про передачу справи за підсудністю
23 березня 2022 року м. Тернопільсправа №921/118/22
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Гевко В.Л., за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю. розглянув матеріали справи
за позовом - керівника Тернопільської окружної прокуратури (46000, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 7) в інтересах держави, в особі
позивача 1 - Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007)
позивача 2 - Тернопільської районної державної адміністрації (майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, 46018)
позивача 3 - Відділу культури, молоді та спорту Тернопільської районної державної адміністрації (вул. Національного Відродження, 27, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47725)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (вул. Швабська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018)
про стягнення неправомірно отриманих грошових коштів в сумі 75 056 грн 55коп.
За участі представників:
Прокурор: Ємець Діана Володимирівна, службове посвідчення №066306 від 06.12.2021; довіреність №15-9ВИХ-22 від 04.01.2022;
Позивача 1: головний спеціаліст-юрисконсульт Коваленко Ольга Ігорівна, посвідчення АБ №006096 від 01.12.2020; витяг з ЄДР ;
Позивачів 2,3 : не з'явилися;
Відповідача : не з'явився.
1. Суть та рух справи.
Керівник Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 - Західного офісу Держаудитслужби, позивача 2 - Тернопільської районної державної адміністрації, позивача 3 - Відділу культури, молоді та спорту Тернопільської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" про стягнення неправомірно отриманих грошових коштів в сумі 75 056 грн 55коп.
У відповідності до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2022 головуючим суддею для розгляду справи №921/118/22 визначено суддю Гевко В.Л.
Ухвалою суду від 23.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.03.2022 о 11 год. 20 хв.
У призначене підготовче судове засідання прибули представниці прокуратури та позивача-1.
Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до Господарського суду Тернопільської області, посилаючись на приписи частини 5 статті 29 ГПК України зазначили, що постачання газу здійснюється для споживача - відділу культури Тернопільської райдержадміністрації.
Таким чином, місцем виконанням договору є територія Тернопільської області. Отже, справа підсудна Господарському суду Тернопільської області.
Представники позивачів 2,3 та відповідача не з'явилися.
У судовому засіданні 22.03.2022 суд вийшов у нарадчу кімнату для постановлення скороченої (вступної та резолютивної) частини ухвали.
23.03.2022 суд після виходу з нарадчої кімнати, постановив скорочену (вступну та резолютивну) частину ухвали про передачу справи за підсудністю.
2. Висновок суду із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 1 ГПК України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 2-3 ст. 4 ГПК України).
Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Статтею 3 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустій і статус суддів".
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Статтею 27 ГПК України передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред'явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями ГПК України.
Статтею 29 ГПК України встановлені випадки визначення підсудності справи за вибором позивача.
Так, частиною 5 статті 9 ГПК України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Викладена правова норма вказує на наявність права вибору підсудності за ініціативою позивача у випадку виконання договорів у певному місці.
При цьому за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі. В даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці. Визначена частиною 5 статті 29 ГПК України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.
Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено статтею 532 ЦК України.
Так, згідно з частиною 1 статті 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
Частиною 2 статті 532 ЦК України визначено, що зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Як вже зазначалось вище, пред'явивши позов до Господарського суду Тернопільської області, прокурор зазначив, що в даному випадку підлягають застосуванню норми щодо визначення підсудності справи за вибором позивача - за місцем виконання договору.
Матеріали справи свідчать, що спірні правовідносини у даній справі виникли на підставі укладеного між відділом культури Тернопільської районної державної адміністрації (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" (Постачальник) Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів за №19-537 від 15.02.2019 та Додаткових угод до нього.
За умовами укладеного правочину Постачальник зобов'язався поставити Споживачу природний газ, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Предметом спору у даній справі є стягнення неправомірно отриманих грошових коштів в сумі 75 056 грн 55 коп.
Таким чином, даний господарський спір не стосується факту виконання зобов'язань по поставці природного газу за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів за №19-537 від 15.02.2019. Предметом спору є стягнення коштів з відповідача.
Зі змісту вказаного вище правочину та додаткових угод до нього не вбачається, що сторонами визначено місце виконання зобов'язань за договором, у тому числі й щодо розрахунків за ним; умови договору та додаткових угод не містять посилання на особливості, через які їх можна виконувати в певному місці.
За наведених підстав, суд прийшов до висновку, що підсудність даного спору визначається з урахуванням статті 27 ГПК України за загальним правилом.
Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Відомості про офіційну адресу місцезнаходження юридичної особи, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" є достовірними.
Згідно отриманого судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", зареєстроване та знаходиться за адресою: вул. Швабська, буд. 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018.
З огляду на встановлені обставини, даний спір має розглядатись в суді за місцезнаходженням відповідача.
Твердження прокурора про можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини 5 статті 29 ГПК України, суд вважає безпідставними.
Таким чином, підсудність даного спору слід визначати за правилами ч.1 ст.27 ГПК України.
За таких обставин, виходячи з приписів статті 27 ГПК України, позовна заява за позовом: керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 - Західного офісу Держаудитслужби, позивача 2 - Тернопільської районної державної адміністрації, позивача 3 - Відділу культури, молоді та спорту Тернопільської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" про стягнення неправомірно отриманих грошових коштів в сумі 75 056 грн 55коп. підлягає передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.
А тому, суд передає матеріали позовної заяви керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 - Західного офісу Держаудитслужби, позивача 2 - Тернопільської районної державної адміністрації, позивача 3 - Відділу культури, молоді та спорту Тернопільської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" про стягнення неправомірно отриманих грошових коштів в сумі 75 056 грн 55 коп., за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.
Частиною 3 статті 31 ГПК України встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
З огляду на зазначене вище, справу №921/118/22 слід направити за територіальною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 27, 29-31, 232-235, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Передати матеріали справи №921/118/22 за позовом: керівника Тернопільської окружної прокуратури (46000, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 7) в інтересах держави, в особі позивача 1 - Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007) ; позивача 2 - Тернопільської районної державної адміністрації (майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, 46018); позивача 3 - Відділу культури, молоді та спорту Тернопільської районної державної адміністрації (вул. Національного Відродження, 27, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47725) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (вул. Швабська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018) про стягнення неправомірно отриманих грошових коштів в сумі 75 056 грн 55 коп. за встановленою підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.
2. Справу №921/118/22 направити за територіальною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області, вулиця Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення з 23.03.2022 та ухвалу може бути оскаржено чи заперечено з підстав та у порядку визначених статтями з 253 по 259 ГПК України.
4. Повний текст ухвали виготовлено - 28.03.2022.
5. Копію ухвали направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
- керівнику Тернопільської окружної прокуратури (46000, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 7)
- позивачу : 1. Західному офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007) ;
- позивачу 2 : Тернопільській районній державній адміністрації (майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, 46018);
- позивачу 3 : Відділу культури, молоді та спорту Тернопільської районної державної адміністрації (вул. Національного Відродження, 27, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47725);
- відповідачу: Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", 88018, м. Ужгород, Закарпатської області, вул. Швабська, 53.
Інформацію по справі, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://court.gov.ua/sud5022/.
Суддя В.Л. Гевко