Номер провадження: 11-кп/813/1047/22
Номер справи місцевого суду: 519/180/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
24.03.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_13 на ухвалу Южного міського суду Одеської області від 22.02.2022 якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному проваджені №12021160000000921, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2021 відносно:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южне, Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, громадянина України, за національністю Українця, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2, ч. 3 ст. 189 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван, Республіки Вірменії, громадянина Вірменії, одруженого, з вищою освітою, не судимого, не маючого реєстрації та місця проживання на території України, офіційно не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2, ч. 3 ст. 189 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця м. Арташат, Республіки Вірменія, громадянина
Вірменії, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_5 , не судимого, працюючого на посаді дорожнього робітника в ТОВ «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2, ч. 3 ст. 189 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,
уродженця с. Маргавет, Республіки Вірменія, громадянина
Вірменії, з середньою освітою, офіційно не одруженого, маючого
на утриманні малолітню доньку ОСОБА_16 ,
ІНФОРМАЦІЯ_7 , не судимого, не маючого зареєстрованого місця
проживання на території України, який проживає за адресою:
АДРЕСА_5 ,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2, ч. 3 ст. 189 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 22.02.2022 року на стадії підготовчого судового засіданні продовжено строк дії обраного обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 та ОСОБА_12 запобіжний захід вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22.04.2022 року включно, без визначення розміру застави.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, тяжкістю вчинених злочині, ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням захисник обвинуваченого ОСОБА_17 - ОСОБА_18 , подала апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою. Доводи обґрунтовує тим, що заявлені стороною обвинувачення ризики не підтвердженні належними доказами. Вказує, що клопотання прокурора є недоведеним та необґрунтованим, міститися на припущеннях та недостовірній інформації. Просить ухвалу суду скасувати.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_8 зазначає, що ухвала суду є необґрунтованою, упередженою, необ'єктивною через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права. Доводи обґрунтовує тим, що стороною обвинувачення не доведена наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_11 , а заявлені ризики відсутні. Вказує, що ОСОБА_11 має хронічне захворювання, що підтверджується результатами обстеження та випискою з медичної карти амбулаторного хворого, проходить лікування. Зазначає, що обвинувачений одружений та постійного офіційного місця роботи не має, а відомостей про наявність судимостей та повідомлень про підозру обвинуваченому слідчому судді не надано. Просить ухвалу суду скасувати та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_8 зазначає, що ухвала суду є необґрунтованою, упередженою, необ'єктивною через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права. Доводи обґрунтовує тим, що стороною обвинувачення не доведена наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_12 , а заявлені ризики відсутні. Вказує, що ОСОБА_12 має хронічне захворювання, що підтверджується результатами обстеження. Зазначає, що обвинувачений одружений та має постійне місце роботи, а відомостей про наявність судимостей та повідомлень про підозру обвинуваченому слідчому судді не надано. Просить ухвалу суду скасувати та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_13 , зазначає, що ухвала суду незаконна та така, що підлягає скасуванню. Доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_12 вину у скоєному не визнає, а в матеріалах справи відсутні будь-які показання свідків на яких би обвинувачений міг впливати. Вказує, що в матеріалах справи не вбачається з яких критеріїв слідчий поліції та суддя дійшли висновку про відношення насильства щодо потерпілого до небезпечного життя та здоров'я останнього. Просить ухвалу суду скасувати та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача; пояснення захисників, який підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо доводів апеляційних скарг про необґрунтованість підозри.
Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_13 у своїх апеляційних скаргах посилаються на необґрунтованість підозри у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2, ч. 3 ст. 189 КК України та відсутність вагомих доказів.
Приписами ст. 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дають підстави суду апеляційної інстанції робити висновки щодо наявності, або відсутності підстав щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу.
Такі обставини досліджуються безпосередньо судом першої інстанції під час судового провадження та з огляду на перевірені в порядку статтями 89, 94 КПК України докази, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст. 331 КПК України.
Тобто, апеляційний суд, по суті, позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред'явленого обвинувачення, оскільки, окрім як дослідивши обвинувальний акт, а також оскаржувану ухвалу суду щодо продовження запобіжного заходу та копії журналу судових засідань, не має законних на те підстав для дослідження будь-яких інших доказів.
Окрім того, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості підозри на даній стадії не є предметом розгляду апеляційного суду, в тому числі з огляду на те, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_12 вже пред'явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення особами інкримінованих злочинів, а не обґрунтованим припущенням, що особи, про які йдеться, могли вчинити правопорушення, що мало місце коли останні перебували у процесуальному статусі підозрюваного.
За таких обставин апеляційний суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутому обвинувачення у вчиненні інкримінованих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_12 злочину.
З огляду на зазначені вище обставини, апеляційний суд позбавлений можливості надати відповідний висновок щодо недопустимості зазначених захисником в апеляційній скарзі доказів.
Щодо доводів про відсутність заявлених ризиків стороною обвинувачення.
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 та ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні чотирьох епізодів тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, що свідчить про можливість вчинення останніми спроб переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані їм злочини.
З матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_10 є громадянином України, обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_12 є громадянами Вірменії, з яких ОСОБА_10 та ОСОБА_12 не одружені, офіційно не працевлаштовані, проживають в Одеській області та не є судимими.
Разом з тим надані апеляційному суду дані, щодо перебування на утриманні у обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_12 неповнолітніх дітей та дружини, свідчать про наявність у них стійких соціальних зв'язків.
Проте обставини та характер вчинених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_12 інкримінованих їм злочинів не дають достатніх підстав вважати, що зазначені соціальні фактори можуть мати стримуючу дію, в зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про те, що на даній стадії, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою як про те просить сторона захисту є неможливим.
При цьому апеляційний суд вважає, що також існує незначний ступінь ризику можливого впливу на потерпілих та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки особи, які є свідками та потерпілими по даному провадженню, які до теперішнього часу не допитані.
Апеляційний суд погоджується з тим, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 можуть вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі пов'язані з заволодінням чужого майна, оскільки не працюють та шляхи надходження їх доходів для життєдіяльності не відомі.
Таким чином, апеляційний суд не погоджується із доводами сторони захисту щодо невмотивованості та необґрунтованості ризиків, оскільки районним судом зазначені обставини, які на думку районного суду свідчать про існування встановлених вище ризиків, які передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної поведінки обвинувачених.
Щодо доводів наявності у ОСОБА_11 тяжкого стану здоров'я, то апеляційний суд вважає їх голослівними, оскільки відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного хворого від 29.10.2021 у обвинуваченого ОСОБА_11 забій правого ліктьового та колінного суглобу, скарг на біль в області шлунку не висловлював. Госпіталізації не потребує.
При цьому аналогічні доводи щодо тяжкого стану здоров'я заявлені захисником відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , однак жодних доказів на підтвердження його стану матеріали провадження не містять і такі дані не надані під час розгляду апеляційної скарги, у зв'язку з чим вважає доводи безпідставними.
Апеляційний суд вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченим не суперечать вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину постала перед компетентними органами.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має в тому числі право:1) залишити ухвалу без змін; 2) змінити ухвалу; 3) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу або закрити кримінальне провадження; 4) скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд, всупереч доводів апеляційних скарг, вважає, що висновки суду, щодо необхідності продовження обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 та ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, відповідають вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтуються на матеріалах справи, а дані про осіб обвинувачених та наявність встановлених вище ризиків, можливого перешкоджання кримінальному провадженню виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою. Застосування до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_12 більш м'якого запобіжного заходу на даному етапі неможливо, оскільки такий запобіжний захід не здатний запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинувачених та виконання ними своїх процесуальних обов'язків.
Апеляційним судом не встановлено обставин, які могли би бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись статтями 177, 183, 194, 404, 405, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_13 - залишити без задоволення.
Ухвалу Южного міського суду Одеської області від 22.02.2022, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному проваджені №12021160000000921, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2021 відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_12 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2, ч. 3 ст. 189 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4