30 березня 2022 року Справа № 160/2617/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 , як пенсіонеру органів внутрішніх справ з 29 грудня 1999 року пенсії з 01 грудня .2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 21 жовтня 2021 року № 33/24-/С-5169, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії без обмежень граничного розміру з 01 грудня 2019 року ОСОБА_1 , як пенсіонеру органів внутрішніх справ з 29 грудня 1999 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 21 жовтня 2021 року № 33/24-/С-5169, виданої відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення із виплатою різниці між належно нарахованою та фактично отриманою до сплати пенсії за період з 01 грудня 2019 року до моменту здійснення перерахунку пенсії.
Також позивач просить суд стягнути на його користь витрати на правову допомогу в сумі 5500,00 грн.
Також позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 19.11.2019 року виникли підстави для перерахунку пенсій осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ. Тому відмова відповідача у перерахунку позивачу пенсії на підставі оновленої довідки з 01.12.2019 року, на думку позивача, є протиправною. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 10.03.2022 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу суду відзив на адміністративний позов не надходив.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262 - XII.
Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" виготовлено довідку від 21.10.2021 року № 33/24-/С-5169 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, станом на листопад 2019 року за змістом якої вбачається, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського розмір грошового забезпечення позивача становить:
посадовий оклад - 1700,00 грн.;
оклад за спеціальне звання старший сержант поліції - 1000,00 грн.;
надбавка за стаж служби в поліції 45% - 1215,00 грн.;
надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 39,99% - 1565,61 грн.;
премія 158,30% - 8675,81 грн.;
всього - 14156,42 грн.
10.11.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із довідкою від 21.10.2021 року № 33/24-/С-5169 та заявою щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.12.2019 року згідно вказаної довідки, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.11.2021 року № 41428-34744/Г-01/8-0400/21 позивачу було повідомлено про відмову у здійсненні перерахунку та виплати пенсії та зазначено наступне. Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. З урахуванням повноважень, наданих Законом № 2262, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) якою, зокрема, визначено умова, порядок проведення перерахунку пенсій та виплати перерахованих пенсій. Частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року у справі № 826/12704/18 визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» пункти 3 Постанови № 103 виключено.
Позивач, з метою захисту свого права на перерахунок пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки від 21.10.2021 року № 33/24-/С-5169, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно приписів ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі № 2262-ХІІ) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами ч.ч.1, 2 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Тобто, підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103) було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку№45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Разом з цим, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року та постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103.
Отже, з 19.11.2019 року - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 - пункт 3 Постанови №103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Відтак, суд доходить висновку, що з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» (набрала чинності 01.01.2020 року) пункти 1-3 Постанови №103 виключено.
Поряд із цим, алгоритм дій, який повинен вчинити пенсійний орган у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1- 3 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Алгоритм дій щодо проведення перерахунку пенсій, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, яка набрала чинності 20.02.2008 року, та якою затверджено Порядок № 45.
Згідно приписів наведеного Порядку, на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Головні управління Пенсійного фонду України здійснюють перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноважених органів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначаються у додатку 2 Порядку № 45.
У 2018 році позивачеві було здійснено перерахунок пенсії, проте під час перерахунку пенсії не були враховані додаткові види грошового забезпечення.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно ст. 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі №553/3619/16-а.
Як встановлено судом, Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» підготовлено та видано позивачу довідку від 21.10.2021 року № 33/24-/С-5169 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 19.11.2019 року.
Вказана довідка була скерована до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Отже, у зв'язку з отриманням зазначеної довідки, у відповідача виник обов'язок перерахувати пенсію позивачу з 01.12.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) .
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу в перерахунку пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки від 21.10.2021 року № 33/24-/С-5169, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області».
Також суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача.
Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
В свою чергу дії - це юридичні факти, які пов'язані з волею суб'єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.
Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів, що відбуваються за волевиявленням суб'єкта правовідносин.
Як вже було зазначено, листом від 24.11.2021 року № 41428-34744/Г-01/8-0400/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.
Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки відповідачем (дією) відмовлено, шляхом формування листа від 24.11.2021 року № 41428-34744/Г-01/8-0400/21, у перерахунку пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 21.10.2021 року № 33/24-/С-5169, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язати відповідача здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії без обмежень граничного розміру пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
На час розгляду цієї справи відповідач заперечує право позивача на перерахунок пенсії відповідно до оновленої довідки, однак, питання щодо обмеження граничного розміру пенсії у межах цієї справи відповідачем та судом не досліджувалось, а тому вимоги позивача в цій частині є передчасними. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд дійшов висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 21.10.2021 року № 33/24-/С-5169, виданої відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням попередньо виплачених сум.
Щодо встановлення судового контролю за виконання рішення суду шляхом подання відповідачем звіту про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказані положення не є імперативними та передбачають диспозитивну поведінку суду. Тобто, це право суду, а не його обов'язок, суд має можливість самостійно на власний розсуд приймати рішення про необхідність чи відсутність потреби в зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт.
При цьому, вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю, суд має врахувати надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно із судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконувати в рамках законодавства.
Враховуючи те, що позивачем не наведено обґрунтованих аргументів необхідності застосування ч. 1 ст. 382 КАС України та не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо відшкодування судових витрат на правову допомогу в сумі 5500,00 грн., суд зазначає таке.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено:
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1432 від 11.08.2005 року, виданого на ім'я ОСОБА_2 ;
- копію посвідчення адвоката №1077;
- ордер ДП №72/005 від 28.01.2022 року про надання правової допомоги ОСОБА_1 ;
- договір про надання юридичної допомоги № 16 ЦП-Ф від 28.01.2022 року, укладеного між позивачем та адвокатом Курілець Юрієм Миколайовичем;
- акт виконаних юридичних робіт від 28.01.2022 року до договору про надання правової допомоги № 16 ЦП-Ф від 28.01.2022 року на суму 5500,00 грн.;
- квитанція №16 від 28.01.2022 року про сплату позивачем адвокатських послуг на суму 5500,00 грн.
У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що від відповідача письмові заперечення проти стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 5500,00 грн. до суду не надходили.
Так, 28.01.2022 року між позивачем та адвокатом Курілець Юрієм Миколайовичем було укладено договір про надання юридичної допомоги № 16 ЦП-Ф.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору, клієнт доручає і зобов'язується оплачувати, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з актом виконаних юридичних робіт від 28.01.2022 року до договору про надання правової допомоги № 16 ЦП-Ф від 28.01.2022 року, адвокатом Курілець Юрієм Миколайовичем виконано наступні послуги:
- ознайомлення з матеріалами цивільної справи - 2 000,00 грн.;
- підготовка позовних вимог зі зміною предмету спору та підстав доказування, - 7 годин х 500,00 грн. = 3 500,00 грн.
Належить до оплати винагорода за виконані роботи в розмірі 5500,00 грн.
Факт здійснення позивачем оплати послуг адвоката підтверджується квитанцією №16 від 28.01.2022 року про сплату позивачем адвокатських послуг на суму 5500,00 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність:
- договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);
- інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);
- представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).
Згідно з положеннями ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Суд зазначає, що ознайомлення з матеріалами справи, як етап, що передує складенню позовної заяви не є окремим видом адвокатської діяльності, а є частиною підготовки позовної заяви, тому відсутні підстави для виділення їх в окремий вид послуг.
Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мають бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути документально підтверджена.
Підсумовуючи наведене, з урахуванням поданих позивачем документів, суд дійшов висновку, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 3500,00 грн. (5500,00 грн. - 2000,00 грн. = 3500,00 грн.), яка, з урахуванням відсутності заперечення відповідача, не досліджується судом на співмірність цій справі.
Враховуючи, що при вирішення цієї справи суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, сума витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню на користь позивача підлягає зменшенню пропорційно задоволених вимог та становить 2625,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 992,40 грн.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню в сумі 744,30 грн. та витрати на правову допомогу - 2625,00 грн., що складає 3369,30 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 21.10.2021 року № 33/24-/С-5169, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 21.10.2021 року № 33/24-/С-5169, виданої відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням попередньо виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 744,30 грн. та витрати на правову допомогу - 2625,00 грн., що складає 3369,30 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна