Справа 688/717/22
№ 1-кп/688/84/22
Ухвала
Іменем України
31 березня 2022 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022244060000173 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України (ID - картка) № НОМЕР_1 , виданий 6831), уродженки м. Шепетівки Хмельницької області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
встановив:
Обставини справи.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 13 березня 2022 року близько 15 год. знаходячись в районі торгового центру «Дружба», що в м. Шепетівка Хмельницької області біля металевих контейнерів зі сміттям знайшла поліетиленовий пакет із наркотичним засобом - канабісом масою 38,09 г, обіг якого обмежено, розмір якого становить величину між верхньою межею невеликих розмірів і нижньою межею великих розмірів, зазначених у Таблиці 1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01 серпня 2000 року, не маючи відповідного дозволу, всупереч ст.ст.7,12,25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та постанови Кабінету Міністрів України №589 від 03 червня 2009 року, якою затверджено Порядок провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, шляхом присвоєння знайденого, незаконно придбала дану речовину, помістила її у праву зовнішню кишеню власної куртки, перенесла наркотичний засіб до місця власного проживання по АДРЕСА_1 , та зберігала у гаражі для власного вживання без мети збуту до 14 березня 2022 року.
Наступного дня, 14 березня 2022 року ОСОБА_5 , поклавши наркотичний засіб канабіс масою 38,098 г, у поліетиленовому пакеті, який вона незаконно зберігала без мети збуту, у кишеню куртки, близько 12 год. того ж дня, знаходячись у зоні відпочинку поблизу об'їзної дороги по АДРЕСА_2 , добровільно видала поліетиленовий згорток із вмістом подрібненої рослинної речовини темно-зеленого кольору працівникам Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області. Таким чином, ОСОБА_5 незаконно придбала та зберігала без мети збуту для власного вживання наркотичний засіб канабіс загальною масою 38,09 г.
Своїми діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України.
Доводи та позиції сторін.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого проступку визнала повністю, заявила клопотання, підтримане захисником, про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України у зв'язку із дійовим каяттям.
Обвинувачена ОСОБА_5 , якій роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності за даною нормою є нереабілітуючою підставою, обґрунтованість обвинувачення та правильність кваліфікації її дій за ч.1 ст.309 КК України не оспорювала, не наполягала на розгляді справи по суті, просила звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнала повністю, зазначила, що вчинила правопорушення вперше, щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України у зв'язку із дійовим каяттям.
Мотиви суду.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши його матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом роз'яснень п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 2 частини 3 ст.314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, в т.ч. передбачених частиною другою ст.284 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.2 ст.44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Так, за змістом статті 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.
Суд зазначає, що інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_5 кримінальне правопорушення за приписами ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, який не належить до переліку злочинів, які відповідно до КК України вважаються корупційними злочинами чи пов'язані з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому обмежень для застосування вказаної норми до обвинуваченої ОСОБА_5 не має.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю та беззастережно визнала вину, щиро розкаялась та активно сприяла розкриттю злочину.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість закриття кримінального провадження у зв'язку з дійовим каяттям обвинуваченої ОСОБА_5 .
Мотиви вирішення інших питань при постановленні ухвали.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Розподіл процесуальних витрат визначається ст.124 КПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17 (провадження № 13-47кс20) дійшла висновків, що Кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.
Статтею 118 КПК України визначено що процесуальні витрати складаються в т.ч. з витрат пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Відповідно до ст.126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Отже з обвинуваченої ОСОБА_5 підлягають до стягнення процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 45 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.ст. 285, 286, 288, 314, 372, 395 КПК України, суд
постановив:
Закрити кримінальне провадження, внесене 14 березня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022244060000173 та звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Речовий доказ: поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною зеленого кольору, переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів - знищити.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 686 (шістсот вісімдесяти шести) грн. 48 коп.
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_6