Справа № 161/23465/21
Провадження № 2/161/365/22
31 березня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
за участю секретаря судового засідання Юхим А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що вона з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.10.2018. У вказаному шлюбі, в них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що донька проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки в добровільному порядку не надає.
З огляду на наведене позивач просить суд стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Від відповідача надійшов відзив у якому він позовні вимоги визнав частково. Зазначив, що готовий сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 1000,00 грн.
До початку розгляду справи представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов просила задовольнити частково, зокрема стягнути з відповідача в користь позивача аліменти на утримання доньки в розмірі 1700,00 грн.
Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначає, що відповідач, позов визнає частково, зокрема готовий сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 1500,00 грн.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, та подані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.10.2018 (а.с.09).
Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , вбачається, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.08).
Також встановлено, що донька ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю, яка здійснює її виховання, догляд та матеріальне утримання.
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який становить для: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Крім того, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
На підставі наведеного, враховуючи часткове визнання позову відповідачем, у якого на утриманні інших дітей немає, а також пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, вік дитини, матеріальне становище матері, яка на даний час ніде не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів у розмірі 1700,00 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які підлягають стягненню починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, і є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 992,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 11-13, 141,279, 352, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 80, 180-182, 184-185 СК України, Законом України «Про судовий збір», суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1700 (однієї тисячі сімсот) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 );
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта