31 березня 2022 року Справа № 160/4004/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту майна та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в якій позивач просить:
- скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 16631025 (спеціальний розділ), зареєстрований 29.09.2016 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 51763509, виданий 25.07.2016 року, Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, вид обтяження - арешт нерухомого майна, все нерухоме майно, особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
- зобов'язати Амур-Нижньодніпровський відділ виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) скасувати відповідні обтяження в Державному реєстрі обтяжень та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Позовна заява не відповідала вимогам ст. ст. 122, 123, 160, 161, 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи наявність недоліків судом було винесено ухвалу від 24.02.2022 року про залишення позовної заяви без руху. Позивачу встановлено десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
1) нову редакцію позовної заяви для суду та відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача;
2) заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для його поновлення та надати докази, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду.
3) належним чином засвідчені копії для суду та відповідно до кількості учасників справи звернення до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо арешту нерухомого майна та роз'яснення Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у відповідь на вищевказане звернення.
Ухвала суду від 24.02.2022 року була направлена на адресу ОСОБА_1 шляхом поштового зв'язку, а також в системі «Електронний Суд» та доставлена позивачу 14.03.2022 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
16.03.2022 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із уточненою редакцією позовної заяви, заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, відповіді юстиції, посвідчення УБД.
Так, у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач зазначає, що у вересні 2021 року позивач випадково дізнався про існування обтяження в Державному реєстрі обтяжень та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. На його звернення до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) отримано відповідь №К-3958-02 від 08.10.2021, у якій в тому числі було рекомендовано звернутися безпосередньо до АНД ВДВС. У подальшому з метою досудового відновлення порушених прав позивач напротязі жовтня-листопада 2021 року неодноразово звертався на особистих прийомах, у співробітників та керівництва АНД ВДВС з проханнями роз'яснити йому причини накладення арешту та зняти його відповідним рішенням ініціатора, на що надавалися обіцянки розібратися та зняти, арешт майна рішенням керівництва. Також з метою скасування незаконно винесеного виконавчого напису приватного нотаріуса як першопричини накладення арешту на майно, позивач намагався з'ясувати ПІБ та адресу останнього, з цього приводу відповідь керівництва Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 17.12.21 р. позивач отримав лише 28.12.2021 року, після чого зрозумів, що порушені права-можуть бути відновлені лише судом, у зв'язку з чим і звертався 28.12.2021, 27.01.2022 з відповідним адміністративними позовами, однак через недоліки позови були повернуті судом. Таким чином, через тривале листування та спілкування позивача з органами юстиції з метою досудового врегулювання порушення права на власність позивачем був пропущений встановлений строк звернення до суду.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці перелічені вище документи отримані 28.03.2022 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Частиною 6 ст. 7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.
Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс встановлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
З огляду на вищевикладене, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Разом з тим, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Відповідно до частини першої, другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства чітко визначено строки звернення до суду з позовами даної категорії справ учасників виконавчого провадження.
Як наслідок, учасники виконавчого провадження можуть звернутися до суду з позовами даної категорії справ у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить суд скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 16631025 (спеціальний розділ), зареєстрований 29.09.2016 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 51763509, виданий 25.07.2016 року, Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ.
Так, в заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, про те, що у вересні 2021 року він випадково дізнався про існування обтяження в Державному реєстрі обтяжень та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Таким чином позивачем не заперечується, що про порушені права він був обізнаний з вересня 2021 року.
В якості поважності причин пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 зазначає про тривале листування та спілкування позивача з органами юстиції з метою досудового врегулювання порушення права на власність.
З даного приводу суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Листування з відповідачем та вчинення інших дій, спрямованих на захист своїх прав не може свідчити про поважність причин пропуску такого строку, а навпаки підтверджує факт обізнаності позивача з оскаржуваними у цій справі діями відповідача та свідчить про пропуск строку звернення до суду.
При цьому, вчинення протягом цього часу одних дій і невчинення інших ставить під сумнів наявність таких труднощів та об'єктивну неспроможність реалізації особою тих чи інших прав і виключає можливість врахування таких обставин як поважних під час вирішення питання дотримання строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 0440/7046/18.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно якої отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Тому, факт звернення до відповідача з листами не визнається досудовим порядком вирішення спору, що може створити об'єктивні передумови для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та стати належною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 19 січня 2021 року по справі № 300/1411/19 зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року по справі №540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
Крім того, суд наголошує, що згідно відомостей КП "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що 28.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в якій позивач просив:
- скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 16631025 (спеціальний розділ), зареєстрований 29.09.2016 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 51763509, виданий 25.07.2016 року, Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, вид обтяження - арешт нерухомого майна, все нерухоме майно, особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
- зобов'язати Амур-Нижньодніпровський відділ виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) скасувати відповідні обтяження в Державному реєстрі обтяжень та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 року матеріали справи №160/27005/21 передані на розгляд судді Віхровій В.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків, зокрема надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 17.01.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту майна та зобов'язання вчинити певні дії, - повернуто позивачеві.
Так, у вищевказаній ухвалі суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.
Крім того, згідно відомостей КП "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в якій позивач просив:
- скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 16631025 (спеціальний розділ), зареєстрований 29.09.2016 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 51763509, виданий 25.07.2016 року, Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, вид обтяження - арешт нерухомого майна, все нерухоме майно, особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
- зобов'язати Амур-Нижньодніпровський відділ виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) скасувати відповідні обтяження в Державному реєстрі обтяжень та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи №160/1975/22 передані на розгляд судді Лозицькій І.О.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків, зокрема надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 року у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовлено, .позовну заяву ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту майна та зобов'язання вчинити певні дії, - повернуто позивачеві.
Ухвали суду по справам №160/27005/21, №160/1975/22, позивачем не оскаржувались, а отже позивач погодився з висновками судів про необґрунтованість заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.
З даним позовом звернувся до суду 21.02.2022 року, про що свідчить відбиток штемпелю вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, тобто з пропуском строку, визначеного ст. 287 КАС України.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позивач разом із заявою про поновлення строку звернення до суду, не надав жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, не зазначив підстав неможливості своєчасного звернення до суду з зазначеними вимогами у встановлений КАС України строк, суд визнає підстави для поновлення строку, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду неповажними та вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту майна та зобов'язання вчинити певні дії підлягає поверненню позивачу.
На підставі наведеного, керуючись статтями 123, 169, 241, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати підстави для поновлення строку, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, - неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту майна та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
В зв'язку з перебуванням судді у відпустці, повний текст ухвали складено та підписано 31.03.2022 року.
Суддя О.М. Неклеса