Справа № 713/1631/21
Провадження №2/713/13/22
іменем України
24.03.2022 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Осокіна А.Л. при секретарі Поляк А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину ,-
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, посилаючись на таке.
Позивач є потерпілою у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , якого вироком Садгірського районного суду Чернівецької області від 18.05.2021 року визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст.125 КК та призначено покарання.
Згідно даного вироку, ОСОБА_2 11.09.2019 року о 18 год. 00 хв. перебуваючи в офісному приміщенні, що розташоване по АДРЕСА_1 , умисно наніс позивачу декілька ударів в область тіла, чим спричинив тілесні ушкодження останній, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідача, позивач понесла значні матеріальні витрати, оскільки тимчасово втратила працездатність. Також, їй завдана моральна шкода. Виходячи з викладеного позивач просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь 100000 гривень на відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину. Та стягнути на її користь витрати понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн.
18.08.2021р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Підготовче судове засідання, як і розгляду справи по суті неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою позивача до суд з різних причин.
Відповідач надав суду відзив на позов, в якому позов визнав частково. Вказував, що доказів наявності матеріальної шкоди позивач не надала. Разом з тим погодився оплатити завдану моральну шкоду в сумі 3000 грн. Просив звернути увагу, що він офіційно працю і отримує заробітну плату в розмірі 6200 грн., з яких добровільно сплачує аліменти в розмірі 3000 грн. Іншого доходу НЕ має.
Ухвалою від 28.10.2021р. закрито підготовче судове засідання у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.
При цьому в межах даної справи надходило клопотання адвоката Івасюка І.Г про призначення даної справи в режимі відеоконференції
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посчилаючись на обставини, викладені в позові. Просила позов задовольнити.
Адвокат Івасюк І.П. надав суду заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції. Разом з тим повноважень щодо участі у справі в якості представника до свого клопотання не надав, у зв'язку з чим клопотання не розглядалось в судовому засіданні.
Відповідач у судове засідання на розгляд справи не з'явився. Його представник адвокат Лесюк А.В. в судовому засіданні визнав позов частково, в сумі 3000 грн. моральної шкоди. В іншій частині проси відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що вироком Садгірського районного суду Чернівецької області від 18.05.2021 р. ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК та йому призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з іспитовим строк 2 роки.
Вироком встановлено, що ОСОБА_2 11.09.2019 року о 18 год. 00 хв. перебуваючи в офісному приміщенні, що розташоване по АДРЕСА_1 , умисно наніс декілька ударів в область тіла ОСОБА_1 , чим спричинив тілесні ушкодження останній, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Згідно Акту судово-медичної експертизи №888 від 17.09.2019р. ОСОБА_1 було спричинено наступі тілесні ушкодження:
- Синці: навколо правого ока, навколо лівого ока з переходом на ліву щічну ділянку, в лобній ділянці зліва по боковій поверхні шиї зліва у верхній її третині ділянці нижньої губи; справа по внутрішній поверхні правого передплічча, у середній третині посильній поверхні правої кисті проекції 1,2, 3 п'ясткової кістки з-адній поверхні правого плеча у нижній третині; поперековій ділянці зліва;
- Садна по задній поверхні лівого ліктьового згину; ділянці верхнього внутрішнього квадранту правої сідниці; проекції верхньо-зовнішнього квадранту лівої сідниці.
- Крововилив в ділянці зовнішнього кута білкової оболонки лівого ока.
На фото відображена сама позивач із синцями.
Вирішуючи даний позов, суд виходить з такого.
Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позивач просить суд стягнути відповідача 100 000 грн. матеріальної та моральної шкоди.
Разом з тим в позові позивач не диференціював вказані види шкоди, та не надав доказів на підтвердження наявності у неї матеріальної шкоди.
Частиною 3 статті 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на те, що позивач не довела суду наявність матеріальної шкоди, тому суд знаходить, що вказана вимога є необґрунтованою та підлягає відмові у задоволенні.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, що буде стягуватись з відповідача суд виходить з наступного.
Згідно п.2 ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Беззаперечно, що позивач, внаслідок завдання тілесних ушкоджень відповідачем, перенесла душевний біль і фізичні страждання відносно себе. Тому їй дійсно було спричинено моральну шкоду.
Разом з тим, суд знаходить, що з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду в розмірі 7000 грн., оскільки саме така сума, на думку, суду, буде відповідати глибині душевних та фізичних страждань позивача, та саме така сума буде відповідати принципам розумності та справедливості.
Виходячи з викладеного суд визначає розмір відшкодування, що буде стягуватись з відповідача -7000 грн.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 14 000 гривень понесених позивачем на витрати професійної правничої допомоги, то суд вважає також її не доведеною виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої - третьою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Дані твердження відповідають висновкам Верховного суду України викладеним у: постанові КАС ВС від 11.06.2020 по справі №821/227/17, а також у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц.
Отже, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач жодним чином не підтвердила розмір понесених витрат на правову допомогу, а тому немає підстав для задоволення даної позовної вимоги.
На підставі ст.ст.23, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 13, 76, 77, 81, 141, 258-265, 275-279, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої вчиненням злочину в сумі 7000 (сім тисяч) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.
Повний текст рішення складено 01 квітня 2022р.
Суддя Андрій ОСОКІН