Житомирський апеляційний суд
Справа №296/6436/21 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.
Категорія 60 Доповідач Борисюк Р. М.
22 березня 2022 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,
з участю секретаря
судового засідання Гарбузюк Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/6436/21 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Верьовкіна Олександра Ігоровича до Територіальної громади міста Житомира в особі Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Сірача Володимира Сергійовича на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Драча Ю.І. у м. Житомирі,
У липні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Верьовкін О.І. звернувся до суду із даним позовом, в якому просив визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний племінник позивачки - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, до якої входить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на праві приватної власності. Вказує, що вона відноситься до п'ятої черги спадкоємців та через свого представника звернулась до приватного нотаріуса Присяжнюка В.О. в м.Баранівка Житомирської області із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено у прийнятті заяви у зв'язку із пропуском строку, визначеного ст.1272 ЦК України. Позивач також зазначила, що є громадянкою Білорусії, але довгий час проживає на території Автономної Республіки Крим в м.Севастополі, яка з 27.04.2014 визнана тимчасово окупованою територією та у зв'язку з фактичним місцем перебування на тимчасово окупованій території був втрачений зв'язок з рідними, тому дізналась про смерть племінника тільки на початку 2021 року, а тому подати заяву про прийняття спадщини у встановлені законом строки не було можливості.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 02 вересня 2021 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Сірач В.С. просить рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що про винесене судове рішення ОСОБА_2 не було відомо. Повідомлення про судове засідання вона не отримувала, як і не отримувала інформації від нотаріуса про подання будь яких заяв в межах спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 . Про існування оскаржуваного рішення суду стало відомо лише у січні 2022 року після усної відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину. Після чого, представником ОСОБА_2 , було подано письмову заяву про отримання копії рішення. На думку ОСОБА_2 оскаржуване рішення постановлене з грубими порушенням цивільного процесуального законодавства та підлягає скасуванню. Суд у порушення норм ЦПК вирішив питання щодо встановлення додаткового строку на прийняття спадщини не залучивши до розгляду позовної заяви належного відповідача. ОСОБА_2 , у встановлений законодавством строк, а саме 21.02.2019 звернулась до Приватного нотаріуса Баранівського районного нотаріального округу Присяжнюка В.О. з заявою про прийняття спадщини після смерті її родича ОСОБА_3 . Нотаріусом заява була прийнята та долучена до спадкової справи 150/2018. ОСОБА_2 є двоюрідною тіткою померлому - ОСОБА_3 і її родина підгримувала тісні зв'язки з родиною ОСОБА_3 . Однак отримати свідоцтво про право на спадщину остання досі не може через створення штучних перешкод іншими особами.
Від представника позивача - адвоката Верьовкіна О.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в її задоволенні, оскільки належних доводів, які б спростували законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони та інші учасники в судове засідання не з'явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно - квартиру АДРЕСА_2 (а.с.16).
Позивач ОСОБА_1 є двоюрідною тіткою ОСОБА_3 , а відтак спадкоємцем п'ятої черги (а.с.10-15,20).
13 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Баранівського районного нотаріального округу Житомирської області Присяжнюка В.О. із заявою про прийняття спадщини, проте їй було відмовлено щодо включення в число спадкоємців, оскільки пропущено строк для прийняття спадщини (а.с.8, 9).
Задовольняючи позовну заяву ОСОБА_1 та визначаючи їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці, суд першої інстанції виходив із наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Проте погодитись із такими висновками не можливо, мотивуючи таким.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вказаний висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19) та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18).
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в повній мірі не з'ясував фактичні обставини, зокрема, наявність спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , а відтак не встановив коло належних відповідачів у даній справі.
Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Баранівського районного нотаріального округу Житомирської області Присяжнюка В.О. громадянкою ОСОБА_2 , як спадкоємцем п'ятої черги 21.02.2019 подано заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 по спадковій справі №150/2018, заведеній 11.09.2018 (а.с.58).
Отже, всупереч доводам позивача ОСОБА_1 вона не є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і крім заявниці є інша особа, яка претендує на спірне спадкове майно, проте до участі у розгляді справи вона не залучена.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у цій справі є інші особи, заінтересовані у розгляді справи. Вирішення спору у даній справі впливатиме на спадкові права і обов'язки цих осіб.
За вказаних обставин, місцевий суд дійшов помилкового висновку, що територіальна громада м. Житомира в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради є належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Враховуючи наведене, рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Сірача Володимира Сергійовича задовольнити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений: 23 березня 2022 року.