Справа № 420/26417/21
31 березня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС в Одеській області в списанні заборгованості (недоїмки) ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 15 702,62 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області видалити з інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 , дані про наявність заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 15 702,62 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464, визначено, що особи, які зазначені в п.п. 4. та 5-1 ч.1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. ОСОБА_1 з 14.03.2017 року є інвалідом ІІІ групи, а отже не повинна сплачувати за себе єдиний внесок. Водночас відповідачем протиправно в інтегрованій картці платника податків - ОСОБА_1 , обліковуються дані про наявність у позивача заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 15 702,62 грн., що слугувало підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 01.02.2022 року адміністративну справу №420/26417/21 судом було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
17.02.2022 року через канцелярію суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та серед іншого зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464 особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та отримуються відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Водночас відповідно до фактичних обставин справи, згідно довідки №1067 від 09.09.2021 року від Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації (Біляївського відділу) ОСОБА_1 перебуває на обліку в відділі соціального захисту населення Одеського районі та їй призначено тільки допомогу при народженні дитини з 01.09.2019 року по 01.09.2022 року, інших видів соціальних виплат позивач не отримує.
Суд зазначає, що приписами ч.4 ст.9 КАСУ визначений обов'язок суду вжити визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 3 цієї ж статті КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно положень ч.ч. 6-9 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Так під час розгляду даної адміністративної справи судом було виявлено необхідність доручити позивачу - ОСОБА_1 надати до суду інформацію та належним чином засвідчені докази на її підтвердження щодо отримання нею соціальних виплат у період з березня 2018 року по грудень 2020 року.
При цьому суд зазначає, що підготовка та надсилання витребуваних судом документів може зайняти певний час. Сторонам при надісланні цих доказів також повинна бути забезпечена можливість для ознайомлення із доказами, які стосуються спірних правовідносин.
Водночас суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлені строки розгляду адміністративних справ в порядку спрощеного позовного провадження, що ускладнює повне та об'єктивне збирання доказів у визначений процесуальним законом час, ретельне їх дослідження та надання ним оцінки судом.
Разом з тим, зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Статтею 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення. Положення цієї норми передбачає обов'язок суду зупинити провадження у разі об'єктивної неможливості розгляду справи до отримання необхідних суду доказів. При цьому зазначена норма також передбачає умову - коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до спірних правовідносин норми закону, яка регламентує подібні відносини.
На другій стадії процесу правозастосування, а саме при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено, що є прогалиною в законодавстві.
Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити ситуацію, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосування в такому разі долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.
На підставі вищевикладеного, враховуючи необхідність у збиранні додаткових доказів по справі №420/26417/21, суд, застосовуючи аналогію закону, з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін, вважає за необхідне зупинити провадження по справі №420/26417/21 на підставі п. 6 ч.2 ст. 236 КАС України до виконання позивачем доручення суду та надіслання нею витребуваних судом доказів.
Частиною 2 ст. 241 КАС України визначено, що всі процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, а також клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5-11, 77, 80, 90, 236, 241, 243, 248, 256, 287, 293-295 КАС України, суд, -
Витребувати у ОСОБА_1 інформацію та належним чином засвідчені докази на її підтвердження щодо отримання нею соціальних виплат у період з березня 2018 року по грудень 2020 року.
Доручити ОСОБА_1 надати витребувану інформацію та належним чином засвідчені документи на її підтвердження до Одеського окружного адміністративного суду (65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14) протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Провадження в адміністративній справі №420/26417/21 зупинити на підставі п.6 ч.2 ст. 236 КАС України до виконання доручення суду.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України виключно з підстав зупинення провадження у справі.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя Білостоцький О.В