31 березня 2022 року Справа № 160/25957/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу до бюджету в розмірі 11725,05 грн., -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просив суд стягнути суму податкового боргу в розмірі 11725,05 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області та має податковий борг у сумі 11725,05 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, у зв'язку із чим позивач змушений звернутись до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 4930019353305) відповідачем копію ухвали про відкриття провадження від 21.12.2021 року отримано 08.01.2022 року.
Станом на 30 березня 2022 року відзив на позов від відповідача не надходив.
Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).
Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі) та законодавчу встановлену послідовність надання письмових заяв по суті, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 зареєстрований 27.02.2013 року як фізична особа-підприємець (про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №22290000000005516).
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 27.10.2021 року, за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 11725,05 грн., який виник та складається з наступного:
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування: 19.08.2020 нарахування платником самостійно о.п. за рік (декл.термін сплати поточний рік), податкова декларація про майновий стан і доходи (для підприємців) №9335804580 від 19.08.2020 терміном сплати 19.08.2020 - сума боргу 10301,60 грн.;
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування: 01.03.2021 нарахування платником самостійно о.п. за рік (декл.термін сплати поточний рік), податкова декларація про майновий стан і доходи (для підприємців) №11832524 від 01.03.2021 терміном сплати 01.03.2021 - сума боргу 521,52 грн.;
- військовий збір, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування: 19.08.2020 нарахування платником самостійно о.п. за рік (декл.термін сплати поточний рік), податкова декларація про майновий стан і доходи (для підприємців) №9335804580 від 19.08.2020 терміном сплати 19.08.2020 - сума боргу 858,47 грн.;
- військовий збір, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування: 01.03.2021 нарахування платником самостійно о.п. за рік (декл.термін сплати поточний рік), податкова декларація про майновий стан і доходи (для підприємців) №11832524 від 01.03.2021 терміном сплати 01.03.2021 - сума боргу 43,46 грн.;
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).
Відповідно до ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
За п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з пунктами 36.1, 36.2 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України).
Відповідно до норм статті 59 ПК України позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» №76733-13 від 05.04.2021 р. про обов'язок відповідача сплатити податковий борг на загальну суму 11725,05 грн.
Вказана вимога направлена на адресу відповідача, та отримано ним 16.07.2021р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 5120602297334)
Так, судом встановлено, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування, на час звернення із позовною заявою до суду та під час розгляду справи податковий борг рахується на загальну суму 12065,05 грн.
На час розгляду справи доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду надано не було. Також не подано відповідачем і доказів оскарження податкової вимоги.
Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Станом на час розгляду справи відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання, внаслідок чого податковий борг в сумі 11725,05 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.
На підставі викладеного позов Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути суму податкового боргу до бюджету в розмірі 11725,05 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу.
Суддя Д.В. Сидоренко