28.03.2022
єдиний унікальний номер справи 531/298/21
номер провадження 1-кп/531/17/22
28 березня 2022 року м.Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
особи, щодо якої подано клопотання - ОСОБА_4 ,
законного представника - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
розглянувши клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей, не працюючого, не депутата, маючого інвалідність 3-ої групи, раніше не судимого,
у зв'язку із вчиненням суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 грудня 2020 року близько 03:30 год., ОСОБА_4 , прийшов до господарства за адресою: АДРЕСА_1 , зайшов на його територію, де шляхом витягування запірного прибойця, відчинив вхідні двері будівлі сараю, проник до середини, звідки викрав два пусті бувших у використанні газові балони ємністю по 50 л кожен, червоного кольору. Викраденим розпорядився на власний розсуд у повному обсязі, а саме зберігав у власному господарстві, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 800,00 грн.
Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.3 ст.185КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити із призначенням ОСОБА_4 примусових задів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги.
ОСОБА_4 , його законний представник та захисник не заперечували проти застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання.
Вчинення ОСОБА_4 указаних суспільно небезпечних діянь підтверджується такими доказами:
- витягом з кримінального провадження №12021170180000003 від 04.01.2021 року про внесення відомостей до ЄРДР за письмовою заявою ОСОБА_7 про викрадення газових балонів, з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.185 КК України;
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.01.2021 року про викрадення газових балонів;
- протоколом огляду місця події від 05.01.2021 року, яким зафіксовано факт крадіжки газових балонів із господарства ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 05.01.2021 року, у якому остання розповідає про обставини викрадення балонів з її господарства;
- протоколом огляду місця події від 05.01.2021 року, яким зафіксовано факт випалювання газових балонів у господарстві ОСОБА_4 та їх вилучення;
- постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 05.01.2021 року, відповідно до якої вилучені із господарства ОСОБА_4 речі визнані речовими доказами;
- протоколом допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були присутні у якості понятих під час огляду та вилучення газових балонів у ОСОБА_4 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який є чоловіком потерпілої ОСОБА_7 та розповів про обставини викрадення газових балонів із його господарства;
- висновком експерта №166 від 26.01.2021 року, відповідно до якого встановлено вартість викрадених балонів;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 20.01.2021 року, у якому останній розповідає про обставини крадіжки балонів.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 43 від 04.02.2021 року, ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдальної форми, маніоформно-параноїдний синдром з наростаючим дефектом особистості, і страждав даним захворюванням в період часу, до якого відносяться інкриміновані протиправні діяння, захворювання перебувало у стані загострення. Вказаний психічний розлад позбавляв ОСОБА_4 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_4 підпадає під дію ч. 2 ст. 19 КК України. На даний час він не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом. ОСОБА_4 згідно ч. 3 ст. 94 КК України, в даний час потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом до виходу із хворобливого стану.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №51 від 07.02.2022 року, ОСОБА_4 на даний час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофренії параноїдної форми, епізодичний перебіг з наростаючим дефектом особистості, стан медикаментозної ремісії. ОСОБА_4 на даний час потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку (а.с.212-217).
За змістом статті 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, які вчинили у стані осудності злочини; які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
Згідно ст.94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом. Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
У відповідності до ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
За встановлених обставин убачаються достатні підстави для часткового задоволення клопотання, а саме в частині застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов та процесуальні витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 19, 92-94 КК України, ст. ст. 512, 513 КПК України,-
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Речові докази - два порожні, бувші у використанні газові балони ємністю по 50 л кожен, червоного кольору, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , залишити у її правомірному володінні.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1