Справа № 158/260/22
Провадження № 3/0158/118/22
30 березня 2022 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
- за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
15.01.2022 року 02 год. 00 хв., ОСОБА_2 , в с. Завітне по вул. Шевченка, Керував транспортним засобом марки «ЗАЗ 110247», д.н.з. « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, на вимогу поліцейського відмовився в установленому законом порядку пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що слід вирішити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 130 КУпАП в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення із заслуховуванням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у інкримінованому правопорушенні не визнав. Вказав, що відмовився пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння, оскільки в статусі водія не перебував.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , дослідувавши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_3 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух», встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 2.5 ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Законодавець чітко визначає, що суб'єктом, сфера дії на якого поширюється дія Правил дорожнього руху України, зокрема п. «2.5» вказаних Правил, є саме водій.
Незважаючи на заперечення своєї вини ОСОБА_4 , факт його перебування у статусі водія підтверджується відеозаписом із бодікамери поліцейського (а.с.10 - робоча копія відеозапису; файл DSJ_0000005_00000, 2 год. 00 хв. 44 сек. - 02 год. 01 хв 00 сек).
Окрім цього, постановами Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.04.2021 року та 28.09.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву у суду.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Правопорушення, за вчинення якого притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 входить до Глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку» у зв'язку з чим, при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З врахування наведеного, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності з позбавленням права керування транспортними засобами.
Суд не призначає ОСОБА_3 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки транспортний засіб «ЗАЗ 110247» д.н.з. « НОМЕР_1 » не перебуває у приватній власності останнього, а належить ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищенаведене, вважаю за доцільне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 33, 283, 284 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.
В разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови про накладення стягнення, штраф стягнути у подвійному розмірі.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч