79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
31.03.2022 Справа № 914/223/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., розглянувши у письмовому проваджені справу
за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 5 155,32 грн.
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд» не здійснювалось.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 2 481,00 грн.
Ухвалою від 31.01.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, судом 31.03.2022 прийнято рішення по справі.
Аргументи позивача
Сторонами 04.01.2019 укладено договір оренди нерухомого майна №Г-11614-19, згідно з яким позивач здав, а відповідач прийняв в користування нежитлове приміщення загальною площею 22,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір припинено 06.10.2020.
16.03.2021 відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 63669422 примусово виконано рішення суду про виселення ФОП ОСОБА_1 із нежитлових приміщень площею 22,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки №4-2302-558 від 10.01.2022 заборгованість складається з орендної плати у сумі 1 626,40 грн. за період з 01.03.2020 до 16.03.2020 та неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном у сумі 3 528,92 грн. за період з 01.03.2021 до 16.03.2021, а разом 5 155,32 грн.
Позиція відповідача
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, пояснень по суті позовних вимог не надав.
04.01.2019 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-11614-19, згідно з яким Позивач здав, а Відповідач прийняв в користування нежитлове приміщення загальною площею 22,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір укладено на термін до 03.01.2022 року.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.09.2020 у справі №914/907/20 позовні вимоги управління комунальної власності було задоволено в повному обсязі: стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - 38 704,39 грн. заборгованості з орендної плати (за період з 01.01.2019 по 29.02.2020) та 6 306,00 грн. - судового збору. Розірвано договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 04.01.2019 №Г-11614 - 19, укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 . Зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути об'єкт оренди шляхом виселення з приміщень загальною площею 22,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір припинено 06.10.2020.
16.03.2021 відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 63669422 примусово виконано рішення суду про виселення ФОП ОСОБА_1 із нежитлових приміщень площею 22,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
07.10.2020 (день, наступний за днем припинення Договору у зв'язку із його розірванням в судовому порядку) до 16.03.2021 (момент звільнення приміщення внаслідок виконавчих дій) відповідач незаконно користувався приміщенням, що було об'єктом оренди за Договором.
Матеріали справи містять копію розрахунку боргу за попередній період - довідки № 4-2302-9220 від 25.03.2020, яка долучалась до матеріалів справи №2 914/907/20.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений сторонами 04.01.2019 Договір оренди нерухомого майна будівель, споруд, приміщень) № Г-11614-19 (є договором найму (оренди) майна.
Як визначено ст. 759, ч. 1 ст. 760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з Довідки Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради станом на 17.03.2020 позивачем нараховано відповідачу орендну плату за Договором за період з січня 2019 по лютий 2020 в сумі 38 704,39 грн. Вказана сума заборгованості погашена відповідачем.
Суд звертає увагу на те, що Ухвалою Львівської міської ради № 121 від 25.02.2021 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 28.04.2020 № 6464 «Про заходи підтримки суб'єктів підприємницької діяльності на період дії карантину» встановлено, що дія Ухвали від 28.04.2020 № 6464 поширюється з 17.03.2020 до 28.02.2021 включно.
Зважаючи на це, позивачем за період з 17.03.2020 до 28.02.2021 не здійснювались нарахування орендної плати для відповідача.
Приміщення по вул. Словацького, 3 у м. Львові повернуто орендодавцю 16.03.2021.
Відтак сума заборгованості з орендної плати з 01.03.2020 по 16.03.2020 складає 1 626,40 грн.
Доказів на підтвердження сплати відповідачем зазначеної суми орендної плати чи заперечення щодо таких нарахувань суду не надано.
Як зазначалось вище, укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) був розірваний на підставі рішення суду від 15.09.2020 у справі № 914/907/20, яке набрало законної сили 06.10.2020.
Згідно з ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відтак, після 06.10.2021 відповідач, користувався об'єктом оренди без правової підстави.
Згідно зі ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Так, у п.п. 9.1-9.3 Договору зазначено, що повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії цього Договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з часу закінчення терміну оренди. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з часу настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1. цього Договору.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема Постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.03.2021 рішення суду у справі № 914/907/20 в частині повернення об'єкта оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 22,7 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Словацького, 3, виконано примусово, об'єкт оренди повернуто позивачу лише 16.03.2021.
Зазначене є підставою для нарахування неустойки в порядку ст. 785 ЦК України.
Згідно із ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Доказів наявності обставин зазначених у ст.617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.
Так, у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відтак, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач після припинення договору оренди у встановлені договором строки об'єкт оренди не повернув та продовжував використовувати нерухоме майно, позивач правомірно нараховував відповідачу неустойку в порядку ст.785 ЦК України, в розмірі 3 528,92 грн. за період з 01.03.2020 по 16.03.2021.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позовні вимоги Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про стягнення з відповідача 5 155,32 грн., з яких 1 626,40 грн. орендної плати за період з 01.03.2021 по 07.06.2021 та 3 528,92 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, судовий збір в розмірі 2 481,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 233-241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; ідентифікаційний код 25558625) заборгованість в загальній сумі 5 155,32 грн. та судовий збір в розмірі 2 481,00 грн.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Горецька З.В.