Справа № 694/22/22
Провадження №1-кп/694/99/22
24.03.2022 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження № 12021250360001014 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Неморож Звенигородського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , освіта середньо-спеціальна, не працюючого, одруженого, громадянина України, українця, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України,
з участю обвинуваченого ОСОБА_5 ,
ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим слідством день та час, на початку серпня 2021 року у вечірню пору доби, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, переконавшись у відсутності сторонніх осіб та власника, шляхом відчинення хвіртки, проник на подвір'я ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав металеву драбину, вартість якої згідно висновку експерта №СЕ-19/124-21/12652-ТВ від 09.11.2021 становить 666,66 грн. та один лист метало профілю, розміром 4х1,5 м., вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/124-21/13567-ТВ від 30.12.2021 становить 865,50 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись майном на власний розсуд, залишивши її для власних потреб, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 1532,16 грн.
Він же, у невстановлений досудовим слідством день та час, в кінці серпня 2021 року у вечірню пору доби, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, переконавшись у відсутності сторонніх осіб та власника, шляхом відчинення хвіртки, проник на подвір'я ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав три секції кованої металевої огорожі, розмірами 2,30х1 м., 1,850х1 м.,1,35х1, вартість яких згідно висновку експерта №05/01-22-01 від 05.01.2022 відповідно становить 1452,50 грн., 1265,75 грн., 1058,25 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись майном на власний розсуд, залишивши її для власних потреб, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 3776,50 грн.
Він же, у невстановлений досудовим слідством день та час, в кінці серпня 2021 року у вечірню пору доби, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, переконавшись у відсутності сторонніх осіб та власника, шляхом відчинення хвіртки, проник на подвір'я ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав тротуарну плитку, в кількості 17 шт., кожна розміром 30х30 см, вартістю однієї плитки згідно висновку експерта №05/01-22-01 від 05.01.2022 -15,60 грн., на загальну суму 265,20 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись майном на власний розсуд, залишивши її для власних потреб, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред'явлено в обвинуваченні та пояснив, що він за вказаних в обвинувальному акті обставинах, а саме на початку та в кінці серпня 2021 року, у вечірню пору доби, шляхом відчинення хвіртки, проник на подвір'я ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав належне ОСОБА_6 майно, яке вказане в обвинувальному акті, після чого з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Вказане майно на даний час повернуто потерпілому, у вчиненому щиро кається.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності. При винесенні рішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується як його показаннями, даними ним в
судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення доведене.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує:
- ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та поєднане проникненням у сховище.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно ст. 67 КК України відсутні.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача про призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі, суд дійшов висновку, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_5 може сприяти покарання не пов'язане з його ізоляцією від суспільства. При цьому, зважаючи на поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, те що майно потерпілому повернуто та останній претензій ані морального ані матеріального характеру немає, суд призначає йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Крім того судом враховано особу обвинуваченого, його активне сприяння у розкритті злочину та те, що даний злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення та забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, також враховуючи особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліках в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що вказаний злочин є тяжким згідно ст. 12 КК України.
Разом з тим, враховуючи конкретні, досліджені в ході судового розгляду обставини справи, особу обвинуваченого, визнання вини та відношення до вчиненого, поведінку після вчинення кримінального правопорушення, думку сторони обвинувачення про застосування іспитового строку, суд встановлює за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу. Суд також приходить до мотивованого висновку зменшення кількості покладених обов'язків на обвинуваченого, передбачених ст. 76 цього Кодексу враховуючи його особу та відсутність вкрай суспільної небезпечності.
При цьому суд виходив також і з положень ч. 2ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен ОСОБА_3 та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно стягнути процесуальні витрати на залучення експертів, при проведенні під час досудового розслідування експертиз в загальній сумі 2059,44 грн.
Цивільний позов у справі не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.
Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставіст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст.368,370,374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз в загальній сумі 2059,44 грн.
Речові докази залишити власнику ОСОБА_6 , звільнивши останнього від обов'язків за зберігальною розпискою
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1