Справа № 556/724/16-ц
провадження №6/562/15/22
"31" березня 2022 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,
секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, -
У поданій заяві представник заявника-адвокат Якобчук П.О. просить визнати виконавчі листи в цивільній справі №556/724/16-ц, видані Здолбунівським районним судом Рівненської області 07 лютого 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №321-08 від 06 серпня 2008 року в сумі 53077 доларів США 07 центів, 21750 грн. 86 коп. пені та 20103 грн. судових витрат, такими, що не підлягають виконанню, мотивуючи відсутністю обов'язку боржника з їх виконання внаслідок укладення з банком додаткового договору, за яким було сплачено стягувачу частину боргу, а решта прощена.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, їх неявка згідно ч.3 ст.432 ЦПК не є перешкодою для розгляду заяви.
Згідно поданого представником заявника клопотання заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, підтримав повністю та просить розглянути без їх участі.
З'ясувавши обставини та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Установлено, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Кредобанк» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №321-08 від 06 серпня 2008 року в сумі 53077 доларів США 07 центів, 21750 грн. 86 коп. пені та 20103 грн. судових витрат.
Після набрання указаним рішенням законної сили, 07 лютого 2017 року позивачу видані виконавчі листи, які були пред'явлені до примусового виконання та постановами державного виконавця Здолбунівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 04 травня 2017 року відкриті виконавчі провадження №53869548 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» бору в сумі 53077 доларів США 07 центів і 21750 грн. 86 коп. пені та №53869027 про стягнення 20103 грн. судових витрат.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Згідно положень ч.1 та ч.2 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Отже, закон передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення (матеріально правові обставини), наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність встановлення питань виконання судового рішення (процесуально-правові обставини).
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.
Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
З долучених заявником до заяви по визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, документів вбачається, що 10 березня 2020 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору №321-08 від 06 серпня 2008 року, за яким у випадку погашення позичальником заборгованості в сумі 161000 грн. та 22024 грн. витрат банку до 10 березня 2020 року, банк відповідно до ст.605 ЦК України звільняє позичальника від обов'язку сплатити залишок заборгованості в сумі 159603,73 грн. та в результаті прощення боргу відповідні грошові зобов'язання за кредитним договором припиняються (пункти 3,4 договору).
Сплата передбачених додатковим договором коштів ОСОБА_1 підтверджується наявними в справі квитанціями №ПН1289 та №ПН1302 від 10 березня 2020 року, випискою по особовим рахункам та довідкою АТ «Кредобанк» від 15 вересня 2020 року про припинення боргових зобов'язань за кредитним договором.
Водночас, докази фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом стягувачем чи боржником державному виконавцю не надаються, що унеможливлює закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» чи з інших підстав, та згідно ст.40 указаного Закону винесення державним виконавцем постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, виокремивши його в окреме провадження.
Такі обставини були встановлені при розгляді попередньої заяви та викладені в ухвалі суду від 26 листопада 2020 року, залишеної без змін ухвалою Рівненського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року.
Нових підстав визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню ОСОБА_1 не наведено, а за повідомленням Здолбунівського районного відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 30 березня 2022 року виконавчі провадження №53869548 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» бору в сумі 53077 доларів США 07 центів і 21750 грн. 86 коп. пені та №53869027 про стягнення 20103 грн. судових витрат на даний час не закінчені та перебувають на примусовому виконанні, доказів сплати виконавчого збору суду заявником не надано.
Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №480/1558/19 та від 28 квітня 2020 року у справі №480/3452/19.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, не доведені, а тому в задоволені заяви слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-260, 268, 432 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: