Справа № 727/784/22
Провадження № 1-кп/727/172/22
ПРО ОБ'ЄДНАННЯ КРИМІНАЛЬНИХЗ ПРОВАДЖЕНЬ
15 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального судового провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Чернівці матеріали обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12021262020003576 від 17.12. 2021 року в одне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України із кримінальним провадженням за № 12021262020002314 від 03.09.2021 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України
В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді перебуває кримінальне провадження за № 12021262020002314 від 03.09.2021 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України .
В суд 01.02.2022 року поступив обвинувальний акт до розгляду в кримінальному провадженні № 12021262020003576 від 17.12. 2021 року в одне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України для об'єднання.
Ухвалою суду від 08.02.2022 року було призначено підготовче судове засідання.
Кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Чернівці; підстав для його закриття, повернення або зупинення немає, обвинувальний акт затверджений прокурором та підписаний слідчим, відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Прокурор клопотав перед судом про об'єднання вказаних вище кримінальних проваджень
Учасники процесу не заперечували проти об'єднання наведених вище кримінальних проваджень.
За наведених обставин суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду, враховуючи, що відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, вважає що клопотання прокурора про об'єднання кримінальних проваджень підлягає до задоволення.
Згідно зі ст. 317 КПК України учасникам судового провадження роз'яснюється, що вони мають можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони бажають, також мають право під час ознайомлення робити з матеріалів необхідні виписки та копії.
За змістом ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватись в одне провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають за правилами ст. 217 КПК України. У разі, якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.
Окрім наведеного, в засіданні, прокурор заявив клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту нічного з покладенням ряду обов'язків на ОСОБА_4 . Вважає, що існують ризики передбачені вимогами ст. 177 КПК України, а саме - переховування обвинуваченого від суду; його вплив на потерпілих і свідків та ризик вчинення нового кримінального правопорушення, оскільки саме під час судового розгляду справи, ОСОБА_4 не з'являвшись в засідання, вчиняв нові злочини. Просить клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в його інтересах захисник не заперечували проти заявленого клопотання.
З'ясувавши позицію учасників, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1,2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує особі, стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання або навчання, репутацію підозрюваного, наявність судимостей.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК, в контексті продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя/суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження такого до закінчення строку дії попередньої ухвали.
Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що слідчим належним чином підтверджено у клопотанні та доведено в судовому засіданні прокурором наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для запобігання яких застосовується запобіжний захід, а саме тих, що без застосування запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_4 зважаючи на його особу, може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, у будь-який спосіб впливати на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення а також те, що підозрюваний, не має постійного джерела доходу, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення.
Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, не стійкі соціальні зв'язки підозрюваного, відсутність у нього постійного місця роботи та/або навчання, майновий стан, з урахуванням його характеризуючих даних, віку та стану здоров'я, вважаю щодо нього можливо застосувати запобіжний захід - домашній арешт, який забезпечить можливість запобігання зазначених ризикам, що в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України встановлено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставин, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На стадії судового провадження клопотання про зміну запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, що виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК, яка унеможливлює подання обвинуваченим, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Оцінюючи аргументацію сторін щодо наявності чи відсутності ризиків, які є підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд приходить до висновку, що ризики передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були в основі обрання даного виду запобіжного заходу не відпали. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч.1 ст. 178 КПК.
Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».
оцінивши мету застосування запобіжного заходу, зокрема забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до переконання про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом у нічний час доби на період судового розгляду, але не більше ніж на шістдесят днів.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Оцінивши доводи, наведені прокурором у клопотанні, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено всі умови, необхідні для продовження запобіжного заходу у даному випадку домашнього арешту у нічний час доби, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України відносно вказаного обвинуваченого.
Вирішуючи питання про задоволення клопотання прокурора, суддя також виходить із того, що продовження строку домашнього арешту у певний час доби не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
З огляду на наведене суд приходить до висновку про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням на вказаного обвинуваченого відповідних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 128, 217, 314-317, 334, 177, 178, 194, 199, 369 КПК України, суд, -
Закрити підготовче провадження у кримінальному провадженні кримінальному провадженні № 12021262020003576 від 17.12. 2021 року в одне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України .
Матеріали кримінального провадження кримінальному провадженні № 12021262020003576 від 17.12. 2021 року в одне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та матеріали кримінального провадження № 12021262020002314 від 03.09.2021 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України - об'єднати в одне провадження.
Присвоїти об'єднаному провадженню єдиний унікальний номер справи 727/8856/21, провадження 1кп/727/417/21
Призначити об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.00 години 25 лютого 2022 року.
Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати прокурора, потерпіліх, згідно списків доданих до обвинувальних актів; обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_5 .
Клопотання прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього нічного арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 нічний домашній арешт та покласти на останнього наступні обов'язки:
- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
- не покидати місце проживання - АДРЕСА_1 з 21.00 годин до 07.00 ранку наступного дня;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Визначити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 до 14 квітня 2022 року
Контроль за виконанням даної ухвали в частині застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 покласти на прокурора Кирстю В.
Забезпечити учасникам судового провадження при необхідності їхнє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Ухвала в частизі застосування запобіжного заходу підлягає оскарженню в 7-ми денний термін з дня проголошення, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1