79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"21" березня 2022 р. Справа №909/258/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді: Марка Р.І.,
Суддів: Матущака О.І.,
Скрипчук О.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження Відділу освіти Тисменицької міської ради від 20.12.2021
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2021 (повний текст рішення складено 26.11.2021)
у справі № 909/258/21 (суддя Фанда О.М.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Сазонова Володимира Володимировича, м. Івано-Франківськ
до відповідача Відділу освіти Тисменицької міської ради, м. Тисьмениця Івано-Франківської області
про стягнення заборгованості в сумі 24 600, 00 грн,
У березні 2021 року Фізична особа-підприємець Сазонов Володимир Володимирович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відділу освіти Тисьменицької міської ради про стягнення 24 600, 00 грн.
Позовні вимоги, ФОП Сазонов Володимир Володимирович обгрунтовує тим, що відповідач не виконав умов договору лізингу (користування) на патент №118627 від 04.01.2021 в частині здійснення лізингового платежу.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2021 позов ФОП Сазонова Володимира Володимировича задоволено, стягнуто з Відділу освіти Тисменицької міської ради на користь ФОП Сазонова Володимира Володимировича 24 600, 00 грн заборгованості та 2 270, 00 грн судового збору.
Оскаржуване судове рішення мотивоване ст. 11, 202, 526, 530, 599, 610, 612, 614, 626 ЦК України, ст. 174, 193, 292 ГК України. Господарський суд Івано-Франківської області дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки факт належного виконання позивачем зобов'язань по договору лізингу підтверджується актом прийому-передачі та введення в експлуатацію сигналізації і відеоспостереження охоронної системи "ІНФОРМАЦІЯ_1", який підписаний зі сторони обох сторін, а також звітами прогармного комплексу пульта охорони, з яких вбачається , що обладнання було змонтовано на обумовлених об'єктах, на яких здійснювалося цілодобове централізоване спостереження.
Щодо твердження відповідача про укладення договору лізингу під впливом обману, суд першої інстанції зазначив, що окрім голослівних тверджень про це, відповідач жодних доказів не надав. Також суд у рішенні суд першої інстанції констатує те, що послуги централізованої охорони та відеоспостереження були виконані позивачем належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи звіти програмного комплексу пульта охорони.
Не погодившись із ухваленим рішення місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2021 відповідач зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки п. 5.2.2. та п. 5.2. договору лізингу, в якому зазначено, що оплата послуг охорони за договором зазначеним в п. 5.1.1. здійснюється за рахунок лізингодавця.
Також відповідач стверджує, що позивач ні в січні, ні в лютому 2021 не надав йому укладений договір охорони з ліцензованим суб'єктом надання охоронних послуг для здійснення охоронних послуг приміщень лізингоодержувача.
Відповідач звертає увагу на те, що між ним та ПП «Агенство журналістських розслідувань» (власником якого є Сазонов В.В.) було укладено договір №01/01 21 від 19.02.2021 на централізоване спостереження із використанням цієї ж охоронної системи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (того ж обладнання) за тими ж об'єктами. А також було підписано договір №27/2 користування ліцензійними правами на патент № НОМЕР_1 та Свідоцтво про реєстрацію авторського права №НОМЕР_2 на Науковий твір «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Додатком №1 до Договору №01/01-21 від 19.02.2021 року було визначено умови розрахунку, серед яких визначено: вартість послуг за охорону Клубовсцького ліцею Тисменицької міської ради і Тисмеиицького ліцею Тисменицької міської ради за січень 2021 року становить 24 600,00 грн; вартість послуг за охорону Клубовецького ліцею Тисменицької міської ради і Тисмеиицького ліцею Тисменицької міської ради за лютий 2021 року становить 16 692,85 грн.
На виконання умов договору №01/01 21 від 19.02.2021 між сторонами підписано: акт №ОУ-0000038 здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень 2021 року на суму 24 600, 00 грн та акт №ОУ-0000039 здачі-приймання робіт (надання послуг) за лютий 2021 року на суму 16 692, 85 грн. Платіжним дорученням № 148 від 01.03.2021 Відділом освіти Тисменицької міської ради оплачено ПП «Агентство журналістських розслідувань», генеральним директором якого є саме Сазонов В.В. грошові кошти в сумі 41 292,85 грн, за послуги охорони Клубовецького та Тисменицького ліцеїв згідно актів №38, №39 та договору №01/01-21 від 19.02.2021.
Наведене вище, на думку відповідача свідчить про те, що користування послугами охорони відповідач здійснював не за рахунок лізингодавця (позивача), а на підставі договору № 01/01-21 від 19.02.2021 укладеного з ПП «Агентство журналістських розслідувань», директором якого є Сазонов В.В. і яке використовує таку ж охоронну систему - «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Щодо складеного між сторонами акту здачі приймання робіт (надання послуг) № СВ - 0000001 від 01.02.2021, відповідач вважає, що оскільки в даному акті відсутні будь-які посилання на приналежність його до договору лізингу (користування) на патент №НОМЕР_1 від 04.01.2021, а також на додаткову угоду договору (користування) на патент№НОМЕР_1 від 04.01.2021, такі обставини, на думку апелянта, свідчать про те, що даний акт суперечить вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, у зв'язку із чим його не можна вважати документом первинного бухгалтерського обліку, а відтак, даний акт не може свідчити про те, що його складено саме на виконання умов договору лізингу (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021.
У відзиві на апеляційну скаргу, ФОП Сазонов Володимир Володимирович зазначає, що апеляційна скарга відповідача є необгрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Щодо необхідності, на думку відповідача, укладення договору охорони з ліцензованим суб'єктом надання охоронних послуг для здійснення охоронних послуг приміщень лізингоодержувача, позивач зазначає, що відповідно до п. 7.3. договору лізингу, лізингодавець несе відповідальність перед лізингоодержувачем у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків суб'єктом надання охоронних послуг, з якими лізингодавцем укладено договори охорони будівель. А про те, що послуги з охорони, що надавав відповідач були належними свідчать наявні в матеріалах справи звіти програмного комплексу пульта охорони, згідно яких, обумовлені сторонами в договорі приміщення здавалися під охорону та знімалися з охорони уповноваженими відповідачем особами, сигнали контролювалися охоронним підприємством і відповідачем не пред'являлися претензії щодо виконання договору. Про надання належних послуг свідчать також підписані сторонами на їх надання акти наданих послуг.
Щодо тверджень апелянта про неналежність акту здачі приймання (надання) послуг№ СВ-0000001 як доказу у справі, позивач зазначає, що наявність чи відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформлені не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних (у даній справі: введення в експлуатацію сигналізації і відеоспостереження охоронної системи «ІНФОРМАЦІЯ_1», звіти програмного комплексу пульта охорони, тощо) вбачається факт виконання певної господарської операції.
Щодо наміру позивача, на думку відповідача, отримати подвійну оплату за одні і ті ж надані послуги охорони, ФОП Сазонов В.В. зазначає, що судом першої інстанції встановлено наявність окремих договорів лізингу на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021, який діяв до 03.02.2021, договорів від 19.02.2021 № 01/01-21 (охоронні послуги) та № 27/2 (ліцензійний договір). Наявність таких обставин свідчить про відсутність покладення з боку позивача на відповідача подвійного фінансового зобов'язання за надані послуги.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.12.2021 вказану справу розподілено до розгляду колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Матущака О.І. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти Тисменицької міської ради та вирішено здійснювати розгляд справи № 909/258/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
31.01.2022 у канцелярію суду надійшло клопотання відповідача № 54 від 28.01.2022 (вх. № 01-05/371/22) про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просить зупинити провадження у справі № 909/258/21 до набрання законної сили судовим рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/63332/18-ц.
На думку відповідача, розгляд справи № 909258/21 є неможливим до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 757/63332/18-ц, оскільки Печерським районним судом міста Києва може бути прийнято рішення про визнання повністю недійсним патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель «Охоронна система «ІНФОРМАЦІЯ_1», тому всі укладені правочини по даному патенту вважатимуться нікчемними в силу припису Закону.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Сама по собі взаємопов'язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. При цьому, вищевказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.
З ухвали Печерського районного суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 757/63332/18-ц не можливо встановити, що позивач на момент укладення договору лізингу (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021 не мав права на використання патенту № НОМЕР_1 шляхом надання дозволу з його використання іншим особам, що має місце у даній справі (№ 909/258/21).
Окрім того, як вірно звернуто увагу позивачем по справі у запереченні на заяву про зупинення провадження у справі, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 757/63332/18-ц (про відмову у роз'ясненні ухвали від 28.01.2019) суд звернув увагу заявника на те, що з мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду від 28.01.2019 вбачається, що у порядку забезпечення позову заборонено власнику спірного патенту вчиняти дії пов'язані з переходом права власності на корисну модель іншим особам (відчуження, видачу дозволів та ліцензій) та заборонено компетентному органу приймати рішення про внесення будь-яких відомостей до відповідного реєстру пов'язаних зі зміною особи власника патенту, видачі ліцензії на використання корисної моделі. В той же час, зазначеною ухвалою не заборонено власнику чинного на момент розгляду справипатенту, використовувати його у своїй господарській діяльності та не обмежено його право визначене Законом забороняти чи надавати дозвіл на використання спірного патенту.
Виходячи з вищенаведеного, беручи до уваги положення ст. 227 та 269 ГПК України судом не встановлено обставин об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення Печерським районним судом міста Києва у справі № 757/63332/18-ц, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній праві, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.
04.01.2021 між ФОП Сазоновим Володимиром Володимировичем (лізингодавець) та Відділом освіти Тисменицької міської ради (лізингоодержувач) укладено договір лізингу (користування) на патент №НОМЕР_1.
Відповідно до п.1.1. Договору об'єктом лізингу у цьому договорі є користна модель, як об'єкт інтелектуальної власності, що створений у сфері технології охоронних систем, патент №НОМЕР_1 від 10.08.2017.
Пунктом 1.3 договору визначено, що під користуванням ліцензійними правами на Корисну модель у даному договрі розуміється передача лізингоодержувачу ліцензійних послуг, ліцензійних не виключних прав ко корисну модель та використання запатентованої охоронної системи «ІНФОРМАЦІЯ_1» для власних потреб.
Відповідно до п. 2.1. договору лізингодавець надає дозвіл на користування Корисною моделлю "ІНФОРМАЦІЯ_1", а лізингоодержувач приймає корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1" з метою використання для власних потреб на час дії договору.
Пунктами 3.1. та 3.2 договору, визначено, що права інтелектуальної власності на патент №НОМЕР_1 протягом усього строку дії договору є власністю лізингодавця та передається для користування лізингоодержувача з метою використання для потреб охорони приміщень закладів, які належать лізингоодержувачу. Обладнання запатентованої Корисної моделі "ІНФОРМАЦІЯ_1" встановлюється лізингодавцем за власний рахунок та вводиться в експлуатацію згідно з актом приймання-передачі та введення в експлуатацію.
Відповідно до п. 4.1 Договору лізингу сторонами погоджено, що за користування правами інтелектуальної власності за Корисну модель лізингоодержувач сплачує лізингодавцю щомісячний лізинговий платіж розмір якого встановлюється за погодженням сторін окремою додатковою угодою.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 04.01.2021 року дговору лізингу (користування) на патент №НОМЕР_1 сторонами погоджено, що вартість місячного лізингового платежу становить 24 600 грн 00 к.
Відповідно до п. 7 додаткової угоди угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до 03.02.2021.
На виконання умов договору позивачем свідчать долучені ним до матеріалів справи копія акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СВ-0000001 від 01.02.2021.
Відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2021 у справі №909/439/21 відмовлено у задоволенні позову Відділу освіти Тисьменицької міської ради до ФОП Сазонова В.В. про визнання недійсним договору лізингу (користування) на патент НОМЕР_1 від 04.01.2021.
Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( пункт 1 ст. 612 ЦК України).
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як зазначено вище між сторонами даної справи укладено договір лізингу (користування) на патент №НОМЕР_1, зазначений договір підписаний сторонами і скріплений печатками сторін 04.01.2021. Також 04.01.2021 сторонами укладено додаткову угоду до договору лізингу (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021, якою погоджено вартість лізингового платежу у розмірі 24 600, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції ухвалою від 29.06.2021 зупиняв провадження у справі № 909/258/21 до розгляду справи № 909/439/21 за позовом Відділу освіти Тисменицької міської ради до Фізичної особи-підприємця Сазонова Володимира Володимировича про визнання недійсним договору лізингу (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2021 у справі № 909/439/21 відмовлено у задоволенні позову Відділу освіти Тисменицької міської ради до Фізичної особи-підприємця Сазонова Володимира Володимировича про визнання недійсним договору лізингу (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021.
З наведеного слідує, що за договором лізингу (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021 між сторонами виникли правовідносини та за результатами яких у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 24 600, 00 грн.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відносини між сторонами у даній справі (№ 909/258/21) виникли з приводу оплати вартості використання відповідачем об'єкта права інтелектуальної власності - корисної моделі "ІНФОРМАЦІЯ_1" та змонтованого за принципом такої корисної моделі обладнання, які належать позивачу не носять характеру фінансових послуг, а тому не можуть регулюватися нормами Закон України "Про фінансовий лізинг". Відтак, посилання відповідача на положення Закону України "Про фінансовий лізинг", зокрема ст. 4 вказаного Закону щодо невідповідності суб'єктного складу даного договору є необгрунтованими.
Щодо посилання ж відповідача на те, що судом першої інстанції проігноровано та не надано правової оцінки п.п. 5.2.2 п. 5.2 договору лізингу, в якому зазначено, що оплата послуг охорони за договором зазначеним в п.5.1.1 здійснюється за рахунок лізингодавця, суд вважає наступне.
Судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до п. 5.1.1. договору лізину (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2022 лізингодавець має право здійснювати контроль за цільовим використанням встановленого обладнання запатентованої охоронної системи «ІНФОРМАЦІЯ_1» згідно з умовами цього договору.
Як вірно встановлено судом першої інстанції договором лізингу не передбачено обов'язку надавати копію договору охорони, тощо, укладення якого передбачається між лізингодавцем та суб'єктом охоронних послуг , передбаченого п.5.2.1.
Поряд з тим, відповідно до п.7.3 договору лізингу лізингодавець несе відповідальність перед лізингоодержувачем у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків суб'єктом надання охоронних послуг, з яким лізингодавцем укладено договори охорони будівель.
Відповідно до акту прийому передачі та вводу в експлуатацію обладнання сигналізації і відеонагляду охоронної системи «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 04.01.2021 охоронна система «ІНФОРМАЦІЯ_1» встановлена на об'єктах: Клубовецького ліцею Тисьменицької міської ради і Тисьменицького ліцею Тисьменицької міської ради і на цих об'єктах також зроблені пусконалагоджувальні, випробувальні роботи і програмування засобів ОС і встановлені сертифіковані прилади і сповіщувачі, тощо.
Даний акт складений на виконання договору лізингу (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021 і підписаний обома сторонами без зауважень.
Окрім того, наявними у матеріалах справи звітами програмного комплексу пульта охорони підтверджується, що в січні 2021 року обумовлені сторонами в договорі та акті від 04.01.2021 приміщення здавалися під охорону та знімалися з охорони уповноваженими відповідачем особами, сигнали контролювалися охоронним підприємством. Доказів, які би свідчили про наявність претензій щодо виконання договору позивачем за січень 2021, відповідач суду не надав.
В подальшому на виконання договору лізингу (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021, між сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СВ-0000001 від 01.02.2021 на суму 24 600, 00 грн
Сам договір лізину (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2022 (чинність якого встановлена рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/439/21), акт прийому-передачі та вводу в експлуатацію обладнання сигналізації і відеонагляду охоронної системи «ІНФОРМАЦІЯ_1», як і акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СВ-0000001 від 01.02.2021 підписано відповідачем без зауважень.
Такі обставини справи свідчать про те, що договір лізингу (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021 позивачем у справі виконано. Однак в матеріалах справи відсутні докази його виконання відповідачем, що в силу ст. 526, 612, 629 ЦК України свідчить про обгрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що акт прийому-передачі та вводу в експлуатацію обладнання сигналізації і відеонагляду охоронної системи «ІНФОРМАЦІЯ_1» не відповідає договору лізингу та вимогам ЗУ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".
Системний аналіз законодавчих актів щодо регулюють питання здійснення господарської діяльності вбачається, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів. Отже крім обставин оформлення первинних документів, слід встановити наявність або відсутність реального руху такого товару (послуг).
Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається факт виконання певної господарської операції.
У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання товару чи надання послуги, сторони не позбавлені можливості доводити такі обставини іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 05.12.2018 у справі №915/878/16.
Таким чином, відсутність в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СВ0000001 від 01.02.2021 посилань на договір лізингу та відображення предмету "Послуги охорони за січень 2021" замість "Користування правами інтелектуальної власності на корисну модель" не спростовує обов'язку відповідача щодо сплати отриманої послуги (за січень 2021) та не спростовує того, що господарські відносини між сторонами здійснювались. Їх здійснення, окрім, на думку відповідача, спірного акту здачі-приймання (який підписаний сторонами договору та містить відтиск печатки відповідача), підтверджується також іншими доказами у справі, а саме самим договором лізингу та, як зазначено вище звітами програмного комплексу пульта охорони за січень 2021 року.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що докази наявності інших договірних відносин між сторонами за січень 2021 у матеріалах справи відсутні, що підтверджує факт підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СВ0000001 від 01.02.2021 на виконання умов договору лізину (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021
Також, відповідач стверджує, що позивач намагається стягнути з відповідача подвійну плату за надані послуги, оскільки 19.02.2021 між Відділом освіти Тисьменицької міської ради та ПП «Агенство журналістських розслідувань» (власником якого є Сазонов В.В. ) укладено договір №01/01-21 та договір 27/2 користування ліцензійними правами на патент № НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію авторського права № НОМЕР_2 на науковий твір «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Дані договори укладено на охорону майна Клубовецького ліцею Тисьменицької міської ради (вул. Стародорожна, 1, с. Клубінці, Івано-Франківська область) і Тисьменицького ліцею Тисьменицької міської ради (вул. Липова, 9, м. Тисьмениця, Івано-Франківська область).
Загальна вартість договору на централізоване спостереження за об'єктом № 01/01-21 від 19.02.2021 становить 41 292, 85 грн.
Про виконання зазначеного вище договору відповідач надає суду акти здача-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000038 (на суму 24 600, 00 грн), № УО-0000039 (на суму 16 692, 85 грн) та копію платіжного доручення № 148 від 01.03.2021 про оплату наданих позивачем послуг.
На думку відповідача, оплачені послуги за вказаним вище договором свідчить про те, що даний позов (про стягнення 24 600, 00 грн за договором договору лізину (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021 та актом здачі -прийняття робіт (надання послуг) № СВ-0000001 від 01.02.2021) спрямований на стягнення з відповідача подвійної плати за надані послуги.
На думку суду апеляційної інстанції такі твердження апелянта не відповідають обставинам справи, оскільки акт здачі -прийняття робіт (надання послуг) № СВ-0000001 від 01.02.2021 та акти здачі-приймання № ОУ-0000038, № УО-0000039 є окремими актами про надання (виконання) позивачем відповідачу окремих послуг. Зокрема у актах № ОУ-0000038, № УО-0000039 чітко визначено, що такі складені на виконання договору № 01/01-21 від 19.02.2021.
Такі обставини підтверджуються також тим, що в укладеному договорі лізину (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021 додатками зазначено, зокрема, акт приймання-передачі та вводу в експлуатацію обладнання охоронної системи «ІНФОРМАЦІЯ_1» і п. 4.1. договору в якому зазначено, розмір щомісячного лізингового платежа встановлюється за погодженням сторін окремою додатковою угодою (в даному випадку додатково угодою від 04.01.2021 договору лізингу (користування) на патент № 116827 від 04.01.2021, на суму 24 600, 00 грн).
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції пунктом 9.1 договору лізингу (користування) на патент №НОМЕР_1 від 04.01.2021 визначено, що вказаний договір діє до 03.02.2021, а договори №01/01-21 (охоронні послуги) та №27/2 (ліцензійний договір) укладені 19.02.2021, тобто після припинення дії договору лізингу. Відтак подвійним стягненням за надані послуги не можна вважати виконання двох окремих договорів, кожен з яких передбачає надання різних послуг і період чинності яких відрізняється між собою.
Таким чином, оскільки, як встановлено вище, позивач виконав умови договору лізину (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021, що підтверджується актом прийому-передачі та вводу в експлуатацію обладнання сигналізації і відеонагляду охоронної системи «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 04.01.2021, звітами програмного комплексу пульта охорони за січень 2021 та актом здачі-прийняття робіт надання послуг № СВ-0000001 від 01.02.2021, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про задоволення позовних вимог ФОП Сазонова В.В. і стягнення з Відділу освіти Тисьменницької міської ради 24 600, 00 грн..
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржниками не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішень та для задоволення апеляційної скарги. Таких підстав апеляційним судом також не встановлено.
Отже, оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Відділу освіти Тисменицької міської ради від 20.12.2021 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2021 у справі № 909/258/21 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя Марко Р.І.
Суддя Матущак О.І.
Суддя Скрипчук О.С.