Справа № 127/8234/21
Провадження № 33/801/145/2022
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бессараб Н. М.
Доповідач: Шемета Т. М.
31 березня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Верещаком Валерієм Миколайовичем, на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп. на користь держави.
В Постанові суду зазначено, що 23 березня 2021 року о 01 год. 20 хв. в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе 107 Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Fiat Linea» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія ОСОБА_1 проводився на місці зупинки, у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків за допомогою приладу «Drager АRСD 0559», результат огляду позитивний - 1,05‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Верещака В. М., подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2022 року і закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник заперечує факт керування транспортним засобом «Fiat Linea» д. н. з. НОМЕР_1 . Зазначає, що на витребуваних судом відеозаписах не відображено чи рухався автомобіль, не зафіксовано факт зупинки автомобіля «Fiat Linea», д. н. з. НОМЕР_1 під його керуванням. Надане відео не є безперервне, складене із фрагментів і нарізок, які не відображають подій описаних у протоколі.
Зауважує, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки працівники поліції не зупиняли його під час руху автомобілем, під запис відеокамер, акт огляду на місці не складався. Заперечує вручення направлення на проведення медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі. Як вбачається з матеріалів справи, направлення на огляд було виписано раніше( о 01 год. 10 хв), ніж , як вказано в протоколі, він керував транспортним засобом (01 год. 20 хв), до матеріалів справи ніякого відеозапису не було додано. На адвокатський запит про сертифікацію приладу Драгер було отримано відповідь, з якої вбачається, що повірка приладу прострочена: свідоцтво про його повірку було чинне до 29 січня 2021 року, проте суд першої інстанції з власної ініціативи збирав докази винуватості і вже суду було надано інформацію про наявність чинного сертифікату повірки.
Звертає увагу суду на те, що в протоколі, в поясненнях свідків, в направленні, в акті огляду зазначено різні ознаки алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Верещак В. М. підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просили її задовольнити, а постанову суду скасувати. Окремо акцентували увагу на тому, що ні в суд першої інстанції, ні неодноразово в суд апеляційної інстанції особи, які зазначені свідками, і лікар, який проводив огляд, не з'явилися.
Частиною 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з урахуванням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
До суду було надіслано наступні матеріали:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 525997 від 23 березня 2021 року, згідно якого 23 березня 2021 о 01.20 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Fiat Linea», д.н.з. НОМЕР_1 в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 107 Б, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія ОСОБА_1 проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку в присутності двох свідків за допомогою приладу «Drager АRСD 0559», результат огляду позитивний - 1,05‰, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 2);
- роздруківка результатів тестування на алкоголь з використанням спеціального технічного пристрою Drager Alcotest 6810 прилад № 0559 принтер 5179, із результатом огляду ОСОБА_1 - 1,05 проміле, яке пройдено о 01 год. 27 хв (а. с. 4);
- акт огляду на стан сп'яніння з використанням Драгер Алкотест 6810 прилад АRСD 0559 принтер 5179, результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 1,05‰ (а.с. 5);
- направлення водія на огляд у КП ВОНД «Соціотерапія» (а.с.7);
- пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були свідками проходження ОСОБА_1 23.03.2022 року о 01 год. 20 хв. огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager АRСD 0559», на місці зупинення транспортного засобу, результат огляду позитивний - 1,05‰ (а. с. 8);
- висновок КНР ЦТЗ «Соціотерапія ВОР» від 23.03.2021 року: Алкотест 6510 - результат позитивний 0, 95 проміле, Алкотест 6510 - результат позитивний 1, 10 проміле (а.с 9);
- рапорт інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП від 23.03.2021 року, у якому вказано, що під час патрулювання 23.03.2021 року у складі екіпажу «Юнкер - 1010» по вул. Хмельницьке шосе, 107 б м. Вінниці о 01:20 год. За порушення правил ПДР було зупинено транспортний засіб «Fiat Linea», д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: невиразне мовлення, нечітка хода та запах алкоголю з ротової порожнини. Водієві запропоновано пройти освідування, огляд проводився за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6810» у встановленому законом порядку зі згоди водія за місцем зупинки у присутності двох свідків. Результат позитивний 1, 05 проміле, на прохання водія був також проведений огляд лікарем у медичному закладі (КНР ЦТЗ Соціотерапія ВОР» - результат позитивний 0, 95 проміле (а. с. 10).
У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, зокрема у п. 2 ст. 14 зазначено: «Кожен обвинувачений в кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно з законом». Презумпція невинуватості особи закріплена в статті 62 Конституції України та передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абзаци перший - третій пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Великої палати Конституційного Суду України від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019. Справи про адміністративне правопорушення не можуть бути винятком з цього правила.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 "Романаускас проти Литви", судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1ст. 14-1 КУпАП констатовано, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Частиною 2статті 251 КУпАП, передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
Суд першої інстанції в справі що розглядається з власної ініціативи витребував відеозапис з нагрудної камери поліцейської (а.с.16), хоча в протоколі не згадується про фіксування правопорушення за допомогою відеозапису. В подальшому, долучивши надані адвокатом копію Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, з якого вбачається, що Свідоцтво повірки газоаналізатора Аlkotest 6510чинне до 29 січня 2021 року(а.с.42), суд з власної ініціативи витребував у КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» Вінницької обласної Ради», в якому вже зазначено інший термін чинності: до 20 січня 2022 року (а.с.51).
Не звернув суд уваги і на ту обставину, що відповідно до протоколу, огляд водія ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6810» у встановленому законом порядку зі згоди водія за місцем зупинки у присутності двох свідків, іншого обвинувачення протокол не містить, натомість суд поклав в основу обвинувачення також висновок огляду на стан сп'яніння (а.с. 9), який був проведений з 02год 45 хв. до 03 год 05 хв , тоді як Протокол складено о 01 год. 45 хвилин 23 березня 2021 року, тобто огляд, який був проведений після складення протоколу, хоча ОСОБА_1 був не згодний з результатами огляду на місці і вимагав проїхати в лікарню, і саме після медичного огляду і повинен був складатися протокол, інакше результати медичного огляду, наявні в матеріалах справи, не можна віднести до доказів винуватості ОСОБА_1 .. Також суд не звернув уваги на ту обставину, що направлення на огляд в медичному закладі було виписано о 01 год. 10 хв., тоді як протоколі зазначено, що правопорушення сталося о 01 год. 20 хв., на чому акцентував ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції, проте суд не дав цьому оцінки.
Не звернув суд першої інстанції і на ту обставину, що пояснення свідків, які зазначені в протоколі (а.с.2, 8), являють собою стандартні бланки, які заповнені працівником поліції, натомість на неодноразові виклики до суду зазначені свідки не з'явилися, а тому їх пояснення не можна покласти в основу обвинувачення, а відтак факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не підтверджений належними доказами. При цьому суду слід було керуватися висновком Верховного Суду, викладеним в постанові по справі № 560/751/17 від 27 червня 2019 року, в якій суд зазначив, що підтвердження порушення позивачем ПДР показаннями свідків, які були надані відповідачу при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не є належними доказами у справі, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень.
Не зафіксовано належним чином і причина зупинки ОСОБА_1 : відсутні докази складення будь-якого іншого протоколу відносно нього.
Отже, з огляду на наявні суперечності в матеріалах справи, з урахуванням того, що згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у суду першої інстанції не було підстав визнавати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Таким чином, сукупність перевірених апеляційним судом доказів приводять до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП не доведена.
Відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2022 року - скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Верещаком Валерієм Миколайовичем, задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2022 року скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду Т. М. Шемета