Справа № 159/5580/19
Провадження № 4-с/159/2/22
30 березня 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,
представника заявника ОСОБА_1 (дистанційно),
представника органу ДВС Голярчука О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Хвищук Наталії Вікторівни на дії головного державного виконавця Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Маковецького Р.М.,
встановив:
1. Стислий зміст позиції учасників справи
1. Представник боржника ОСОБА_2 - адвокат Хвищук Наталія Вікторівна звернулась до суду із вказаною скаргою про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Маковецького Р.М. щодо винесення постанови від 14.06.2021 про відновлення виконавчого провадження №63638107 (далі - ВП) з примусового виконання виконавчого листа № 159/5580/19, виданого 16.11.2020 Ковельським міськрайонним судом Волинської області; визнання протиправною і скасування постанови від 14.06.2021 про відновлення ВП №63638107.
Скарга мотивована тим, що державний виконавець Маковецький Р.М. на виконання судового рішення склав акт від 03.06.2021 про вселення ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1 ; боржником ОСОБА_4 усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_3 та неповнолітньою ОСОБА_5 квартирою АДРЕСА_1 (далі - спірне житло, квартира). Отже рішення суду було виконане ОСОБА_2 в повному обсязі, у зв'язку із чим постановою від 03.06.2021 виконавче провадження ВП №63638107 закінчено.
Однак 14.06.2021 державний виконавець відновив ВП №63638107 за заявою стягувача з тих підстав, що боржник надалі перешкоджає проживати (перебувати) стягувачу у приміщенні - квартирі АДРЕСА_1 .
Заявник вважає такі дії і постанову державного виконавця про відновлення виконавчого провадження протиправними, оскільки він як боржник у виконавчому провадженні не створював перешкод у вселенні і подальшого проживання стягувача у житлі.
Свою позицію, із посиланням на частину шосту статті 67 Закону України «Про виконавче провадження», мотивує тим, що виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове вселення стягувача не здійснюється, якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), не є боржником. В обґрунтування такої позиції повідомив, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані його дружина ОСОБА_6 і малолітня дочка ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Дружина ОСОБА_2 ОСОБА_6 є суб'єктом господарювання. На підставі договору оренди житлового приміщення від 01.07.2021, укладеного між ОСОБА_2 (орендодавцем) і підприємцем ОСОБА_6 (орендар), вказана квартира здається в оренду, у тому числі суборенду. Наведене свідчить, що на даний час, боржник - ОСОБА_2 не перешкоджає проживанню (перебуванню) ОСОБА_3 у квартирі; рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області у справі №159/5580/19 боржником виконане повністю, про що складено відповідний акт від 03.06.2021, а особа, яка перешкоджає проживанню (перебуванню) стягувачу у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 не є боржником у даному виконавчому провадженні, а тому виконавче провадження не може бути відновлене і повторне примусове вселення стягувача не може бути здійснено, відповідно до частини шостої статті 67 ЗУ "Про виконавче провадження".
1.2. У судовому засіданні представник органу ДВС заперечив проти заявленої скарги, зазначив, що постановою державного виконавця від 03.06.2021 було закінчено виконавче провадження з примусового виконання судового рішення у справі № 159/5580/19 (виконавчий лист від 16.11.2020), при цьому ОСОБА_3 і неповнолітню ОСОБА_5 було вселено у квартиру АДРЕСА_1 (про що складено відповідний акт).
Однак, 11.06.2021 ОСОБА_3 звернулась до державного виконавця із заявою про відновлення ВП, оскільки ОСОБА_2 перешкоджає їй і неповнолітній ОСОБА_5 проживати у вказаній квартирі. Керуючись наведеним, державний виконавець 14.06.2021 відновив виконавче провадження. Оскільки дії і рішення головного державного виконавця відповідали законному способу і порядку їх вчинення, просив у задоволенні скарги відмовити.
1.3. ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечила проти задоволення скарги. Зазначила, що після складення акту про її вселення 03.06.2022, ОСОБА_2 змінив замок на вхідних дверях у квартиру, що перешкоджає їй безперешкодно потрапити у житло. Фактично вселення не відбулось, з даного приводу вона зверталась до поліції; в присутності працівника поліції і працівника органу ДВС ОСОБА_3 не змогла потрапити у житло. Тому постанову про відновлення виконавчого провадження вважає правомірною, у задоволенні скарги просить відмовити.
3. Фактичні обставини, встановлені судом.
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.09.2020 позов задоволено повністю; ухвалено вселити ОСОБА_3 та неповнолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартиру АДРЕСА_1 ; зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_5 квартирою АДРЕСА_1 , шляхом надання ключів позивачу від вхідних дверей зазначеної квартири. Судове рішення набрало законної сили.
За вказаним судовим рішенням 16.11.2020 видано виконавчий лист № 159/5580/19, на підставі якого 17.11.2020 було відкрито виконавче провадження № 63638107.
В межах даного виконавчого провадження головним державним виконавцем 03.06.2021 складено акт, яким зафіксовано факт вселення ОСОБА_3 і неповнолітньої ОСОБА_5 в квартиру АДРЕСА_1 ; боржником ОСОБА_2 усунуто перешкоди у користуванні цією квартирою ОСОБА_3 і неповнолітньої ОСОБА_5 шляхом надання ключів позивачу від вхідних дверей квартири.
На підставі вказаного акту головний державний виконавець 03.06.2021 прийняв постанову про закінчення ВП №63638107.
08.06.2021 ОСОБА_3 , у присутності дільничного поліцейського, наданим ОСОБА_2 ключем не змогла відкрити вхідні двері у спірну квартиру.
11.06.2021 ОСОБА_3 звернулась із письмовою заявою до державного виконавця про відновлення ВП 63638107 у зв'язку із вчиненими ОСОБА_2 перешкодами для проживання стягувача у цій квартирі; просила зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні спірним житлом шляхом надання ключів від вхідних дверей квартири.
У судовому засіданні ОСОБА_2 обставини щодо зміни замка у вхідних дверях квартири АДРЕСА_1 не заперечив, однак наголосив, що він особисто цього не робив.
14.06.2021 державний виконавець прийняв постанову про відновлення виконавчого провадження ВП 63638107 про вселення ОСОБА_3 і неповнолітньої ОСОБА_5 у квартиру за вказаною адресою.
Застосовані норми прва; висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами ( ст.18 ЦПК України).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, на що неодноразово звертав увагу Конституційний Суд України (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012, пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).
Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Контроль за виконанням судового рішення в межах примусового виконання покладається на виконавця (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - далі Закон).
Статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення, порушують їх права.
Спірні правовідносини у даному випадку урегульовуються статтею 67 Закону України «Про виконавче провадження».
Як визначено частина першою, другою, п'ятою, шостою статті 67 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про вселення стягувача.
У разі невиконання боржником рішення про вселення стягувача самостійно державний виконавець виконує його примусово.
Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.
Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове вселення.
У разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. У такому разі державний виконавець має право повторно здійснити примусове вселення стягувача та накласти на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до статті 75 цього Закону. Виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове вселення стягувача не здійснюється, якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), не є боржником. Питання про вселення стягувача в такому разі вирішується в судовому порядку.
В межах розгляду даного спору (з огляду на обставини, якими обґрунтовано скаргу) суду необхідно встановити обставини про те, хто саме вчиняє перешкоди проживанню стягувачу у спірній квартирі.
Звертаючись із даною скаргою до суду, боржник у ВП - ОСОБА_2 стверджує, що він не є особою, яка перешкоджає стягувачу проживати у спірному житлі, зазначає, що замок у вхідних дверях замінював не він; додатково вказав, що такі перешкоди виникли у зв'язку із передачею у липні 2021 року квартири в оренду підприємцю ОСОБА_6 (яка є дружиною ОСОБА_2 ).
Так, судом встановлено, що ОСОБА_6 і ОСОБА_2 уклали шлюб 03.09.2019, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка - ОСОБА_7 .
Зареєстрованим місцем проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 є: АДРЕСА_3 .
За вказаною адресою фактично проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , малолітня ОСОБА_7 .
На переконання суду, встановлені обставини щодо зміни замка у вхідних дверях квартири після 03.06.2021 (незалежно від того, хто фактично змінив замок) свідчать про вчинення ОСОБА_2 перешкод у подальшому проживанні ОСОБА_3 і неповнолітньої ОСОБА_5 у спірній квартирі.
Вчинення таких перешкод боржником у ВП - ОСОБА_2 слугувало правомірною підставою для прийняття постанови 14.06.2021 про відновлення ВП № 63638107.
Також судом встановлено, що 01.07.2021 між ОСОБА_2 (орендодавцем) і підприємцем ОСОБА_6 (орендарем) укладено договір оренди житлового приміщення: квартири за адресою АДРЕСА_3 . Відповідно до умов вказаного договору сторони домовились, що об'єкт оренди буде використовуватись орендарем у межах її господарської діяльності у тому числі для здачі квартири у суборенду. Доказів на підтвердження виконання пункту 3 цього договору у частині фактичної передачі квартири орендодавцем орендарю суду не надано.
На вказану обставину скаржник посилається як на підтвердження того, що перешкоди у подальшому проживанні ОСОБА_3 створює не він, а ОСОБА_6 .
У даному випадку необхідно звернути увагу, що договір оренди (від 01.07.2021) укладено після відновлення ВП (14.06.2021), а отже відповідна обставини не існувала станом на момент прийняття державним виконавцем постанови про відновлення ВП.
Обставини щодо укладення договору оренди квартири від 01.07.2021 з метою передачі її в оренду, суборенду суд оцінює як такі, що уцілому вказують на вжиття боржником заходів, спрямованих на уникнення виконання судового рішення навіть після відновлення ВП 14.06.2021.
Отже, судом встановлено, що державним виконавцем дотримані зазначені вимоги законодавства, виконавче провадження відновлене на підставі та у спосіб, визначений Законом - у порядку частини шостої статті 67 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, оскаржувані дії і рішення не порушують прав ОСОБА_2 , як боржника у виконавчому провадженні.
Відповідно до частини третьої статті 451 ЦПК якщо оскаржувані рішення та дії були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись статтями 447-453 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Головуючий:Ю. Ф. Волкова