31 березня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/149/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коломийської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціальної політики Коломийської міської ради (далі - відповідач або Управління), в якому просить:
- визнати незаконною бездіяльність Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради щодо не проведення перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, відповідно дост.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Департамент соціальної політики Коломийської міської ради, здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченому ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням проведених раніше виплат.
1.2. Ухвалою суду від 12.01.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
1.3. Ухвалою суду від 31.03.2022 року замінено найменування відповідача по справі з Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради на Управління соціальної політики Коломийської міської ради
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. Відповідно до змісту позову, позиція позивача обґрунтовується наступним.
2.2. Так, в обґрунтування позовних вимог позивача зазначає, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 та згідно зі статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон № 3551-XII) йому, як учаснику бойових дій, передбачено щорічно до 5 травня виплату разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що у 2021 році становить 8845 грн.
2.3. Однак, вказує, що за 2021 рік здійснено виплату такої допомоги у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 “ Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - Постанова №325), а саме у розмірі 1491 грн. Тобто, вищезгадана допомога виплачена не у повному обсязі, а тому сума недоотриманих коштів складає 7354 гривень.
2.4. При цьому, вказує, що згідно частин 1, 2 статті 17-1 Закону № 3551-XII, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами пращ та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
2.5. Станом на дату звернення до суду, він є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка перебуває на грошовому (фінансовому) забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_2 . У 2021 році виплата вищезазначеної допомоги здійснювалась йому через військову частину НОМЕР_2 м. Коломия.
Позиція відповідача
2.6. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову з огляду на те, що у 2021 році позивачу до 5 травня виплачено разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій, у розмірі, який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325, в межах бюджетних асигнувань державного бюджету передбачених на вказану виплату.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. ОСОБА_1 відповідно до посвідчення від 15.04.2019 року серії НОМЕР_3 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
3.3. Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 29.12.2021 року №2092 ОСОБА_1 в період з 26.02.2021 року по 13.07.2021 року та з 12.08.2021 року по 06.11.2021 року брав участь в операції об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
3.2. З матеріалів справи судом встановлено, що у 2021 році позивачу виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі 1491,00 грн., що також підтверджується доводами позивача. При цьому, згідно доводів позивача у 2021 році виплата вищезазначеної допомоги здійснювалась йому через Військову частину НОМЕР_2 м. Коломия.
3.3. Не погоджуючись із розміром виплаченої йому допомоги позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати йому недотриманих коштів одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій. Однак, листом від 06.12.2021 року №П-1519 Департамент надав відповідь про відмову у нарахуванні допомоги у бажаному заявником розмірі. Така відповідь мотивована тим, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2021 році Департаментом не проводилася, так як позивач у списках на виплату вищевказаної допомоги відсутній.
3.4. Поряд з цим, представник відповідача у відзиві на позовну заяву наголошує, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, у 2021 році здійснювалася позивачу у розмірі, який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325.
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Предметом оскарження у цій справі є відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу недоотриманих коштів одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік. Відтак, суд у цій справі надасть оцінку такій відмові через призму верховенства права.
4.2. Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
4.3. Пільги часникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону №3551-XII. Відповідно до частини 5 статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року № 367-XIV) - щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
4.4. У відповідності до частини 1 статті 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
У свою чергу, згідно частини 2 статті 17-1 Закону №3551-XII, військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
4.5. Згідно пункту “б” підпункту 1 пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину 5 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” викладено у такій редакції: “Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплату разової грошової допомоги у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
4.6. У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
4.7. Таким чином, на дату звернення позивача із заявою до відповідача про перерахунок допомоги, діяла стаття 12 Закону №3551-XII у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
4.8. Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 року також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, яким було встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
4.9. Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
4.10. На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: №147 від 31 березня 2015 року, №141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року, №112 від 19 лютого 2020 року та №325 від 08 квітня 2021 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій.
4.11. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, додатком якого визначено розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”. Зокрема, згідно вказаного додатку разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.
4.12. Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
4.13. У вказаному рішення Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону №3551-XII, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
4.14. Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
4.15. Разова грошова допомога учасникам бойових дій є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
4.16. Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950 р.), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
4.17. У відповідності до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
4.18. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
4.19. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
4.20. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Суханов та Ільченко проти України” (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
4.21. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 року №5-рп/2005, від 29.06.2010 року №17-рп/2010, від 22.12.2010 року №23-рп/2010, від 11.10.2011 року №10-рп/2011).
4.22. Відповідно до частини статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
4.23. Отже, з 27.02.2020 року приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 12 Закону №3551-XII та приписи статті 12 Закону №3551-XII (у редакції пункту 20 Розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”) об'єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня, зокрема, для учасників бойових дій.
4.24. Таким чином, суд прийшов до висновку, що з 27.02.2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб - учасників бойових у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
4.25. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
4.26. Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
4.27. Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15.12.2020 року № 1082-IX встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.
4.28. Розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році становить 8845 грн. (1769 грн х 5).
4.29. Суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України не можуть змінювати приписів законів України і не позбавляють позивача цього права.
4.30. Судом у цій справі встановлено, що позивач, станом на дату звернення до суду, був діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка перебуває на грошовому (фінансовому) забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_2 . При цьому, позивач стверджує, що у 2021 році виплату вищезазначеної допомоги здійснено йому через військову частину НОМЕР_2 м. Коломия у розмірі 1491 грн.
4.31. Як наголошувалося судом раніше, згідно частини 2 статті 17-1 Закону №3551-XII, військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
4.32. Однак, у відповідь на звернення позивача відповідачем зазначено про те, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2021 році відповідачем не проводилася, так як позивач у списках на виплату вищевказаної допомоги відсутній.
4.33. Дійсно, з огляду на положення статті 17-1 Закону №3551-XII, а також те, що позивач був діючим військовослужбовцем, який проходив службу, пряма виплата Департаментом не здійснювалася. Водночас, враховуючи те, що позивач має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, суд вважає, що відповідачу належало перерахувати відповідні кошти на спеціальні рахунки військової частини за місцем служби позивача.
4.34. Однак, у суду відсутні відомості про те, чи позивач продовжує нести службу у відповідній військовій частині, а відтак існують сумніви щодо можливості цільового використання коштів, призначених для виплати позивачу, у разі нарахування таких Департаментом на спеціальні рахунки військової частини.
4.35. А тому, суд у цій справі вважає, що позивачем обрано вірний спосіб захисту свого порушеного права шляхом зобов'язання відповідача прямого нарахування та виплати позивачу недоотриманих коштів разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
5.3. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, відмовляючи позивачу у здійсненні нарахування та виплати недоотриманих коштів одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, діяв не на підставі Конституції та законів України, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
5.4. Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені статтею 245 КАС України, та неправомірність дій відповідача у вищевказаній частині, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі 7354 грн, враховуючи, що йому частково виплачено таку в розмірі 1491 грн (8845 грн - 1491 грн = 7354 грн).
5.5. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.
5.6. При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат.
6.2 У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, №3674-VI. Доказів понесення сторонами інших судових витрат суду не надано. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коломийської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Управління соціальної політики Коломийської міської ради щодо відмови у донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати Управління соціальної політики Коломийської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у розмірі 7354 гривні.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач - Управління соціальної політики Коломийської міської ради (Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. В.Чорновола, буд. 55, код ЄДРПОУ 03193399).
Суддя О.В. Анісімов