Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2203/21
Провадження № 2/376/170/2022
"21" лютого 2022 р. Сквирський районний суд Київської області
в складі: Головуючого судді - Коваленка О.М.,
за участю секретаря - Щур Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, третя особа: Сквирська районна державна нотаріальна контора Київської області про зняття заборони,
Встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
В обгрунтування позову позивач вказав, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується Свідоцтвом про право приватної власності на жилий будинок від 26.02.1991 року, виданим Виконавчим комітетом Сквирської міської ради народних депутатів на підставі рішення Міської ради № 6 від 21.01.1991 року. Будинок зареєстрований в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації на його ім'я, про що в реєстровій книзі № 28 зроблено запис № 3671 від 28.02.1991 року.
У 2021 році, з метою переоформлення належного позивачу житлового будинку на своїх дітей дізнався, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, за реєстраційним номером обтяження: 44 286 від 29.06.2004 року, Сквирською районною державною нотаріальною конторою зроблено обтяження, а саме: заборона. Підставою для обтяження належного позивачу житлового будинку, як вбачається з Інформації, стало повідомлення, б/н від 24.06.1980 року Сквирського МДСУ (міжгосподарське шляхово-будівельне управління).
На підприємстві позивач працював у 80-х роках. Однак, у зв'язку з чим на житловий будинок було накладено обтяження, йому не відомо, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дані підстави також не вбачаються.
3'ясувати обставини та підстави накладення вказаного обтяження (заборону) не виявляється можливим.
Згідно архівної довідки Сквирської районної державної адміністрації Київської області від 17.03.2006 року за № 06-44-410, виданої директору ТОВ «Оберіг» ОСОБА_2 вбачається, що Сквирське міжгосподарське шляхово-будівельне управління було перейменовано в Сквирську міжгосподарську шляхово-будівельну пересувну механізовану колону згідно наказу Київського облагробуду від 08.07.1985 року № 90 «Про перейменування міжгосподарських шляхово-будівельних організацій в міжгосподарські шляхово-будівельні механізовані колони». Сквирська міжгосподарська шляхово-будівельна пересувна механізована колона була реорганізована в колективне підприємство «Агрошляхбудсервіс» 25.12.1996 року. Колективне підприємство «Агрошляхбудсервіс» 09.12.2002 року було реорганізовано в ТОВ «Агрошляхбудсервіс». 26.05.2004 року було зареєстровано ТОВ «Оберіг», яке є повним і юридичним правонаступником ТОВ «Агрошляхбудсервіс». Тобто, шляхом реорганізації Сквирського МДСУ, проведеної у 90- х, 2000 роках, Сквирське МДСУ у 2004 році стало ТОВ «Оберіг».
З Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.09.2021, виданого Сквирською міською радою Київської області, про надання інформації про ТОВ «Оберіг» з установчих документів вбачається, що державна реєстрація даної юридичної особи припинена в результаті її ліквідації 02.10.2006 року. Державна реєстрація даного суб'єкта господарювання була припинена Сквирською районною державною адміністрацією на підставі рішення щодо припинення.
Відтак, юридична особа ТОВ «Оберіг», яка була створена в результаті реорганізації Сквирського МДСУ, проведеної у 80-х, 2000-х роках, ліквідувалась ще у 2006 році. Однак, обтяження на право власності залишилось не знятим по даний час.
Оскільки, фактично відповідача в особі Сквирського МДСУ, який в процесі реорганізації було перетворено у ТОВ «Оберіг» і який припинив свою діяльність ще у 2006 році не можливо залучити до справи позовного провадження, позивач вважає за необхідне залучити у якості відповідача Сквирську міську раду на адміністративній території якої розташований належний позивачу на праві власності будинок.
На підставі викладеного позивач змушений звернути до суду та просить:
Зняти заборону відчуження на житловий будинок АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, накладену Сквирською районною державною нотаріальною конторою Київської області 29.06.2004 року, реєстраційний номер обтяження: 44286.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи у його відсутність та без фіксування судового засідання технічними засобами, позов підтримав у повному обсязі (а. с. 37).
Представник відповідача Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить замінити неналежного відповідача Сквирську міську раду на належного та ухвалити рішення про заміну належного відповідача, оскільки Сквирська міська рада не перейняла права та обов'язки ТОВ «Оберіг» після його припинення, так як не є його правонаступником та заборону відчуження майна знімає нотаріус, який наклав таку заборону при одержанні повідомлення, за рішенням суду або в інших випадках, передбачених законом. Сквирська міська рада не наділена такими повноваженнями та немає права вносити записи про обтяження на нерухоме майно, а також відповідати за внесення записів про обтяження на нерухоме майно здійснених Сквирською районною державною нотаріальною конторою Київської області (а. с. 22-24).
Відповідно до вимог ч. ч. 1,2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З аналізу вимог ст. 51 ЦПК України вбачається, що суд може замінити неналежного відповідача або залучити співвідповідача лише за клопотанням позивача. Законодавець позбавляє можливості відповідача звертатись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача, а тому клопотання представника відповідача Сквирської міської ради про заміну відповідача задоволенню не підлягає.
Представник третьої особи Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність представника (а. с. 33).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується Свідоцтвом про право приватної власності на жилий будинок від 26.02.1991 року, виданим виконавчим комітетом Сквирської міської ради народних депутатів на підставі рішення міської ради № 6 від 21.01.1991 року. Будинок зареєстрований в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації на ім'я позивача, про що в реєстровій книзі № 28 зроблено реєстровий запис № 3671 від 28.02.1991 року (а. с. 7).
У 2021 році, з метою переоформлення належного позивачу житлового будинку на своїх дітей дізнався, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, за реєстраційним номером обтяження: 44286 від 29.06.2004 року, Сквирською районною державною нотаріальною конторою зроблено обтяження, а саме: заборона (а. с. 8).
Підставою для обтяження належного позивачу житлового будинку, як вбачається з Інформації, стало повідомлення, б/н від 24.06.1980 року Сквирського МДСУ (міжгосподарське шляхово-будівельне управління).
На підприємстві позивач працював у 80-х роках. Однак, у зв'язку з чим на житловий будинок було накладено обтяження, йому не відомо, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дані підстави також не вбачаються.
3'ясувати обставини та підстави накладення вказаного обтяження (заборону), за плином часу, не виявляється можливим.
Згідно архівної довідки Сквирської районної державної адміністрації Київської області від 17.03.2006 року за № 06-44-410, виданої директору ТОВ «Оберіг» ОСОБА_2 вбачається, що Сквирське міжгосподарське шляхово-будівельне управління було перейменовано в Сквирську міжгосподарську шляхово-будівельну пересувну механізовану колону згідно наказу Київського облагробуду від 08.07.1985 року № 90 «Про перейменування міжгосподарських шляхово-будівельних організацій в міжгосподарські шляхово-будівельні механізовані колони». Сквирська міжгосподарська шляхово -будівельна пересувна механізована колона була реорганізована в колективне підприємство «Агрошляхбудсервіс» 25.12.1996 року. Колективне підприємство «Агрошляхбудсервіс» 09.12.2002 року було реорганізовано в ТОВ «Агрошляхбудсервіс». 26.05.2004 року було зареєстровано ТОВ «Оберіг», яке є повним і юридичним правонаступником ТОВ «Агрошляхбудсервіс». Тобто, шляхом реорганізації Сквирського МДСУ, проведеної у 90- х, 2000 роках, Сквирське МДСУ у 2004 році стало ТОВ «Оберіг» (а.с. 9).
З Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.09.2021, виданого Сквирською міською радою Київської області, про надання інформації про ТОВ «Оберіг» з установчих документів вбачається, що державна реєстрація даної юридичної особи припинена в результаті її ліквідації 02.10.2006 року. Державна реєстрація даного суб'єкта господарювання була припинена Сквирською районною державною адміністрацією на підставі рішення щодо припинення (а.с. 10).
Відтак, юридична особа ТОВ «Оберіг», яка була створена в результаті реорганізації Сквирського МДСУ, проведеної у 80-х, 2000-х роках, ліквідувалась ще у 2006 році. Однак, обтяження на право власності позивача залишилось не знятим по даний час.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Суд вважає, що вказана заборона, яка є предметом позову перешкоджає позивачу у повному обсязі реалізувати своє право передбачене Конституцією України, а саме щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, а тому позовні вимоги є цілком обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 12,13, 51,76, 81, 247,258, 259, 263-265, 351 -354 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд
Вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, третя особа: Сквирська районна державна нотаріальна контора Київської області, про зняття заборони - задовольнити в повному обсязі.
Зняти заборону відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, накладену Сквирською районною державною нотаріальною конторою Київської області 29.06.2004 року, реєстраційний номер обтяження: 44286.
З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції на протязі 30 днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О.М. Коваленко