Справа № 357/1142/22
3/357/1134/22
30 березня 2022 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І. Д.
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ААБ № 292075 від 08 січня 2022 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП (далі - протокол),
згідно із протоколом, 08 січня 2022 року о 04:12 год. в м. Біла Церква, вул. Партизанська, буд. 33, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHEVROLRT LACETTI, НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, в присутності двох свідків, чим порушив вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В ході розгляду протоколу, ОСОБА_1 заперечував, що керував транспортним засобом, в зв'язку із чим відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, об'єктивна сторона ч. 1 ст. 130 КУпАП, характеризується, зокрема, діями, які виразились у керуванні транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови, особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Отже, медичний огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції може бути запропонований не будь-якій особі, а лише такій, яка керує транспортним засобом.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, працівник поліції, який складає протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, серед іншого, має зібрати та надати докази того, що особа, якій запропоновано медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння і відмовилась від його проходження, керувала транспортним засобом.
Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КУпАП, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи…
Згідно із ч. 1 ст. 261 КУпАП, про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Згідно із довідкою від 08 січня 2022 року, ОСОБА_1 не видавалось посвідчення водія, відомості про притягнення його до відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія відсутні.
Будь-яких доказів, які беззаперечно свідчать про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, судді не надано.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що до ОСОБА_1 застосовувалися кайданки, однак протоколу про адміністративне затримання, не складалося.
Відповідно до практики ЄСПЛ, сама лише відсутність протоколу затримання має вважатися серйозним недоліком, оскільки усталена позиція Суду полягає в тому, що невизнане тримання особи під вартою є повним запереченням фундаментально важливих гарантій, що містяться у статті 5 Конвенції, та являє собою найбільш серйозне порушення зазначеного положення. Відсутність фіксації такої інформації, як дата, час та місце затримання, ім'я затриманого, підстави для затримання та ім'я особи, яка здійснила затримання, повинні розглядатися як недотримання вимоги щодо законності та невідповідність самій меті статті 5 Конвенції (п. 78, рішення ЄСПЛ у справі «Fedotov v. Russia», заява № 5140/02, від 25 жовтня 2005 року).
Таким чином, докази додані до протоколу зібрані внаслідок порушення права ОСОБА_1 права на свободу та особисту недоторканість, передбаченого ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
За таких обставин, оскільки вони зібрані внаслідок порушення закону, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України є недопустимими.
Отже, судді не доведено, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І. Д. Дубановська