Справа № 344/13938/19
Провадження № 11-кп/4808/192/22
Категорія ст.183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
31 березня 2022 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у кримінальному провадженні №12019090010000864 апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15.03.2022р. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Вказаною ухвалою продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
яка обвинувачується в таємному викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб, грабежі золотих сережок і обручки потерпілої, вчиненому повторно із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для її життя чи здоров'я, відповідальність за які передбачена ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України.
Строк дії ухвали 60 днів до 13.05.2022 року включно.
Суд мотивував ухвалу тим, що при обгрунтованому обвинуваченні щодо ОСОБА_5 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_5 оспорює обґрунтованість ухвали суду. Вказує, що судом не було враховано її заперечення на міру запобіжного заходу, а саме те, що в країні було оголошено військовий стан і у зв'язку з цим її мати, яка є інвалідом та має малолітнього сина потребують ще більшої її уваги, на її утриманні 3 малолітніх дітей, які потребують її догляду. Стверджує, що вона вміє шити та готувати їсти і може приносити користь військовим у воєнний час, а наявність самого воєнного стану унеможливлюють ризики, на які посилається прокурор. В матеріалах кримінального провадження відсутні дані про те, що вона порушувала умови запобіжних заходів. Просить змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або підписку про невиїзд.
Провадження розглянуто без участі сторін відповідно до вимог ст. 422-1 КПК України.
З'ясувавши обставини даного кримінального провадження, перевіривши матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим й вмотивованим.
Оскаржена ухвала суду вказаним вимогам закону відповідає, підстав для її скасування чи зміни не встановлено.
Висновок суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_5 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Переконливими є мотиви суду про те, що за наявних обставин справи та даних про особу обвинуваченої, її попередні судимості, лише тримання його під вартою зможе запобігти вказаним ризикам можливого ухилення від суду та дасть суду процесуальну можливість в розумні строки завершити судовий розгляд по суті обвинувачення.
За даними зазначених матеріалах кримінального провадження ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів.
Доводи апелянтки про те, що немає доказів ризиків, які інкримінуються стороною обвинувачення, не може бути підставою для пом'якшення їй запобіжного заходу, оскільки її попередні судимості і вчинення нею ряду злочинів підтверджують ризики про те, що вона може ухилятися від суду і вчинити нові злочини.
Твердження, що продовжений судом запобіжний захід щодо неї є надто суворий і не ґрунтується на матеріалах провадження та змісті ухвали судді є непереконливими. Обвинуваченою не наведено переконливих даних про наявність підстав для зміни їй запобіжного заходу.
За таких обставин слід визнати, що тримання обвинуваченої під вартою забезпечить її належну процесуальну поведінку під час завершення судового розгляду справи, тому апеляційні доводи в цій частині, колегія суддів відхиляє.
Правових підстав для скасування ухвали не встановлено.
Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних процесуальних порушень у цьому провадженні не виявлено.
Таким чином апеляційну скаргу обвинуваченого колегія суддів залишає без задоволення, ухвалу суду - без змін.
Питання про намір обвинуваченої допомагати ЗСУ може вирішуватися лише судом першої інстанції при завершенні судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_5 залишити без задоволення, ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15.03.2022 року щодо неї- без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4