Справа № 560/15958/21
іменем України
30 березня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 84 відсотки від щомісячної суддівської грошової винагороди працюючого судді районного суду з 1 березня 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області з 1 березня 2020 року провести ОСОБА_1 перерахунок розміру довічного щомісячного грошового утримання судді у розмірі 84 відсотки від щомісячної суддівської грошової винагороди працюючого судді районного суду та виплатити різницю між виплаченим та перерахованим розміром довічного щомісячного грошового утримання з березня 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області в подальшому стосовно ОСОБА_1 утримуватися від проведення нарахування та виплати довічного щомісячного грошового утримання судді у розмірі меншому ніж 84 відсотки від щомісячної суддівської грошової винагороди судді та від зменшення 84 відсотків довічного щомісячного грошового утримання судді;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, судді, які перебувають у відставці, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Зазначає, що на звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що позивачу відмовлено у такому перерахунку у зв'язку із тим, що після 18.02.2020 не відбулося підвищення розміру суддівської винагороди працюючих суддів. Просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 06.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив про відсутність підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з огляду на те, що 18.02.2020 Конституційним судом України прийнято рішення №2-р/2020, яким визнано неконституційними окремі положення розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), зокрема визнано таким, що не відповідає Конституції України пункт 25 вказаного вище розділу. Однак, Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 не містить положень щодо порядку його виконання. Таким чином, з 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці регулюється статтею 142 Закону № 1402-VIII, відповідно до вказаної статті вирішується також питання перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, зокрема - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Просив у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв'язку зі складністю справи, та з метою з'ясування всіх обставин справи. Враховуючи те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало клопотання, в якому просить позовну заяву залишити без розгляду.
Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.12.2021 №6541-5795/Б-17/8-2200/20 про відмову щодо перерахунку пенсії. Тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
Суд встановив, що Указом Президента України від 27 грудня 2001 року №1271/2001 та наказом управління юстиції у Хмельницькій області від 21 березня 2002року №31 /к ОСОБА_1 призначено суддею Красилівського районного суду Хмельницької області.
Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 11 липня 2019 року №1835/о/15-19 позивача звільнено з посади судді Красилівського районного суду Хмельницької області, у зв'язку із виходом у відставку та наказом голови Красилівського районного суду Хмельницької області від 16.07.2019 №74 відраховано зі штату районного суду.
З 16.07.2019 ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII).
17.03.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви було надано довідку від 16.03.2020 № 144 про суддівську винагороду станом на 18.02.2020, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.03.2020 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в зв'язку з відсутністю станом на дату звернення законодавчих підстав, про що повідомлено листом від 03.04.2020 №2200-0319-8/12641.
03.12.2020 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про надання роз'яснень щодо підстав відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням довідки від 16.03.2020 № 144.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 6541-5795/В-2200/20 від 17.12.2020 позивачу повідомлено підстави відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням довідки від 16.03.2020 № 144 доданої до заяви від 17.03.2020.
Вважаючи відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII (далі - Закон №1402-VІІ).
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами 4 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Разом з цим, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Законом України від 16.10.2019 №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019, були виключені пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII.
Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 01.01.2020: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Водночас, рішенням від 18.02.2020 № 2-р/2020 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов до висновку, що судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично.
Згідно з частиною 1 статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Тому з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій відповідача у відмові позивачу провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області від 16.03.2020 №144 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області від 16.03.2020 №144, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Щодо позовної вимоги позивача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84% суддівської винагороди, суд зазначає, що підстав для задоволення вказаної позовної вимоги немає, оскільки будь-якого рішення щодо обмеження щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача граничним розміром відповідачем не приймалось.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 06.03.2018 по справі №696/1016/17.
При цьому, в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, і потрібно враховувати, що суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє, а тому права позивача в цій частині не порушені, така вимога є передчасною, і відповідно задоволенню не підлягає.
Щодо посилань відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановленим статтею 122 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 138 Закону України "Про статус суддів", який був чинний на час отримання позивачем щомісячного грошового утримання, стосовно розміру якого виник спір, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення віку, встановленого першим реченням цієї частини, право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: - 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; - 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; - 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; - 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу"
Для визначення застосовності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" необхідно визначитися з природою цієї виплати.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді.
Відмінність щомісячного грошового утримання працюючого судді від щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці полягає у тому, що судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, цю виплату одержують виключно з Державного бюджету України, а судді у відставці - з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (рішення Конституційного Суду України 14 грудня 2011 року N 18-рп/2011).
Тобто щомісячне довічне грошове утримання в розумінні спірних відносин є різновидом соціальної виплати (пенсії), яка нараховується державою за результатом багаторічної праці судді на посаді.
Абзацом 2 пункту 2 Розділу V Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України N 3-1 від 25 січня 2008 року (в редакції чинній на час звернення позивача до суду) встановлено, що порядок виплати щомісячного довічного утримання у разі поновлення його виплати, за минулий час, за час перебування особи на повному державному утриманні, за час перебування в місцях обмеження або позбавлення волі, у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон, утримання надміру виплачених сум та відрахувань зі щомісячного довічного утримання здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частин другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Тобто за змістом вказаної статті нараховані суми пенсій, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому, до вимог щодо нарахованих сум строк звернення до суду з адміністративним позовом не застосовується.
Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постанові від 19 лютого 2020 року (справа N 560/4105/18).
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач довів, а відповідач не спростував правомірність заявлених позовних вимог, тому, наявні правові підстави для їх часткового задоволення.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не обов'язком.
Враховуючи обставини даної справи, вимога про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення не підлягає задоволенню.
Враховуючи приписи статті 139 КАС України та те, що при зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в розмірі 908,00 грн., судові витрати необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 17.03.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області від 16.03.2020 №144.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області від 16.03.2020 №144, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.< Повне рішення складене >
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя І.І. Тарновецький