Провадження № 33/803/376/22 Справа № 202/588/22 Суддя у 1-й інстанції - Ігнатенко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
29 березня 2022 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2022 року, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , 14 січня 2022 року о 21 годині 35 хвилин, у м. Дніпро по вул. Осіння 5, керував транспортним засобом Mitsubishi д/н НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляції:
- ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КупАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що станом на 14 січня 2022 року, тобто на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, на офіційному сайті Верховної Ради України ч. 1 ст. 130 КУпАП була викладена ще в редакції до 01 липня 2020 року та передбачала відповідальність за суднами в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а тому підстав для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 працівники поліції не мали.
Окрім цього вказує, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відбулося набагато пізніше, майже через півтори години після початку їхньої розмови, тобто, на момент складання протоколу від вже не був суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, він не відмовлявся від проходження огляду.
Також зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про складання або копії направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Вказує, що його не було відсторонено від права керування транспортним засобом, оскільки працівниками поліції не вилучалося його водійське посвідчення.
Про час, дату та місце судового засідання ОСОБА_1 та його адвокат були належним чином повідомлені, в судове засідання апеляційного суду в черговий раз не з'явилися, а тому вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, вважаю вимоги апеляції такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За приписами вказаної норми закону ст. 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Склад даного адміністративного правопорушення передбачає обов'язкову суб'єктивну сторону у формі прямого умислу, тобто у даному випадку суду необхідно встановлювати чи мало місце добровільне волевиявлення водія про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичній установі.
Відповідно дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, встановлено, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності була зупинена з підстав знаходження передніх фар в неробочому стані. Досить тривалий час велася бесіда працівників поліції з водієм зупиненого ними автомобіля, його пасажиром, проводився огляд їх речей, сумок. Мало місце наявність явних міркувань і погроз з боку працівників поліції про доставку водія ОСОБА_1 до відділу поліції для складання протоколу про адміністративну відповідальність за зберігання наркотичних засобів. При цьому з їх боку були однозначні натяки, що ОСОБА_1 краще відмовитися від огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Такі міркування, погрози та натяки з боку поліцейських осіб слід розцінювати як вчинення з їх боку психологічного тиску на ОСОБА_1 для прийняття ним рішення про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, за наведених обставин, вважаю, що водій ОСОБА_1 був обмежений в своєму волевиявленні щодо оголошення працівникам поліції відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Окрім цього, долучений до матеріалів справи диск з відеозаписом містить не повний запис подій, оскільки відеозапис переривається, а тому неможливо встановити усю хронологію та повну картину обставин наведених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 060555 від 14 січня 2022 року, співробітниками поліції начебто було виявлено у ОСОБА_1 такі ознаки наркотичного сп'яніння, як зіниці очей, що не реагують на світло та неприродна блідість. Однак, відеозапис з нагрудної камери поліцейського не дає достатніх підстав вважати, що апелянт дійсно перебував у стані наркотичного сп'яніння та мав відповідні ознаки. Слід звернути окрему увагу, що вказані ознаки співробітники поліції начебто виявили не одразу, а через досить тривалий час після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що в свою чергу ставить під сумнів об'єктивність зазначених обставин у протоколі.
Звертаю також увагу, що на відеозапису не зафіксовано пропозиція на проходження огляду саме в якому закладу охорони здоров'я, його місцезнаходження, і в матеріалах справи відсутнє направлення, що є порушенням п. 12 розділу 2 Інструкції від 09 листопада 2015 року.
Судом першої інстанції при з'ясуванні обставин також не усунуті наявні суперечності між ними.
Так, відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського, зупинка автомобіля під керуванням ОСОБА_1 відбулась о 21.22 годині.
В протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено, що водій керував автомобілем і від проходження медичного огляду відмовився о 21.35 годині.
При цьому за письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 час відмови водія зазначено о 22-20 годин, а у другого свідка ОСОБА_3 і взагалі час не зазначений.
Крім того, вказані письмові пояснення свідків не завірені підписом уповноваженої особи рядового поліції Орел Є.В., який відбирав пояснення свідків, розпечатані одним текстом, де зазначено відмову водія від проходження як медичного огляду так і за допомогою приладу "Драгер", що унеможливлює з'ясувати від якого саме огляду в якому порядку відмовився водій.
А тому, за наведених встановлених обставин, долучені письмові пояснення свідків є недопустимими доказами винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Наведені обставини судом першої інстанції не перевірені і не з'ясовані, суперечності і недоліки не усунуті, що призвело до передчасного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, зважаю також на те, що матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом на місці складання протоколу, не дивлячись на те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, останній керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння.
Положеннями частини 2 ст. 266 КупАП, передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським з застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
За частиною 3 цієї статті, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
За частиною п'ятою цієї статті, якщо огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, оскільки встановлено, що водій ОСОБА_1 був обмежений в своєму волевиявленні щодо оголошення працівникам поліції відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, долучений до матеріалів справи диск з відеозаписом містить не повний запис подій, що унеможливлює встановити усю хронологію та повну картину обставин наведених у протоколі про адміністративне правопорушення, долученні письмові пояснення свідків є недопустимими доказами, тому необхідно визнати проведений огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння з порушенням вимог ст. 266 КУпАП.
За вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно приписів статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, з огляду на відсутність достатніх допустимих та належних доказів через допущені працівниками поліції грубі порушення вимог закону, що дало підстави для визнання проведеного огляду недійсним, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кононенко