережі зворотного водопостачання на проммайданчику, інвентарний номер 22-0227, рік випуску 1967; 60) зовнішні мережі водопроводу на проммайданчику, інвентарний номер 22-0228, рік випуску 1966; 61) зовнішні мережі госпфекальної каналізації на проммайданчику, інвентарний номер 22-0231, рік випуску 1966; 62) зовнішні мережі стислого повітря, інвентарний номер 22-0233, рік випуску 1966; 63) зовнішні мережі теплопневмозабезпечення, інвентарний номер 22-0234, рік випуску 1974; 64) зовнішні мережі зливової, інвентарний номер 22-0230, рік випуску 1966; 65) огорожа залізобетонна території заводу зона «Б», інвентарний номер 15-20216, рік випуску 1979; 66) підпірна стіна, інвентарний номер 15-20200, рік випуску 1977; 67) лінія зовнішнього освітлення, інвентарний номер 21-0202, рік випуску 1970; 68) огорожа території заводу зона «А», інвентарний номер 15-0198, рік випуску 1967; 69). загальномайданчикові мережі госпитного протипожежного водопроводу, інвентарний номер 22-0235, рік випуску 1974.
11.09.2018 ДП «Київський державний завод «Буревісник» звернулось до Фонду державного майна України в м. Києві (лист вих. № 400/134) щодо отримання погодження на списання майна, надавши відповідні документи.
17.09.2018 (лист № 30-09/9241) Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву погодило списання об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2, яке перебуває на балансі ДП «Київський державний завод «Буревісник» (69 одиниць).
19.09.2018 ДП «Київський державний завод «Буревісник» звернулось до Концерну (листом вих. № 400/138) з проханням прийняти рішення про надання згоди на списання нерухомого майна.
17.10.2018 Державний концерн «Укроборонпром» прийняв наказ № 362 «Про надання згоди на списання майна державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник», яким надано згоду державному підприємству «Київський державний завод «Буревісник» на списання майна (зазначених вище 69 об'єктів), що підлягає списанню з балансу Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник». Згідно з цим наказом майно підлягало списанню до 01.10.2019. У наказі зазначено, що він прийнятий на підставі Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 993 «Деякі питання державного концерну «Укроборонпром», Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 № 1314, а також з урахуванням пропозиції комісії з розгляду пропозицій щодо розпорядження об'єктами державної власності (протокол № 13 від 30.08.2018) та листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 17.09.2018 № 30-09/9241.
14.02.2020 Державний концерн «Укроборонпром» видав наказ № 37 про визнання наказу Державного концерну «Укроборонпром» від 17.10.2018 № 362 таким, що втратив чинність.
Мотивами прийняття оскаржуваного Наказу є закінчення строку проведення списання майна, визначеного наказом державного концерну «Укроборонпром» від 17.10.2018 № 362 «Про надання згоди на списання майна державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник», а також розпорядження державного концерну «Укроборонпром» від 24.01.2020 №3/р.
Розпорядження № 3/р від 24.01.2020 (далі - Розпорядження) прийнято за наслідками проведення контрольного заходу і містить зобов'язання: керівника ДП «КДЗ «Буревісник» вжити вичерпних заходів щодо відновлення порушених прав Підприємства внаслідок укладання договору з ТОВ «СІФ Інвест» від 29.03.2018 № 40-92, в т.ч. шляхом реалізації положень п. 5 ст. 73-2 Господарського кодексу України, а також права постійного користування земельною ділянкою державної власності площею 15,6331 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:003) (п. 1.1. розпорядження); департамент управління інтелектуальною власністю та іншими активами - опрацювати питання щодо визнання таким, що втратив чинність наказ ДК «Укроборонпром» від 17.10.2018 № 362 «Про надання згоди на списання майна державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» (п. 3.2 розпорядження).
Вирішуючи спір щодо правомірності Наказу суд виходить з такого.
Відповідно Закону України «Про управління об'єктами державної власності» (стаття 3) особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі».
Законом України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» закріплено монополію на управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі за:
- Кабінетом Міністрів України;
- Державним концерном «Укроборонпром».
Законом України «Про управління об'єктами державної власності» Кабінету Міністрів України делеговані повноваження визначення порядку відчуження та списання об'єктів державної власності.
Як зазначено вище, відповідний Порядок затверджено 08 листопада 2007 року постановою Кабінету Міністрів України № 1314.
Отже, списання об'єктів державної власності здійснюється у спосіб, передбачений Порядком списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11. 2007 № 1314.
Відповідно до Порядку (п. 7), компетенція Концерну у процедурі списання об'єктів державної власності обмежується прийняттям одного з двох рішень: надання згоди на списання майна, або про відмову в наданні такої згоди. В залежності від виду рішення, воно оформлюється різними документами: при наданні згоди на списання майна - розпорядчим актом, при відмові в наданні згоди - листом. З огляду на це, як розпорядчий акт, і так і лист є юридичною формою рішення Концерну, що має правові наслідки. Причому, відмова може мати місце виключно з підстав, визначених Порядком (п. 7).
Засади, на яких будується правовий порядок в Україні, визначені ст. 19 Конституції України. За її приписами органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційний принцип функціонування правопорядку знайшов своє відображення у ст. 13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав. За логікою цієї норми учасники цивільних правовідносин повинні здійснювати цивільні права розумно, добросовісно, у відповідності до вимог актів цивільного законодавства або договору, додержуючись моральних засад суспільства. Під здійсненням цивільних прав слід розуміти реалізацію учасником цивільних правовідносин на власний розсуд можливостей, визначених змістом його суб'єктивних цивільних прав. Однак будь-яке з суб'єктивних цивільних прав має свої межі, оскільки це міра можливої поведінки учасника в цивільних правовідносинах. Цими межами є встановленні актами цивільного законодавства положення, що визначають міру можливої поведінки учасників цивільних правовідносин. У зв'язку з цим закон, визначаючи межу можливої поведінки учасників цивільних правовідносин, зобов'язує їх при здійснення ними своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, забороняє дії осіб, що вчиняться з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11. 2007 № 1314, списанню підлягає майно: морально застаріле чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб'єктом господарювання та відновлення якого є економічно недоцільним; пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха; виявлене в результаті інвентаризації як нестача. Процедура списання майна є багатоетапною процедурою, яка розпочинається з утворенням комісії зі списання майна, та завершується демонтажем майна. Демонтаж та розбирання майна, що пропонується до списання, може мати місце тільки після прийняття органом управління рішення про надання згоди на списання майна.
Отже рішення органу управління про списання майна є легітимізацією висновків комісії зі списання майна щодо наявності визначених Порядком підстав для списання майна. Їх наявність, за відсутності підстав для відмови у списанні майна, формують відповідний обов'язок органу управління, тобто його рішення не є такими, що залежать від власної дискреції. У зв'язку з цим Порядок та інші законодавчі чи нормативно-правові акти не наділяють орган управлінням, після прийняття ним рішення про списання, компетенцією скасування або визнання таким, що втратило чинність такого рішення.
Не додержання строку списання, встановленого наказом Державного концерну «Укроборонпром» від 17.10.2018 № 362, не зумовлює зміну визначених Порядком підстав для списання майна, та, відповідно, не наділяє Концерн правом зміни попередньо прийнятого рішення. Крім того, Порядок зобов'язує, що перед демонтажем та розбиранням майна підлягають вилученню окремі вузли, деталі, матеріали та агрегати об'єкта, що підлягає списанню. Виконання цих дій є передумовою демонтажу та розбиранню майна, і можуть мати місце також тільки після прийняття органом управління рішення про надання згоди на списання майна. А тому вилучення окремих вузлів, деталей, матеріалів, агрегатів є початком демонтажу об'єкта, що вказує про настання правових наслідків наказу Державного концерну «Укроборонпром» від 17.10.2018 № 362, та їхню незворотність.
З огляду на викладене це суд вважає, що у Концерну відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного Наказу.
Суд погоджується з доводами товариства з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» про те, що Наказ порушує його права та охоронювані законом інтереси.
Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004, згідно з яким поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до цього рішення поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який:
а) виходить за межі змісту суб'єктивного права;
б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;
в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;
г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;
д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;
є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.
Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Розмежовуючи суб'єктивне право, і пов'язаний з ним інтерес, Конституційний Суд України зазначає, що перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: «Дозволено все, що передбачено у законі», а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: «Дозволено все, що не забороняється законом».
Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб'єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов'язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість.
Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимось конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб'єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як зазначено судом вище, товариство з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» є стороною Договору, на стан виконання якого впливає списання майна, що знаходиться на земельній ділянці під забудовою. Це свідчить про те, що зупинення процедури списання майна на підставі оспорюваного Наказу безпосередньо пов'язана з можливістю досягнення товариством з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» результатів (благ), у тому числі і матеріальних, що перебувають в сфері правового регулювання Договору.
За приписами ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, видатний органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавство і порушує і цивільні права або інтереси.
Таким чином, вимога товариства з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» підлягає задоволенню шляхом визнання незаконним та скасування наказу від 14.02.2020 № 37 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу державного концерну «Укроборонпром» від 17.10.2018 № 362».
Вирішуючи вимогу товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» про визнання протиправним та скасування розпорядження державного концерну «Укроборонпром» від 24.01.2020 № 3/р «Про результати контролю окремих питань діяльності державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» суд виходить з такого.
Розпорядження містить припис, адресований ДП «КДЗ «Буревісник», щодо вжиття вичерпних заходів по відновленню порушених прав Підприємства внаслідок укладання договору з ТОВ «СІФ Інвест» від 29.03.2018 № 40-92 (п. 1.1. розпорядження), а також припис департаменту управління інтелектуальною власністю та іншими активами - опрацювати питання щодо визнання таким, що втратив чинність наказ ДК «Укроборонпром» від 17.10.2018 № 362 «Про надання згоди на списання майна державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник».
В науці права акти поділяються на нормативно-правові та індивідуальної дії. Індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для чітко визначених суб'єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної ситуації, у зв'язку з чим, зазвичай, їх юридична чинність носить разовий характер.
Розпорядження не містить будь-яких зобов'язуючих приписів, адресованих товариству з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс», а наявні приписи Розпорядження не є такими, що безпосередньо впливають на права позивача. Тому суд вважає, що Розпорядження не порушує прав чи охоронюваних інтересів товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс», що є підставою для відмови у позові за цією вимогою.
Судові витрати за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» покладається на останнє, а судові витрати за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» - на Державний концерн «Укроборонпром».
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у позові товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» до Державного концерну «Укроборонпром» про визнання протиправним та скасування розпорядження державного концерну «Укроборонпром» від 24.01.2020 № 3/р «Про результати контролю окремих питань діяльності державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник».
2. Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс».
3. Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сіф Інвест» до Державного концерну «Укроборонпром». Визнати незаконним та скасувати наказу Державного концерну «Укроборонпром» від 14.02.2020 № 37 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного концерну «Укроборонпром» від 17.10.2018 № 362».
4. Стягнути з Державного концерну «Укроборонпром» (вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119, код 37854297) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СІФ ІВЕСТ» (вул. Драгомирова, 2-А, м. Київ, 01103, код 38590943) 2270,00 грн судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 31.03.2022.
Суддя С. А. Ковтун