Справа № 939/2367/21
Номер провадження 1-кп/373/106/22
30 березня 2022 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю прокурора ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні № 12021111050001436 від 19.07.2021 (№939/2367/21)
встановив:
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Кримінальне провадження відносно нього перебувало на розгляді Бородянського районного суду Київської області.
У відповідності до Розпорядження голови Верховного Суду В. Князєва від 06 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність справ Бородянського районного суду змінено на Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.
29 березня 2022 року прокурор ОСОБА_6 звернувся до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Клопотання обгрунтовує тим, що на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були наявні під час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які не зменшилися, а саме: ризик переховування, незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні.
Зокрема, можливість переховування від суду обгрунтовує тим, що обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений особливо тяжкий злочин, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконний вплив на потерпілу та свідків - враховуючи, що потерпіла є донькою обвинуваченого, свідок проживає в одному населеному пункті із ним, перебуваючи на волі, обвинувачений матиме можливість будь-якими методами впливати на потерпілу та свідка з метою схиляння до зміни їх показань на свою користь.
До клопотання будь-яких матеріалів не надано.
Зі змісту клопотання вбачається, що до обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ухвали суду застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено ухвалою суду, в тому числі й від 04 лютого 2022 року. Строк дії запобіжного заходу закінчується 03 квітня 2022 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав з вищезазначених підстав та просив його задовольнити з підстав, зазначених в клопотанні. Надав суду копії ухвали суду від 04 лютого 2022 року та копію паспорту обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні брав участь в режимі відеоконференції. Просить змінити йому запобіжний захід на домашній арешт. Зазначив, що є вдівцем. Одна його донька на зараз перебуває на території Російської Федерації, інша проживає в с. Іванкове. Він проживає в с. Мигалки, Бучанського району Київської області, іншого житла не має, до затримання працював не офіційно. Декілька років назад переніс інсульт, інших тяжких чи психічних хвороб не має.
Захисник ОСОБА_3 , якого було в зв'язку з неможливістю повідомлення наявного захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 про розгляд клопотання, залучено через Київський обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, вважає, що клопотання не підлягає до задоволення в зв'язку з відсутністю доказів наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків, до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, встановлено наступне.
Частиною 1 статті 194 КПК України визначено обставини, достатність доказів існування яких суд зобов'язаний встановити при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Крім того, вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, слід перевіряти наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою,
Відповідно до вимог п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків чи потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні судом не встановлено будь-яких обставин, що вказували б на зменшення ризиків, які існували на час обрання та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 К України, який є особливо тяжким злочином, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним у його вчиненні, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо ризику впливу на потерпілу та свідків, слід зазначити наступне. ЄСПЛ в своєму Рішенні в справі «Летельє проти Франції» (пункт 39) зазначив, що «Суд визнає, що реальна небезпека вчинення тиску на свідків могла таки бути на початку цієї справи, але вважає, що з часом вона значно зменшилася і в решті зникла зовсім». В даному кримінальному провадженні триває судовий розгляд. Зважаючи на підстави передачі даного кримінального провадження на розгляд до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду, з врахуванням необхідності безпосередності дослідження доказів під час судового провадження, в тому числі й допиту потерпілої та свідків, вважаю, що ризик впливу на них наявний.
Крім того, обвинувачений зареєстрований та проживає на території Бучанського району Київської області, де на зараз проходять активні бойові дії, тому визначення йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту може поставити під загрозу його життя та здоров'я. Іншого місця проживання чи нерухомого майна за іншою адресою він не має.
Таким чином, суд вважає, що клопотання містить обставини справи, які б змусили дійти до висновку про актуальність законодавчо визначених підстав для продовження строку тримання особи під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на даній стадії процесу.
Відповідно до п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається розмір застави щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст.7, 9, 177, 182, 183, ч. 6 ст. 193, ст.ст.194, 331 КПК України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) діб, з 31 березня 2022 року по 29 травня 2022 року включно, утримуючи його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Управління Державної пенітенціарної служби України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1