Справа № 167/176/22
Номер провадження 1-кп/167/54/22
31 березня 2022 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області клопотання прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рожище Волинська область, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого: 29 травня 2019 року Ківерцівським районним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України звільненому від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, судимість за яким у встановленому законом порядку не знята та не погашена, щодо якого 30 червня 2021 року направлено до Рожищенського районного суду Волинської області обвинувальний акт за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який на даний час перебуває на розгляді, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК України)
28 березня 2022 року до Рожищенського районного суду Волинської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022030590000052, щодо ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
07 лютого 2022 року ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 05 квітня 2022 року включно.
Одночасно з обвинувальним актом у данному кримінальному провадженні до суду прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів без можливості внесення застави, оскільки ризики, визначені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та встановлені попередньою ухвалою слідчого судді не змінилися, а продовжують існувати. Зокрема, обвинувачений може мати намір переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Необхідність застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлене тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможуть в повній мірі запобігти встановленим ризикам.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав з підстав, викладених у ньому.
Заслухавши думку прокурора, який клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою просив задовольнити, потерпілої, обвинуваченого та його захисника, які не заперечили проти клопотання прокурора, дослідивши подані матеріали, суд доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, наявність судимостей у обвинуваченого та інші обставини, що не перешкоджають застосуванню запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Із клопотання прокурора вбачається, що у кримінальному проваджнні встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, такі як, можливість обвинуваченим переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, які на даний час не змінилися.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Рожищенським районним судом Волинської області розпочато судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання. Суд не перейшов до судового розгляду кримінального провадження, не заслухано показань обвинуваченого, потерпілої, свідків та не досліджено письмових та речових доказів. Тобто в суді на даний час не досліджено обставин обвинувачення настільки, що можна було б судити про істотне зменшення ризиків, які стали підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Продовжує також існувати ризик переховування обвинуваченого від суду. Такий висновок суду грунтується на тому, що обвинувачений непрацевлаштований, міцних соціальних зв'язків не має та обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років позбавленням волі. Така обставина може спонукати ОСОБА_6 переховуватися від суду.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , окрім наведеного вище, суд враховує, дані щодо особи обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення тяжкого кримінального правопорушення проти власності, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, існує ризик вчинення інших кримінальних правопорушеннь.
Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зав'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики, передбачені п. п 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд приходить до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
На думку суду, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також, визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Відтак, суд доходить висновку, що доводи сторони обвинувачення про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 є достатніми для переконання, що існують передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, і які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою і будь-який більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання таким ризикам, а тому, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
При цьому, беручи до уваги вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, тому суд одночасно із продовженням строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави, враховуючи встановлені підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 194, 196, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, по 29 травня 2022 року, включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та направити для відома та виконання в Державну установу "Луцький слідчий ізолятор".
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.
СУДДЯ ОСОБА_1