ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" березня 2022 р. справа № 300/5906/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 62686,46 грн., -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), 07.10.2021 звернулося в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 62686,46 грн. по платежу орендна плата з фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в сумі 62686,46 грн. Податковим органом відповідачу направлялась податкова вимога форми "Ф" від 16.03.2018 №917-53, однак зазначена заборгованість у добровільному порядку не сплачена. За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
12.10.2021 судом надіслано до Управління ДМС в Івано-Франківській області запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
25.10.2021 та 01.11.2021 на адресу суду від Управління ДМС в Івано-Франківській області надійшло повідомлення, згідно якого відповідач значиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.39, 40).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов (а.с. 33-34).
Відповідачем 11.03.2022 отримано ухвалу про відкриття провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 42).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд зазначає, що відповідачем не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
За фізичною особою ОСОБА_1 рахується заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в сумі 62686,46 грн. Даний податковий борг відповідача виник в результаті несплати узгоджених податкових повідомлень-рішень з орендної плати з фізичних осіб, а саме:
Основні зобов'язання в сумі 48918,00 грн, згідно податкових повідомлень-рішень;
- форми "Ф" №90380-5313-0909 від 18.06.2019 року на суму 19602,12 грн за податковий період 2019 року. У зв'язку із частковим погашенням сума стягнення становить 3763,23 грн (а.с. 11);
- форми "Ф" №98025-5333-0909 від 24.06.2020 року на суму 19602,12 грн за податковий період 2020 року (а.с. 12);
- форми "Ф" №735004-2409-0909 від 28.05.2021 року на суму 19602,12 грн за податковий період 2021 року (а.с. 10);
- форми "Ф" №735006-2409-0909 від 28.05.2021 року на суму 5950,53 грн за податковий період 2021 року (а.с. 10);
штрафних санкцій на суму 8865,05 грн. згідно:
- з податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" №0109805333 від 09.10.2019 року на суму 59,44 грн., що винесене на підставі акта камеральної перевірки про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 01.10.2019 №129 (а.с. 13);
- з податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" №0109785333 від 09.10.2019 року на суму 6359,81 грн., що винесене на підставі акта камеральної перевірки про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 01.10.2019 №129 (а.с. 14);
- з податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" №0015065333 від 13.02.2020 року на суму 2445,80 грн., що винесене на підставі акта камеральної перевірки про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 13.02.2020 №515/09-19-53-33/ НОМЕР_1 (а.с. 22).
Пеня в сумі 4903,41 грн нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України.
Крім того, заборгованість відповідача підтверджується довідкою про борг та інтегрованою карткою платника податку, відповідно до яких за відповідачем обліковується податкова заборгованість на загальну суму 62686,46 грн (а.с. 8).
Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 ПК України податковим органом 16 березня 2018 року сформована податкова вимога №917-53, яка 16.03.2018 направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем 22.03.2018, що підтверджується підписом у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 9).
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулось до суду з даним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755 (далі - ПК України).
Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п. 14.1.147. Податкового кодексу, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п.14.1.72.Податкового кодексу України, земельний податок обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі (п. 269.1.Податкового кодексу України).
Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 .ПК України).
Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ХІІ розділом Податкового кодексу; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п. 271.1. ПК України).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (п.п. 285.1.285.2 ПК України). Відповідно до п. 286.1.Податкового кодексу, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до п. 287.5. ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, за відповідачем обліковується заборгованість по земельному податку з фізичних осіб в сумі 62686,46 грн. Даний податковий борг відповідача виник в результаті несплати узгоджених податкових повідомлень-рішень з орендної плати з фізичних осіб, а саме:
Основні зобов'язання в сумі 48918,00 грн, згідно податкових повідомлень-рішень;
- форми "Ф" №90380-5313-0909 від 18.06.2019 року на суму 19602,12 грн за податковий період 2019 року. У зв'язку із частковим погашенням сума стягнення становить 3763,23 грн (а.с. 11);
- форми "Ф" №98025-5333-0909 від 24.06.2020 року на суму 19602,12 грн за податковий період 2020 року (а.с. 12);
- форми "Ф" №735004-2409-0909 від 28.05.2021 року на суму 19602,12 грн за податковий період 2021 року (а.с. 10);
- форми "Ф" №735006-2409-0909 від 28.05.2021 року на суму 5950,53 грн за податковий період 2021 року (а.с. 10);
штрафних санкцій на суму 8865,05 грн. згідно:
- з податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" №0109805333 від 09.10.2019 року на суму 59,44 грн., що винесене на підставі акта камеральної перевірки про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 01.10.2019 №129 (а.с. 13);
- з податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" №0109785333 від 09.10.2019 року на суму 6359,81 грн., що винесене на підставі акта камеральної перевірки про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 01.10.2019 №129 (а.с. 14);
- з податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" №0015065333 від 13.02.2020 року на суму 2445,80 грн., що винесене на підставі акта камеральної перевірки про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 13.02.2020 №515/09-19-53-33/255321226 (а.с. 22).
Відповідно до п. 57.3 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Однак, у визначений в п. 57.3 ПК України строк, відповідачем не сплачено вказаної суми грошових зобов'язань, податкові повідомлення-рішення в судовому чи адміністративному порядку не оскаржено, що свідчить про те, що така заборгованість є узгодженою.
Пунктами 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення; якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №917-53 від 16.03.2018, яка направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем 22.03.2018, що підтверджується підписом у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 9).
Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.
За змістом п. 87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи Державної податкової служби України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово шляхом звернення до суду.
Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість позивача у сумі 62686,46 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач довів суду правомірність заявлених вимог, в той час як відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку із відсутністю таких витрат питання щодо повернення судових витрат судом не вирішується.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 62686 (шістдесят дві тисячі шістсот вісімдесят шість) гривень 46 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Микитюк Р.В.