Справа № 560/19562/21
іменем України
31 березня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 456 від 24.06.2021 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності зі зміною цільового призначення на території Чорноострівської селищної ради за межами села Везденьки".
2. Зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яка розташована за межами населеного пункту с. Везденьки Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржуване рішення не відповідає Земельному кодексу України.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано у відповідача:
- письмову інформацію із зазначенням підстав прийняття оскаржуваного рішення, та доказів на підтвердження цього;
- письмову інформацію щодо наявності підстав (із підтверджуючими документами, у разі зазначення таких), які передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населенного пункту с. Везденьки Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області. (відповідно до заяви, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 456 від 24.06.2021).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк не скористався. Витребуваної інформації також не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач звернулась до Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області із заявою від 09.01.2021 (вх. №Д/447 від 09.04.2021) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, що розташована в с.Везденьки за межами населеного пункту Чорноострівської селищної ради.
До заяви було додано копії паспорту, картки фізичної особи - платника податків та викопіювання з публічної кадастрової карти із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.
Відповідачем підготовлено проект рішення, в якому вказано про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення орієнтовною площею 2,0 га (за рахунок частини сформованої земельної ділянки комунальної власності площею 2,1767 га, цільове призначення землі запасу 16.00, кадастровий помер 6825081100:03:009:0525) з подальшою передачею у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, на території Чорноострівської селищної ради Хмельницького району, Хмельницької області за межами с. Везденьки.
Однак за наслідками розгляду заяви на сесії ради відповідачем було прийнято рішення "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності із зміною цільового призначення на території Чорноострівської селищної ради за межами с. Везденьки" №456 від 24.06.2021, згідно якого рішення не прийнято.
Листом №1058 від 21.07.2021 відповідач повідомив, що проект рішення з приводу розгляду заяви не набрав достатньої кількості голосів депутатів для прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.
При цьому, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року по справі №723/1964/14-а.
Чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
При цьому жодної мотивації відмови прийняте відповідачем рішення не містить. У той же час, відсутність необхідної кількості голосів "за" також не підпадає під підстави, визначені частиною сьомою статті 118 ЗК України.
На виконання ухвали суду відповідачем не надано письмової інформації та доказів щодо наявності підстав, які передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.
Як наслідок, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17 оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Стосовно дискреційних повноважень суд зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Натомість, у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі №825/2228/18.
Також суд зазначає, що застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов'язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив в його задоволенні.
В такому разі, суд під час перевірки підстав прийняття рішення, перевіряє конкретні підстави відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. У разі визнання незаконності підстав, що стали причиною прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, доцільним способом захисту є власне зобов'язання уповноваженого суб'єкта прийняти конкретне рішення, а не зобов'язання повторно розглянути клопотання. Оскільки клопотання вже було розглянуто, рішення прийнято, тому повторний розгляд клопотання не захистить прав заявника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2020 року по справі № 1140/2559/18.
З огляду на наведене, враховуючи, що судом встановлено протиправність оскаржуваного рішення, ненадання відповідачем жодних доказів на обґрунтування його прийняття, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено прохання про встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення, про що суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Позивач не навів аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і не надав доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача в частині встановлення відповідачу строку для подання до суду звіту про виконання рішення суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2020 року по справі №804/5361/16 та від 26 березня 2020 року по справі №823/175/17.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
З урахуванням задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви у сумі 908 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області № 456 від 24.06.2021.
Зобов'язати Чорноострівську селищну раду Хмельницького району Хмельницької області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, що розташована за межами населеного пункту с. Везденьки Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 31 березня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Чорноострівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області (вул. Незалежності, 13,Чорний Острів,Хмельницький район, Хмельницька область,31310 , код ЄДРПОУ - 04403901)
Головуючий суддя Д.А. Божук